Розслідування диверсій на нитках газогонів «Північний потік-1,2» тривають. Україна звинуватила у цьому Росію, а у Кремлі наголошують, що це могло бути вигідно лише американцям. У той самий час через ризики недоотримати достатньо газу, щоб обігріти європейські домівки, залишається, і в ЄС намагаються працювати разом, щоб цьому запобігти.
Про це, а також про «втому від України» та нові санкції проти Росії Радіо Свобода ексклюзивно поспілкувалося із президенткою Європарламенту Робертою Мецолою.
– Витік газу з Nord Stream, хто за це відповідальний і як має відреагувати ЄС?
– Ну, по-перше, найбільше непокоїть те, що це явно диверсійний напад. І реакція, яку ми спостерігали з боку урядів країн по сусідству, була негайною та водночас спокійною, щоб не поширювати паніку, якої, можливо, прагнуть ці диверсанти у час, коли поширювати страх серед наших громадян стало легко.
Отже, реакція така: подивімось, що сталося, подбаймо про те, щоб це не повторилося. І переконаймося, що якщо це наші вразливості, якщо цей випадок був уразливістю, більше не повторяться.
– Ви говорите про диверсантів. Хто вони?
– Ми будемо чекати, поки нам скажуть, хто вони.
– Як ви думаєте, хто вони?– Я не буду спекулювати. Але я скажу, що слід задіяти всі ресурси, щоб переконатися, що їх спіймають і притягнуть до відповідальності.
– Ви говорите про те, що подібне не повинно повторитися. Отже, що має робити ЄС?
– Ну, по-перше, я думаю, що ми повинні переконатися, що ми не потрапимо у таку вразливу ситуацію знову. Ми також повинні зайнятися питанням безпеки.
Чи в безпеці ми у наших морях? І це стосується усіх морів.
нас є механізми солідарності
Зараз це обговорюється всередині ЄС і НАТО. Я не думаю, що ми колись мали ситуацію, коли їм потрібно було так щільно працювати разом. У нас є механізми солідарності. Якщо на одну країну напали, усі повинні втрутитися. Переконаймось, що ми справді готові. І не лише на папері.
Я думаю, що вперше в історії нам потрібно по-справжньому розглянути можливість створення Європейського союзу безпеки та оборони.
Ми говорили про це, а потім припиняли. Ми чекали чергової кризи, а потім забували про неї.
Я вважаю, що зараз настав час, коли нам справді потрібно зібратися, розглянути правові інструменти, військові інструменти, інструменти безпеки та переконатися, що уряди, скажімо так, достатньо стабільні, демократії достатньо сильні, щоб забезпечити безпеку.
– Чи потрібно ремонтувати газопровід? І хто має його ремонтувати?
– Ну, скажімо так, я не вважаю, що «Північний потік-2» взагалі слід було запускати.
Ми також спостерігали зменшення пропускної здатності «Північного потоку-1» (Росія штучно знижувала тиск у газогоні, повідомляючи про аварії).
Тож продовжмо працювати над тим, щоб повністю відмовитися від російського газу, водночас інвестуючи у відновлювані джерела енергії, нові засоби поставок, нові сфери солідарності.
Підійдімо творчо до того, як ми можемо забезпечити електроенергією наших громадян, як ми платимо, як наші громадяни оплачують свої рахунки, які стрімко зростають. І давайте зрештою купувати нашу енергію у наших друзів, а не у наших ворогів.
– Ви згадали про різке зростання цін на електроенергію. Однак, що повинен зробити ЄС, щоб запобігти їхньому різкому злету і знизити їх? Адже на нас чекає дуже похмура зима…
– Ви маєте рацію: зима буде дуже важкою. Це добре, що ми діяли завчасно, щоб переконатися, що наші сховища були заповнені до рівня, який є зараз.
Але нам також потрібно подумати про те, що ми робитимемо, якщо зима буде дуже холодною, а поставки продовжуватимуть зменшуватися, ми маємо бути певні, що ми маємо можливості пережити наступні місяці.
Нам потрібно знайти компроміси з іншими країнами
Це означає, що ми повинні бути більш гнучкими з нашими механізмами. Це означає, що нам потрібно знайти компроміси з іншими країнами, яких ми не знаходили раніше.
Але це також означає, що якщо ми збираємося запровадити податки на несподіваний прибуток для компаній, які отримують надприбутки від кризи, яку ми переживаємо, то також маємо розглянути можливість втручання у ринок.
Зараз по-різному говорять про введення граничних цін на газ.
Я вважаю це добре, що нарешті було досягнуто спільної згоди, яка принаймні означає, що країни-члени, припиняють перебивати цінові пропозиції одне одного на ринку, що автоматично ставить у привілейоване положення ті країни, які багатші, які можуть собі це дозволити, і які мають більші фінансові можливості.
Нам потрібно швидше інвестувати у наші відновлювані джерела енергії
Нова угода допоможе країнам, які не входять до ЄС, які також є дуже вразливими. Одним із прикладів є Молдова, країни, які завжди залежали від російського газу, але й інші країни, які зараз платять за газ за європейським цінником, який для них є просто недоступним. Отже, це негайні та середньострокові заходи.
Заглядаючи наперед, нам потрібно швидше інвестувати у наші відновлювані джерела енергії. Ми були надто повільними. Деякі країни в цьому плані значно випереджають інші. Але давайте також подбаємо про те, щоб вони залишалися доступними, і щоб наші споживачі та наші компанії продовжували інвестувати у відновлювані джерела енергії.
– Ви згадали про обмеження цін на газ. Ви б підтримали обмеження ціни лише на російський чи глобальне обмеження?
– Що ж, я вважаю, що одним із найрозумніших кроків було б країнам G7 діяти в унісон. Чому? Бо інакше це означало б, що ЄС вживатиме кроків окремо від найбільших економік світу. Тому я б продовжувала, скажімо так, працювати над глобальними угодами.
Ми робимо все, щоб допомогти Україні виграти війну
Ми бачили, як це відбувається із санкціями: деякі прогалини ще потрібно нейтралізувати. Але зараз ми є свідками найбільш міцного трансатлантичного співробітництва за багато років.
Але ми також побачили і потребу в об’єднаній Європі, щоб переконатися, що ми можемо просувати цю глобальну єдність. Тож я б справді наполягала саме на багатосторонніх домовленостях в їх найкращому вигляді, щоб перейти від демократії до солідарності, щоб бути впевненими, що ми робимо все, щоб допомогти Україні виграти війну, і щоб рішення, які ми знаходимо для наших громадян, були однаковими для всіх.
– Зараз вже є вісім пакетів санкцій від ЄС. Чи дійшов союз до межі, коли йдеться про санкції? Чи ви бачите ще можливості для санкцій?
Ціна, яку ми платимо за демократію, має сплачуватися й надалі. Це головний меседж
– Я хотіла би почати з того, що нам потрібно продовжувати наполягати на тому, щоб санкції та ті, які ми вже, хоч і з труднощами, запровадили, тому що реалії держав-членів відрізняються, зараз дійсно починають відчуватися і ціна, яку ми платимо за демократію, має сплачуватися й надалі. Це головний меседж.
І мене турбує те, що існують прогалини в їх застосуванні. Те, що деякі країни, які хотіли б приєднатися до ЄС, або перебувають на цьому шляху, або могли б сподіватися на перспективу, не впроваджують ці санкції, тому я б спочатку попрацювала над цим.
Якщо ви запитаєте про Європейський парламент, то ми кажемо, що додаткові санкції можуть бути завжди. У список санкцій завжди можна додати більше людей. Санкції почали кусатися. Вони болючі. Але чи достатньо їх, щоб повалити Путіна? Чи достатньо їх, щоб переконатися, що оточення путінського режиму справді їх відчуває? Я вважаю, що нам потрібно робити більше.
– Ви щойно згадали, що є певні країни, країни-кандидати, які не виконують санкції ЄС або не приєднуються до санкцій ЄС. Які з них ви маєте на увазі?
– Я б звернула увагу на прогалини, які ще можна заповнити, які ще не застосували. І я б звернула увагу на всі країни. Фактично те, що ми робимо, — це забезпечуємо, що кожна країна, незалежно від того, чи є вона державою-членом, чи то країною-кандидатом, чи то сусідньою країною, робить саме те, що має.
– Поговорімо про сувору зиму, яку відчують багато громадян ЄС. Чи боїтеся ви, що це може перерости у певну «втому від України», що люди перестануть цікавитися тим, що відбувається в Україні, а скоріше дивитимуться на внутрішні проблеми і, можливо, навіть виходитимуть на протести із вимогами переглянути політику щодо Росії?
З 24 лютого ми говорили, що Путін не зупиниться і не чекатиме, він не зупинився тоді і не зупиниться зараз
– Демократія не має ціни. І це має бути єдиним пріоритетом у наших діях, чи то йдеться про політичну, фінансову, військову допомогу тощо. Від початку цієї війни, з 24 лютого, ми говорили, що Путін не зупиниться і не чекатиме, він не зупинився тоді і не зупиниться зараз.
Ми повинні продовжувати тримати цю лінію. Висловлювалися побоювання, чи довго наші громадяни будуть готові терпіти ці найсуворіші заходи? Також були громадяни, які зверталися до нас з проханням вжити цих найжорсткіших заходів. Ми в Європі, де прийняли 7 мільйонів українців, відкрили для них свої домівки, виявили солідарність. Не думаю, що втома вже настала.
