Молдова святкує 30-ліття незалежності, «ціна якої була великою»

Президенти України, Польщі та Румунії прилетіли до Кишинева, щоб привітати Молдову з тридцятим Днем незалежності. Володимир Зеленський, Анджей Дуда та Клаус Йоганніс приєдналися до молдовської президентки Маї Санду, яка зі своєю політичною силою нещодавно виграла ще і парламентські вибори, які підтвердили прозахідний курс країни.

У травні 2021 року Україна разом з Молдовою і Грузією започаткували «Асоційоване тріо», що передбачає посилену координацію міністерств закордонних справ у сфері європейської інтеграції. Польща та Румунія є серед країн ЄС, що найбільше підтримують зближення країн «Східного партнерства» з Євросоюзом.

У Кишиневі урочисто святкували 30-у річниця з того дня, коли 27 серпня 1991 року на підставі рішення Великих національних зборів, що відбулися в Кишиневі, парламент Молдови ухвалив Декларацію про незалежність.

Згідно з нею, Республіка Молдова була проголошена суверенною та незалежною державою, яка може «вільно, без втручання ззовні вирішувати своє сьогодення та майбутнє відповідно до ідеалів і святих устремлінь народу в історичному й етнічному просторі його становлення». Молдова була сьомою радянською республікою, яка проголосила незалежність.

Приймаючи військовий парад на Великій площі Національних зборів, президентка Молдови Мая Санду виступила зі зверненням до громадян, у якому наголосила, що ювілейні урочистості – це привід для вшанування досягнень незалежності, але також – і можливість для оцінки пройденого шляху.

За словами Санду, «дорога незалежності виявилася важкою, а ціна її була високою» – первісний ентузіазм зіткнувся з жорстокими реаліями перехідного періоду. У свою чергу, «відсутність бачення перспектив і єдності породило появу безвідповідальної влади і ділків, які дбали лише про власну кишеню».

«Росли масштаби корупції, а одночасно з нею – і вододіл між тими, хто розбагатів за ніч, і чесними людьми», – сказала президентка Молдови.

Молдова, найбідніша країна Європи, що межує з Румунією та Україною, потерпає від сепаратистського конфлікту в Придністров’ї, корупції та широкого розчарування, що спричинило масовий відтік громадян, коли сотні тисяч людей емігрували у пошуках кращого майбутнього. Майже третина її населення виїхала за останні три десятиліття, що зробило Молдову однією з найбільш постраждалих країн посткомуністичної Європи від демографічного спаду.

Країна, що налічувала 4,3 мільйона людей у 1989 році, нині має лише 2,9 мільйона, включаючи громадян на лівому березі Дністра, території Придністров'я, яка не контролюється урядом у Кишеневі, і де залишилося трохи більше від 300 тисяч громадян із колишніх понад 730 тисяч.

Молдова і регіон Придністров’я в 1992 році мали коротку війну через побоювання, що нова незалежна Молдова буде прагнути до возз’єднання з сусідньою Румунією. Конфлікт закінчився угодою про припинення вогню після того, як російські війська в регіоні стали на бік сепаратистів.

Близько 1400 російських військовослужбовців досі перебувають у Придністров’ї, яке проголосило незалежність від Молдови в 1990 році, під приводом того, що вони потрібні для захисту складів зброї радянських часів.

На думку Маї Санду, обезлюдніла країна – це гірка ціна за помилки, тому головним своїм завданням на посаді президента вона вважає «показати людям, що зміни на краще можливі, що влада є на службі суспільства».

Святкування Дня незалежності відбувається невдовзі після позачергових парламентських виборів, що пройшли 11 липня, коли Партія дій і солідарності, PAS, яку заснувала Санду і яка підтримує реформи в Молдові, набрала 53% голосів. Вона отримала перемогу над проросійським виборчим блоком комуністів і соціалістів на чолі з двома колишніми президентами, який набрав 27% голосів.

Це дало можливість PAS, який проводив кампанію за створення тісніших зв’язків з Європейським союзом та боротьбу з всюдисущою корупцією, здобути більшість у законодавчому органі країни, що складається з 101 місць.

«Ми зрозуміли, що ми повинні навести порядок у нашій країні, – сказала Санду, яка є міжнародним економістом за освітою та має диплом з державного управління Гарвардського університету. «Сьогодні ми знаємо, що наша доля, наше благополуччя і наше майбутнє у наших руках ... ми домовилися про те, що ми побудуємо процвітаючу і вільну Молдову».

Україна і Молдова мають багато спільних проблем і планів їхнього подолання. У 2014 році Молдова підписала угоду про асоціацію з ЄС, проте корупція та відсутність реформ гальмують її поступ. В Україні шлях до ЄС хотів заблокувати тодішній президент Віктор Янукович, який відмовився підписувати угоду про асоціацію і цим спровокував Євромайдан.

Нещодавно разом із Грузією Молдова та Україна вирішили збільшити зусилля на шляху до європейської асоціації та створили «Асоційоване тріо». Перший саміт нового формату відбувся у грузинському Батумі у липні. Однією з ключових тем для всіх трьох країн є безпека, адже всі вони в різний час постраждали від російської агресії і зараз не контролюють частини своїх територій.

У своєму виступі на урочистостях у Молдові президент України Володимир Зеленський сказав, що «незалежність обох наших країн – це результат зусиль багатьох поколінь, вистраждана цінність, яку Україна та Молдова відстоюють і сьогодні».

Зеленський висловив вдячність Молдові «за незмінну підтримку територіальної цілісності України». Він запевнив, що «Україна завжди підтримуватиме територіальну цілісність Республіки Молдова у міжнародно визнаних кордонах».

На думку українського експерта Ради зовнішньої політики «Українська призма» Сергія Герасимчука, посилення регіональної співпраці між країнами «Східного партнерства» дає їм можливість «говорити спільним голосом до Брюсселя», що дозволяє «бути краще почутим».

«Це – не таємниця, що Європейська комісія, інші європейські інституції більше дослухаються до коаліцій держав, ніж до окремих держав», – говорить Сергій Герасимчук у розмові з Радіо Свобода.

Сергій Герасимчук, експерт Ради зовнішньої політики «Українська призма»

«Сьогоднішнє святкування Дня незалежності наштовхнуло мене на думку про існування ще одного партнерства, яке зараз у зародковому стані, але яке має перспективи для розвитку. Я маю на увазі співпрацю між країнами ЄС – Польщею та Румунією, чиї президенти також сьогодні були в Кишиневі, та найактивніших представників «Східного партнерства», – говорить Сергій Герасимчук.

Він наголошує, що Польща та Румунія просувають низку регіональних ініціатив, таких як «Тримор’я», «Бухарестська дев’ятка», вони ж, разом з Туреччиною проводять регулярні зустрічі міністрів закордонних справ для обговорення ситуації в регіоні Чорного моря.

«Започаткування такого діалогу держав, які є регіональними лідерами в ЄС та найактивнішими країнами «Східного партнерства», на мою думку, було б дуже перспективним, тому що тоді говорили б держави, які мають амбіції, та держави, які готові підтримувати ці амбіції у Європейському союзі», – вважає український експерт.

Окремо Сергій Герасимчук зауважив, що зустріч у молдовській столиці дає можливість відновити прямий діалог між Києвом і Бухарестом, який був перерваний після ухвалення українським парламентом закону про освіту, згідно з яким освіта у середніх школах переводилася на українську мову.