Крим Мєшкова: від обожнювання до забуття

Плакати «А я в Росію додому хочу» та крики на вулицях: «Референдум! Референдум! Референдум! Свободу Криму!». Можна подумати, що йдеться про кримські події весни 2014 року. Але насправді ці події відбулися на 19 років раніше. І військових до Криму тоді ввела не Росія, а Україна. Хтось із проросійських політиків перефарбувався, хтось зачаївся, а головний ‒ втік.

У Криму поховали першого й останнього президента автономної республіки Юрія Мєшкова. Як при ньому півострів мало не став російським, читайте та дивіться в матеріалі телепроєкту Крим.Реалії.

«Гасло «Рас-се-я!» все вирішило»

У січні 1994-го року, за 20 років до російської анексії Криму, Росія та Україна ще до кінця не розділили Чорноморський флот. Моряки голосують на перших в історії виборах президента Криму. Їхній кандидат висувається від блоку «Росія».

За Юрія Мєшкова проголосували майже 73% кримських виборців. Першим президентом Криму стає юрист, лідер «Республіканської партії Криму». У минулому ‒ адвокат та слідчий прокуратури.

На честь перемоги на виборах Юрій Мєшков стрибає з парашутом.

За два роки до цього ‒ у 1992-му ‒ кримські депутати ухвалили Конституцію півострова. Вона передбачала, що республіка входить до складу України як самостійна держава за окремим договором. Запроваджувалася посада ‒ президент Криму. Всі ці положення суперечили законам України. Влада в Києві бачила, що відбувається, але нічого не робила, згадує перший президент України Леонід Кравчук.

«Кримчани відчули, що вони не мають таких прямих відносин з Росією, як вони мали до цього. Ми тоді не врахували ці особливості й не змогли організувати в Криму життя таким чином, щоб вони не відчули ізоляції від Росії. Не можна було їх ізолювати, 70% росіян», ‒ розповідає він.

Український політик, ексначальник кримського главку МВС і експостпред президента України в Криму Геннадій Москаль згадує, що в 1995 році країна ледь не втратила Крим.

«Гасло «Рас-се-я!» все вирішило... Усі побігли до Мєшкова, усі. Значить, Мєшков створив своє Міністерство внутрішніх справ, призначив свого міністра. Всі пішли туди, відкололися від МВС України. Чоловік вже закликав до об’єднання з Росією», ‒ говорить він.

«Мєшковський» час у Криму

Юрій Мєшков ввів у Криму московський час, його називали «мєшковський». Запросив до місцевого уряду росіян, пообіцяв кримчанам друге ‒ російське ‒ громадянство та введення рубля. Планував референдум про статус півострова.

«Все було готове для того, щоб провести референдум про незалежність і наступний крок референдуму ‒ про повернення в Росію. І це вже стало реальною перспективою, до цього ми вже йшли й підійшли впритул. І ось тут (з'явилися, ‒ ред.) війська (України, ‒ ред.), спецназ, кулемети на поверхах будівлі Держради», ‒ стверджував Мєшков торік.

У березні 1995 року український парламент скасовує кримську Конституцію 1992 року, а разом із нею ‒ посаду президента Криму. На півострів перекидають бійців Національної гвардії України. Підтримати Мєшкова виходять кілька сотень людей пенсійного віку.

Мєшков забарикадувався і кілька тижнів жив у кабінеті кримського парламенту. Росіяни з «московського» уряду Мєшкова тоді вже повернулися до Білокам'яної.

Кримський парламент голосує за референдум. По суті, людям пропонують вибрати статус півострова ‒ самостійну проросійську республіку чи українську автономію.

Цей референдум так і не відбувся. Україна відновила свій суверенітет на півострові.

«Маючи такий, будемо говорити, твердий характер, Кучма (другий президент України, ‒ ред.) тоді екстрено зібрав парламент. Внесли зміни в закон про Автономну Республіку Крим і скасували посаду президента. Ще б місяць, якби не прийшов Кучма, ми б уже (ростили, ‒ ред.) нове покоління, і забули, що Крим колись був у складі України», ‒ впевнений Геннадій Москаль.

Тоді ‒ у 1995 році ‒ президент Росії Борис Єльцин виступав за зближення з Заходом, тому визнавав територіальну цілісність України. Росії було не до Криму, тому що йшла війна в Чечні, говорив депутат Держдуми Росії першого скликання Сергій Станкевич: «Вони можуть вказати на Чечню і, можливо, вони відчувають, що у них зараз розв’язані руки, щоб розправитися з Кримом і взяти його під повний контроль київського уряду».

«Він потребував батьківщини, а батьківщина його перестала потребувати»

Позбавленого посади Юрія Мєшкова вивезли до Москви російські військові. Пізніше він говорив, що на півострові його отруїли й це була не втеча, а евакуація.

«Просто отруїли, а потім вже російські офіцери до Москви перекинули військовим бортом», ‒ згадував експрезидент Криму. Геннадій Москаль стверджує, що Мєшкова «прилаштував Лужков», тому він «зібрав речі й таємно залишив Крим»: «Мєшков, як то кажуть, молодець проти овець, а проти молодця й сам виявився вівцею».

Мер Москви Юрій Лужков оплачував Мєшкову квартиру й допоміг з працевлаштуванням. Перший президент Криму повернувся на півострів через 16 років ‒ у 2011-му. Ненадовго: його депортували відразу після прес-конференції. Громадянин Росії тоді повідомив, що є чинним президентом Криму й має намір відновити Конституцію 1992 року.

У 2014 році він знову приїхав до Криму, щоб взяти участь у російському референдумі, результати якого так і не визнав світ.

«Я закликаю всіх громадян Криму йти на референдум, тому що це наше свято, це свято звільнення, це свято повернення до нашого народу, до нашого нормального, гідного нас життя в межах нашої великої країни Росії», ‒ закликав експолітик.

Юрій Мєшков намагався повернутися в кримську політику, але його туди не пускали. «Це непотріб, у них немає ні совісті, ні честі. Це навіть не великий бандит», ‒ говорив він про російську владу півострова в останньому інтерв'ю Крим.Реалії.

Юрій Мєшков помер 29 вересня 2019 року від двобічного запалення легенів. Це наслідки інсульту, який стався у нього на відпочинку в Туреччині.

«Він хотів спочивати на батьківщині ‒ і я йому обіцяла це. Виконала обіцянку, тому що він у Красногорську, у Росії, фактично, жив на засланні. Його безмірно засмучувало те, що він потребував батьківщини, а батьківщина його перестала потребувати», ‒ сказала вдова експолітика Катерина Мєшкова.

Першого й останнього президента Криму поховали в Сімферополі, поруч з першою дружиною Людмилою. Історики називають Юрія Мєшкова суперечливою фігурою, яка пройшла шлях від обожнювання до політичного забуття.