Олена Обуховська
«Дякую за здоров’я і достаток. І за чоловіка, якого я не заслуговую» – цими словами починається комікс про домашнє насильство «Розквашене яблуко» польських авторів Єжи Шилака і Йоанни Карпович. Презентація українського перекладу цієї книжки планується на 8 березня. Радіо Свобода поспілкувалося з Лілією Омельяненко та Іллею Стронґовським – співзасновниками видавництва «Видавництво», де виходить друком комікс, – про те, чому польська історія є актуальною і для України.
Видавництво «Видавництво» не перший рік займається пошуком і друком літератури, що висвітлює складні питання, які, на думку його команди, не відображені якісно в асортименті українських книгарень: смерть, підліткове дорослішання, самоусвідомлення.
«Ми взагалі не говоримо про такі теми, які не можуть сколихнути суспільство. Більше обираємо те, що соціально важливе або табуйоване, але про це треба говорити», – розповідає видавчиня Лілія Омельяненко.
За її словами, ідея видати в них «Розквашене яблуко» належала українському письменнику і перекладачеві Остапу Сливинському, якого вразило нове польське видання і який запропонував його перекласти.
«Ми точно розуміли, що ніхто більше за цю книжку в Україні не візьметься», – каже Ілля Стронґовський. Він пояснює це, з одного боку, суперечливістю і табуйованістю теми домашнього насильства, а з іншого – натуралістичністю його зображення у книжці.
«Розквашене яблуко» – це історія про жертву, яку роблять винною
Комікс розповідає про польських вірян, родину, яка здається іншим зразковою, але у якій чоловік, залишаючись тет-а-тет з дружиною, перетворюється на тирана і знущається з неї.
Автори коміксу створили образи мовчазних жінок у темних окулярах, за якими можна сховати сліди побоїв.
«Ми раніше замислювалися над темою домашнього насильства. Дискусії на тему протидії насильству, на жаль, дуже табуйовані. Немає досі нормального захисту для жінок і для чоловіків, які потерпають від домашнього насильства. І зазвичай жертва залишається жертвою навіть на стадії, коли вона звертається до поліції, бо там одразу їй починають ставити питання: а що ви зробили не так або чим ви могли розгнівати, або що ви сказали в той момент, коли у відповідь відбувалося насилля», – коментує Лілія Омельяненко.
За її словами, дуже довго видавництво шукало партнерів, але отримували відмови навіть від міжнародних організацій.
«Більшість із них аргументували це тим, що сцени насильства зображені дуже відверто, тому це можна трактувати як його пропаганду. Люди бачили картинку, лякалися. Люди казали: мовляв, така книжка в Україні потрібна, але нашого логотипу на ній не буде», – пояснює видавчиня.
11 січня цього року в Україні почали діяти ухвалені раніше зміни до законодавства для протидії домашньому та гендерно зумовленому насильству.
Зокрема, вони передбачають можливість запровадити обмежувальні заходи для підозрюваних у вчиненні насильства: їм можуть заборонити проживати чи перебувати на одній території із постраждалою особою, наближатися на визначену відстань до місця її роботи або навчання, контактувати через засоби зв’язку або через третіх осіб, їй можуть також обмежити спілкування з дитиною, якщо насильство вчинили щодо неї або в її присутності.
Окрім того, з цього року в Україні Національна поліція анонсувала початок роботи 45 мобільних груп поліції для реагування на домашнє насильство.