Адвокат екс-президента України Петра Порошенка Ігор Головань звернувся до Генерального прокурора України з вимогою перевірити та розпочати досудове розслідування за фактом «завідомо неправдивого повідомлення про злочин, зробленого Дмитром Крючковим». Про це повідомляє прес-служба Блоку Петра Порошенка «Солідарність».
«У зверненні адвокат Головань стверджує, що голослівні звинувачення громадянина Крючкова на адресу Петра Порошенка підпадають під дію статті 383 Кримінального Кодексу України, яка передбачає відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину», – мовиться у повідомленні.
У БПП вважають, що Крючков координує свої дії з «оточенням нової влади», а сама справа є «частиною помсти за націоналізацію «Приватбанку».
22 травня у САП повідомили про початок розслідування правомірності дій екс-президента України Петра Порошенка, низки чиновників та народних депутатів.
Причиною відкриття провадження у САП назвали отримання відомостей про: злочинну діяльність службових осіб ПАТ «Центренерго» та Фонду державного майна; злочинну діяльність службових осіб ПАТ «Центренерго» при закупівлі вугілля; зловживання службовим становищем службовими особами ПАТ «Черкасиобленерго» та ПАТ «Азот»; а також за фактом заволодіння службовими особами ПрАТ «Нижньодністровська ГЕС» та ПАТ «Укргідроенерго» за попередньою змовою з іншими особами майном та коштами вказаних підприємств.
17 квітня Солом’янський суд Києва взяв під варту бізнесмена Дмитра Крючкова, якого 15 квітня екстрадували з Німеччини до України, з альтернативою застави у розмірі 7 мільйонів гривень – хоча обвинувачення клопотало про розмір застави у 346 мільйонів гривень, що відповідає сумі завданих збитків. Тоді ж прокурори САП заявили, що планують оскаржувати це рішення.
А за декілька днів, 19 квітня Дмитра Крючкова випустили із СІЗО під заставу в 7 мільйонів гривень, яку вніс його адвокат Олександр Лисак, і зобов'язали носити електронний браслет. Згодом суд відмовив у задоволенні апеляції САП щодо збільшення розміру застави Крючкову – і залишив її без змін.
Правоохоронці підозрюють Крючкова в розкраданні коштів «Запоріжжяобленерго», понад 60% акцій якого належать державі. За словами детективів, НАБУ також вивчає причетність до схеми Ігоря Кононенка і братів Суркісів, останніх раніше вже викликали на допит після виходу журналістського розслідування. У записах, оприлюднених журналістами, співрозмовники, у тому числі, обговорюють і цю оборудку.
Дмитро Крючков – колишній народний депутат. Із 2006-го півтора року був у фракції «Блоку Юлії Тимошенко» – працював у комітеті з питань паливно-енергетичного комплексу. У 2014-му – став керівником приватної компанії «Енергомережа». І вже за рік вона взяла під контроль роботу кількох обленерго.
Раніше «Схеми» розповіли, що Дмитро Крючков разом із соратником президента Ігорем Кононенком, бізнесменами Григорієм та Ігорем Суркісами, а також іншими високопосадовцями, ймовірно, причетний до схем із виведення сотень мільйонів гривень з декількох українських обленерго. Організація однієї з наймасштабніших афер у сфері енергетики останніх років обговорюється на записах телефонних розмов бізнесмена Дмитра Крючкова, які отримала редакція.
«Схеми» звернулися до всіх фігурантів телефонних розмов, частина із них ситуацію не прокоментувала, частина заперечила свої зв’язки з Дмитром Крючковим. Зокрема, брати Суркіси не відповіли на запит редакції.
На запит редакції Дмитро Крючков передав свої письмові відповіді, у яких розповів, що Кононенко виконував ту частину домовленостей, яка була зоною відповідальності сторони Порошенко – Кононенко. «Фінансові відносини, звісно, були. Вони, згідно з домовленостями, отримали від 50% до 75% доходів від бізнесу, який був предметом домовленостей», – зазначив він у листі.
Журналісти також декілька разів приїжджали в офіс народного депутата Ігоря Кононенка, оскільки він не відповідав на дзвінки з проханням про коментар та повідомлення з вичерпним списком запитань. Перед ефіром він надіслав до редакції лист, пообіцявши інтерв’ю лише після виходу розслідування. Утім, згодом заявив, що готує позов проти Радіо Свобода до закордонного суду – і скасував обіцяне інтерв’ю.