Спеціалізована антикорупційна прокуратура України почала розслідування правомірності дій екс-президента України Петра Порошенка, низки чиновників та народних депутатів. Про це повідомили у САП.
Як зазначили у відомстві, провадження відкрили після зустрічі очільника САП Назара Холодницького та колишнього власника «Енергомережі» Дмитра Крючкова.
Причиною відкриття провадження у САП назвали отримання відомостей про: злочинну діяльність службових осіб ПАТ «Центренерго» та Фонду державного майна; злочинну діяльність службових осіб ПАТ «Центренерго» при закупівлі вугілля; зловживання службовим становищем службовими особами ПАТ «Черкасиобленерго» та ПАТ «Азот»; а також за фактом заволодіння службовими особами ПрАТ «Нижньодністровська ГЕС» та ПАТ «Укргідроенерго» за попередньою змовою з іншими особами майном та коштами вказаних підприємств.
«У заяві зазначається, що службові особи та члени наглядової ради ПАТ «Центренерго», спільно зі службовими особами ФДМУ та низкою службових осіб органів державної влади, використовуючи свої службові повноваження та статус, розподілили ключові посади в органах правління та наглядової ради ПАТ «Центренерго» з метою розкрадання коштів товариства, контрольний пакет акцій якого належить державі», – мовиться у повідомленні.
За словами Крючкова, спільні дії вказаної групи осіб координувалися народним депутатом Ігорем Кононенком та колишнім президентом України.
Як повідомили у САП, екс-голова правління «Енергомережі» та колишній народний депутат Дмитро Крючков, якого підозрюють у завданні збитків державі в енергетиці на суму понад 346 мільйонів гривень, повернувся в Україну з Німеччини.
17 квітня Солом’янський суд Києва взяв під варту бізнесмена Дмитра Крючкова, якого 15 квітня екстрадували з Німеччини до України, з альтернативою застави у розмірі 7 мільйонів гривень – хоча обвинувачення клопотало про розмір застави у 346 мільйонів гривень, що відповідає сумі завданих збитків. Тоді ж прокурори САП заявили, що планують оскаржувати це рішення.
А за декілька днів, 19 квітня Дмитра Крючкова випустили із СІЗО під заставу в 7 мільйонів гривень, яку вніс його адвокат Олександр Лисак, і зобов'язали носити електронний браслет. Згодом суд відмовив у задоволенні апеляції САП щодо збільшення розміру застави Крючкову – і залишив її без змін.
Правоохоронці підозрюють Крючкова в розкраданні коштів «Запоріжжяобленерго», понад 60% акцій якого належать державі. За словами детективів, НАБУ також вивчає причетність до схеми Ігоря Кононенка і братів Суркісів, останніх раніше вже викликали на допит після виходу журналістського розслідування. У записах, оприлюднених журналістами, співрозмовники, у тому числі, обговорюють і цю оборудку.
Дмитро Крючков – колишній народний депутат. Із 2006-го півтора року був у фракції «Блоку Юлії Тимошенко» – працював у комітеті з питань паливно-енергетичного комплексу. У 2014-му – став керівником приватної компанії «Енергомережа». І вже за рік вона взяла під контроль роботу кількох обленерго.
Раніше «Схеми» розповіли, що Дмитро Крючков разом із соратником президента Ігорем Кононенком, бізнесменами Григорієм та Ігорем Суркісами, а також іншими високопосадовцями, ймовірно, причетний до схем із виведення сотень мільйонів гривень з декількох українських обленерго. Організація однієї з наймасштабніших афер у сфері енергетики останніх років обговорюється на записах телефонних розмов бізнесмена Дмитра Крючкова, які отримала редакція.
«Схеми» звернулися до всіх фігурантів телефонних розмов, частина із них ситуацію не прокоментувала, частина заперечила свої зв’язки з Дмитром Крючковим. Зокрема, брати Суркіси не відповіли на запит редакції.
На запит редакції Дмитро Крючков передав свої письмові відповіді, у яких розповів, що Кононенко виконував ту частину домовленостей, яка була зоною відповідальності сторони Порошенко – Кононенко. «Фінансові відносини, звісно, були. Вони, згідно з домовленостями, отримали від 50% до 75% доходів від бізнесу, який був предметом домовленостей», – зазначив він у листі.
Журналісти також декілька разів приїжджали в офіс народного депутата Ігоря Кононенка, оскільки він не відповідав на дзвінки з проханням про коментар та повідомлення з вичерпним списком запитань. Перед ефіром він надіслав до редакції лист, пообіцявши інтерв’ю лише після виходу розслідування. Утім, згодом заявив, що готує позов проти Радіо Свобода до закордонного суду – і скасував обіцяне інтерв’ю.
