(Рубрика «Точка зору»)
До кінця року Організація із безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) має одноголосно погодити свій бюджет на 2023 рік. Але перспективи не виглядають оптимістичними – цьогорічний бюджет не було ухвалено, і Росія, схоже, не має настрою погоджуватися переносити розгляд на наступний рік. Результатом може бути повний параліч організації, що базується у Відні, і потенційний полишення нею розкішної штаб-квартири в столиці Австрії.
Коли генсекретарка ОБСЄ Гельґа Шмід презентувала бюджет на 2023 рік 57 країнам-членам організації, вона не скупилася на слова.
ОБСЄ перебуває «у жахливому стані», сказала вона у своєму зверненні та пояснила: «Десятиліття нульового номінального зростання привело нас до дна. Просто немає жиру для обрізання – ми зараз ріжемо кістки».
Її пропозиція на наступний рік передбачала бюджет у 144 мільйони євро – збільшення на 4,6%, або 6,4 мільйона євро порівняно з останнім погодженим бюджетом ОБСЄ на 2021 рік. Або, як вона сказала: «Вартість одного винищувача останнього покоління – пілот і навчання не входить».
Палацу Гофбург у Відні, Австрія
Грошей немає...на палац і не тільки
Безсумнівно, інфляція є серйозною проблемою. Досягнувши двозначного числа в Австрії цього року, дослідники організації підрахували, що це означає втрату реальної купівельної спроможності для ОБСЄ на суму понад 10 мільйонів євро лише у 2022 році.
Це найбільше б’є по пункту, коли мова заходить про використання частинпалацу Гофбург, колишньої імперської зимової резиденції Габсбургів, де роками розташовувалася ОБСЄ.
Витрати на оренду подвоїлися за останні пару років і досягли понад мільйона євро, а це означає, що бюджет проведення конференцій і оплата перекладачів можуть бути суттєво обмежені або навіть повністю скорочені, якщо не буде погоджено новий бюджет.
Уже влітку австрійський уряд надав авансовий платіж, щоб уникнути банкрутства палацу, але в 2022 році все ще очікується дефіцит у розмірі 425 000 євро.
Мало хто з громадян країн-членів ОБСЄ, багато з яких зіткнулися з економічними труднощами цієї зими, будуть нарікати на те, що ОБСЄ може виїхати з палацу, щоб заощадити гроші.
Однак, незабаром буде ще більша проблема.
Одна з них полягає у тому, що ОБСЄ більше не зможе залучати або, що ще гірше, утримувати кваліфікований місцевий персонал.
В організації працює близько 550 людей у різних установах і близько 2330 у польових підрозділах, головним чином на Західних Балканах і в частині Східної Європи. Ці фахівці займаються чим завгодно: від підтримки місцевих правоохоронних органів до раннього попередження та запобігання конфліктів
Відряджені співробітники фінансуються своїми національними адміністраціями, а не через бюджет ОБСЄ, і офіційні особи у Відні очікують, що організацію врешті-решт можна буде підтримувати за допомогою спеціальних проєктів, які фінансуються поза бюджетом окремими державами-членами, і можливо, навіть можна буде мати більшу кількість відрядженого персоналу.
Генсекретарка ОБСЄ Гельґа Шмід і міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров
Бюджет під загрозою, бо ...Росія
Проте велике питання полягає в тому, чому бюджет ОБСЄ, який складається із внесків усіх країн-членів, може не бути затверджений другий рік поспіль.
Відповідь на це питання: Росія.
Щодо бюджету на 2022 рік деякі джерела підтвердили, що Москва використовувала бюджетні переговори, щоб підключитися до інших аспектів роботи організації. Зрештою, цього року ОБСЄ продовжила роботу, але жонглюючи рахунками під надзвичайними помісячними асигнуваннями.
Цього року заперечення Росії ще помітніші.
У коментарях до пропозиції 2023 року очевидними були чотири чіткі заперечення – усі вони пов’язані з наступом Кремля на Україну.
По-перше, Росія заперечує проти будь-яких посилань на «війну в Україні» або будь-яких інших подібних формулювань, що стосуються її дій щодо сусіда, у майже 500-сторінковому документі.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Кількість могил в окупованому Росією Маріуполі збільшилася – ЗМІРосія також заперечує проти будь-якого збільшення бюджету для того, що називають «третім виміром» ОБСЄ. Це, наприклад, охоплює діяльність БДІПЛ (Бюро з демократичних інститутів і прав людини), зокрема його моніторинг виборів, а також так званий «московський механізм», який дозволяє більшості держав ОБСЄ ухвалювати рішення про направлення місії експертів до іншої країни ОБСЄ, щоб дізнатися про проблеми там.
Двічі протягом війни цей механізм був запущений проти Росії, на велике розчарування самого Кремля: один раз для розслідування можливих воєнних злочинів, скоєних в Україні, і для звіту про можливі порушення прав людини в Росії.
Третій аргумент полягає у тому, що гроші фактично вивільнилися для бюджету на наступний рік, оскільки дві місії ОБСЄ, присвячені Україні – Спеціальна моніторингова місія (СММ) і Координатор проектів в Україні – були закриті. Звичайно, причиною їх закриття було те, що Москва поставила під сумнів їх корисність і заперечила проти їх продовження.
І це четверте заперечення Росії, мабуть, найочевидніше, і це реакція Росії на стрімке зростання інфляції та вплив, який вона чинить на ОБСЄ.
Обговорюючи пропозицію збільшення бюджету ОБСЄ, російська делегація наголосила, що зростання цін, мовляв, викликане «агресивною зовнішньою політикою країн ЄС та НАТО», і що вони мають нести політичну, а також фінансову відповідальність за свої дії, а не інші незахідні країни.
У нотатках про закрите засідання щодо бюджету, які вдалося побачити, російська делегація також додала, що «послання про відкладення обговорення бюджету краще адресувати самим цим делегаціям», і зауважила, що «якби вони відправляли більше зброї в регіон, ситуація покращилася б кілька місяців тому». Це, безсумнівно, сприймається як чітке посилання на Сполучені Штати та інші європейські країни, які постачають зброю Україні.
Наразі у Відні повним ходом точаться дискусії про те, як досягти збільшення бюджету ОБСЄ , включаючи варіанти погодження дворічного бюджету або створення автоматичного процесу пролонгації, що потребує консенсусу лише щодо нових зобов'язань.
Але чи зможе якийсь із цих варіантів обійти заперечення Росії?
Якщо ні, то цілком можливо, що організація, створена як форум для конкретних дискусій з питань безпеки та політичних питань між східним та західним блоками під час Холодної війни, найближчими роками зіткнеться із ще більшою неможливістю працювати.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Північний потік-2» взагалі не треба було будувати: ексклюзивне інтерв'ю з президенткою Європарламенту ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Безкоштовний роумінг для України: головне з промови фон дер Ляєн ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Правда, що стоїть за «виваженим» планом Макрона про розширення ЄС