Тисячі біженців – мусульман рохінджа влаштували акцію протесту в першу річницю подій, що стали причиною масової втечі рохінджа з М’янми у Бангладеш.
«Ми – рохінджа, ми хочемо справедливості», – скандували учасники акції в таборі для біженців Кутупалонг, одному з численних поселень, де знайшли прихисток понад 800 тисяч рохінджа, які втекли з М’янми, також відомої як Бірма.
Військових М’янми звинувачували у жорстокому поводженні з сотнями тисяч цивільних рохінджа і спаленні сіл меншини після нападів підозрюваних бойовиків рохінджа минулого літа.
Правозахисна організація «Лікарі без кордонів» повідомила, що щонайменше 6700 мусульман рохінджа загинули за місяць, коли в серпні у М’янмі спалахнуло насильство.
Влада М’янми заперечувала, що утискала цивільних, і наголошувала, що її дії були спрямовані лише проти екстремістів.
Сполучені Штати заявили, що дії влади М’янми щодо мусульманської меншини рохінджа в північному штаті Ракхайн є «етнічною чисткою».
Читайте також: Міни для рохінджа: в яких умовах рятуються втікачі з М’янми?
Нобелівський лауреат Аун Сан Су Чжі, яка належить до числа керівників М’янми, у вересні 2017 вперше виступила в зв’язку зі втечею сотень тисяч мусульман до сусідньої Бангладеш. Вона засудила порушення прав людини і пообіцяла, що винні будуть притягнуті до суду.
Бангладеш і М’янма оголосили на початку року про репатріацію біженців, проте виконання цього плану кілька разів відкладалося.
Чимало представників мусульманської меншини рохінджа почали втікати з М’янми 25 серпня 2017 року, коли військові влаштували розгін в Ракхайні після нападу підозрюваних бойовиків рохінджа на армійські бази і поліцейські пункти, в результаті чого 12 співробітників служби безпеки загинули. Армія заявила, що вбила близько 400 підозрюваних бойовиків.
