У США у віці 88 років помер колишній надзвичайний і повноважний посол США в Україні Вільям Міллер, який працював у Києві в часи дуже визначальних подій новітньої української історії. Зацікавлення Україною у Вільяма Міллера не минуло від часу завершення його каденції як посла наприкінці 1990-х – він постійно цікавився Україною і щиро бажав їй успіху. Останнім часом Вільям Міллер працював старшим науковим співробітником Центру Вудро Вілсона у Вашингтоні, був членом Ради з міжнародних відносин і Міжнародного інституту стратегічних досліджень, також очолював Фундацію допомоги Києво-Могилянській академії у США.
Вільям Ґрін Міллер був послом Сполучених Штатів в Україні в 1993–1998 роках. Це були роки завершення короткого президентства Леоніда Кравчука і перший президентський термін Леоніда Кучми.
Це були важки роки. Україна перед прибуттям Вільяма Міллера як другого посла США (першим був Роман Попадюк) усе ще була в глибокій економічній кризі.
На час дипломатичної каденції Міллера в Україні припали дуже вагомі події в українській історії – зокрема, перша спроба анексії Криму руками підтримуваного Москвою Юрія Мєшкова (початок 1994 року), процес ядерного роззброєння і підписання Будапештського меморандуму (грудень 1994 року).
«Коли я приїхав і вручав вірчі грамоти тодішньому президентові Леоніду Кравчуку в Маріїнському палаці, головним питанням було знищення ядерного арсеналу України, який був третім найбільшим у світі… Питання ядерної зброї було темою розповсюдження ядерної зброї у світі. І угода, яку досягли Кравчук і (Білл) Клінтон і (Борис) Єльцин, передбачала, що будуть застосовуватись принципи Прикінцевого Гельсінкського акту, і це включало територіальну цілісність України і захист від будь-якого політичного, військового чи економічного залякування. І, звичайно, ця угода була зруйнована нинішніми обставинами», – сказав Міллер в одному з інтерв’ю у жовтні 2015 року.
«Ті прагнення, які ми закладали в ту домовленість (Будапештський меморандум), не були дотримані в повній мірі…» – сказав Міллер.
Але США, як тоді казав Міллер, дотримались слова, коли в 1994 році Мєшков хотів створити в Криму «незалежну республіку». Події в Криму в 2014 році з анексією відбувались за ідентичним сценарієм, додав експосол в інтерв’ю чотири роки тому.
Саме після кримських подій 1994 року за каденції Міллера як посла США почали активно допомагати українському війську – зокрема, проводити спільні навчання.
Він пояснював нинішнє порушення територіальної цілісності України тим, що світ став іншим, порівняно з часами відразу після завершення Холодної війни.
«Умови змінились. Бачення миру в Європі, як його розуміли в 1991 році після завершення Холодної війни і незалежності України й інших республік колишнього Радянського Союзу, втрачене… Ми маємо дуже відмінну ситуацію зараз», – сказав Міллер у 2015 році, навівши приклад заморожених конфліктів у Молдові, порушення суверенітету Грузії у 2008 році, проблему Нагірного Карабаху.
«Тоді був порушений мир у світі, але світ думав, що це минеться, і нічого не зробив… І питання в тому, чи для миру в Європі і майбутнього таких країн, як Україна, які стикаються з потужною силою таких країн, як Росія, – чи міжнародні угоди працюють? Чи система ООН все ще працює? Чи безпековий порядок і розуміння Гельсінського акту все ще нині мають значення?» – запитував Міллер кілька років тому.
На каденцію Вільяма Міллера як посла в Києві також припали ухвалення Конституції (червень 1996 року) і запровадження гривні (вересень 1996 року).
Любив Україну
Друзі Вільяма Міллера кажуть, що він закохався в Україну і дуже болісно переживав її невдачі. Він, наприклад, дуже хвилювався за розкол у владному таборі в Україні після Помаранчевої революції і переймався, що через політичні чвари загальмувався процес боротьби з корупцією в Україні в ті часи.
У Києві серед частих гостей посольства США під час перебування Вільяма Міллера на посаді були колишні радянські дисиденти Мустафа Джемілєв, В’ячеслав Чорновіл, Семен Глузман. Міллер дуже цікавився темами прав людини, релігійних свобод, свободою українських засобів масової інформації.
У США Вільям Міллер збирав кошти на розбудову Києво-Могилянської академії і був її почесним доктором.
За словами Марти Фаріон, президента Києво-Могилянської Фундації США, Вільям Міллер дуже пишався своєю посадою голови правління цієї організації і «вірив у силу освіти та роль Києво-Могилянської академії в побудові України як демократичної країни, де верховенство права і права людини були б пріоритетом».
«Він був запеклим борцем за мир через дипломатію, спирав свої рішення на знаннях історії та міжнародних відносин. Він мав тонку душу, яка вірила в людську гідність. Шанувальник Томаса Джефферсона, він вірив, що освіта є важливою для ролі громадянського суспільства в захисті свободи та демократії», – сказала Фаріон Радіо Свобода.
«Його справді цікавив проєкт незалежної України, і він справді цікавився українцями», – сказала виданню Kyiv Post професор Моніка Еппінгер, яка була другим секретарем посольства США в Києві під час каденції Вільяма Міллера.
Вільям Міллер був людиною широких інтересів і зацікавлень.
Його, наприклад, цікавила археологія, і після анексії Криму вже в Америці він не лише сумував через порушення територіальної цілісності України, але й хвилювався, що тепер буде з археологічними об’єктами в Криму – зокрема Херсонесом.
Саме в Україні Міллер полюбив бджолярство і поставив кілька вуликів на подвір’ї резиденції посла.
Як посол Міллер цікавився українським культурним життям і активно підтримував відновлення будівлі Київської філармонії.
Після від’їзду з України Міллер часто приїздив – в тому числі й у відпустку, одного разу за кермом проїхавши українськими Карпатами. Його особливо цікавили старі дерев’яні церкви карпатських сіл.
За каденції Міллера було відремонтовано старий будинок на київському Подолі, який став резиденцією американського посла.
Частими гостями резиденції посла США були українські історики, музиканти й письменники. Сам Вільям Міллер писав поезію.
Як сказала Еппінгер: «Він любив Україну, і його зацікавлення Україною й підтримка України не знали меж».
Меморіальна служба в пам’ять про Вільяма Міллера відбудеться в середині жовтня в Національному соборі у Вашингтоні.
