Чи «ходять гроші» за пацієнтом? Медична реформа на Херсонщині

Восени 2017 року в Україні розпочалася реформа системи охорони здоров’я, з 2020 року запрацювала програма медичних гарантій. Це перелік послуг, які держава гарантує пацієнту безоплатно. Ця програма прийшла на заміну медицині, яку раніше називали безкоштовною. Також з квітня 2020 року всі заклади охорони здоров’я екстреної, вторинної медичної допомоги та інші заклади мали укласти договори з Національною службою здоров’я України. Таким чином почав реалізовуватися принцип, коли «гроші йдуть за пацієнтом».
Як реалізація медреформи проходить в Херсонській області, які є досягнення, чим лишаються незадоволені пацієнти, та як місцева влада намагається зменшити кадровий дефіцит говорили в ефірі програми «Новини Приазов’я» на Радіо Свобода.

Однією з головних проблем, яка лишається в медичній сфері в Херсонській області – відтік кадрів, сказала в ефірі «Новин Приазов’я» директорка департаменту здоров'я Херсонської ОДА Тетяна Карчевич.

«На жаль, Херсонська область і до реформи мала кадрову ситуацію не в найкращому стані. Але на сьогодні у нас забезпеченість лікарями становить 65%, молодшими медичними спеціалістами – 80%. На жаль, йде відтік кадрів не лише з медицини, відтік кадрів йде і з інших критично важливих інфраструктур», – зазначила Карчевич.

Вона розповіла, яким чином в області намагаються утримати спеціалістів на свої робочих місцях.

«У нас в області розроблена програма «Людський капітал», яка пов’язана із стимулюванням молодих спеціалістів і забезпеченням житлом. І, дійсно, голови громад зацікавлені в тому, щоб молоді фахівці були на їхній території, були в закладах охорони здоров’я», – стверджує директорка департаменту здоров’я.

За її словами, подекуди в області спеціалістам передбачена окрема фінансова підтримка.

«В окремих лікувальних закладах доплачується молодим спеціалістам, як то кажуть, «підйомні», якщо є можливість. Для того, щоб дійсно втримати цього спеціаліста на рівні лікувального закладу», – пояснила Карчевич.

Щодо того, наскільки загалом медреформа змінила сферу медичного обслуговування в області, вона зазначила удосконалення та покращення надання медичних послуг, в тому числі, шляхом кращого матеріально-технічного забезпечення.

«Не можу сказати, що ускладнився доступ жителів саме сільської місцевості до медичних послуг. Тому що маршрути пацієнтів не змінилися. Ніяким чином ця реформа не вплинула на надання медичних послуг. Тому що маршрути пацієнтів, протоколи лікування, стандарти лікування не змінені», – додала Карчевич.

Незадоволення та страхи пацієнтів

Директор Карчаківського центру первинної медико-санітарної допомоги Сархан Алізаде розповів в ефірі, на що частіше нарікають пацієнти.

«Люди теж дуже добре розуміють, що йдуть зміни і нормально йдуть укладати декларації з сімейними лікарями. Та все ж реформа не лише полягає в реформуванні саме первинної медичної допомоги. І проблеми виникають саме тоді, коли ви направляєте пацієнта на «вторинку», – зазначив лікар.

За його словами, людям важко звикати до деяких інновацій.
«Нещодавно був випадок: я зробив пацієнту електронне направлення на рентген. Але у пацієнта вимагали паперовий варіант направлення. Тоді пацієнт приходить і каже: «Мені не подобається ця реформа, тому що ви не можете мене направити, мені доводиться кудись йти, друкувати це направлення». Через це виникають проблеми. А на рівні «первинки», звісно, ми повинні інформувати людей, щоб вони більше вникали в цю тему і тоді буде успіх», – додав Алізаде.

Крім того, як відзначив лікар, страху пацієнтам додає COVID-19, який охопив весь світ.

«Звичайно, свої зміни вніс і COVID-19. Почав я прийом як сімейний лікар у вересні – коли була сильна хвиля. І нам потрібно було дуже швидко набирати декларації, бо це – дохід лікарні, розвиток, зарплати. Ситуація з COVID-19 впливає, тому що люди бояться ходити до лікарні. Тому що як-не-як тут може бути осередок вірусу, хворі люди теж приходять сюди», – розповів Сархан Алізаде.

В цілому він вважає реформу позитивною, а концепцію правильною.

Дефіцит бюджету створює напругу

Медичний експерт, колишній речник МОЗ України Олександр Ябчанка, вважає, що є загальна проблема, на яку владі треба звернути увагу – неспівпадіння між державними обіцянками щодо програми державних фінансових гарантій і фінансуванням, яке насправді виділила держава.

«На 2021 рік Верховна Рада ухвалила у бюджеті 123 мільярди. Іншими словами, трошки більше, ніж половина. Тобто пацієнти, звертаючись за медичною допомогою, далі змушені були оплачувати медикаменти з власної кишені. Я не кажу всі, але ви зрозумійте: ось цей дефіцит бюджету, який закладається щороку, він звідкись потім покривається. І це «звідкись» – це кишені пацієнтів», – зазначив він. в ефірі програми.

Як пояснює експерт, пацієнти, маючи гарний досвід «первинки», коли їм дійсно не потрібно доплачувати за медичну допомогу, вважають, що держава заплатила за їхні медичні послуги. Але тут напругу викликає позиція лікарів, вважає Ябчанка.

«Лікарі просто не хочуть надавати їм безкоштовно медичних послуг. Відповідно, така політика створює напругу всередині системи між пацієнтами і медичними працівниками. Звісно, цей дефіцит бюджету в теорії може покрити місцева влада. Але половину медичного бюджету покрити коштом місцевих бюджетів – це надскладна задача і, будьмо відвертими, дуже мало шансів, що вона буде виконана», – сказав він.

Щоб вирішити це, на його думку, потрібно «використовувати наявні ресурси максимально ефективно». Експерт запропонував також центральній владі надати механізм, щоб покрити дефіцит, а місцевій влади – докласти всіх зусиль, аби пацієнти не мали складнощів із наданням медичної допомоги.

Які є досягнення?

Голова постійної депутатської комісії з питань охорони здоров’я Херсонської обласної ради Віктор Короленко 23 грудня під час обговорення в Кризовому медіа-центрі Херсона розповів, що область стала першою, де зробили поділ на первинну і вторинну медичну допомогу.

«Тобто «первинка» – це центри первинної медико-санітарної допомоги, у склади яких відійшли амбулаторії, фельдшерсько-акушерські пункти, фельдшерські пункти, які безпосередньо пішли відразу на декларування населення і укладали з ним договори і мали певну роботу, яку вони повинні були зробити через інститут фінансування кожного жителя. Дійсно, як це говориться, коли «кошти йдуть за пацієнтом». І залежно від того, яку кількість задекларував сімейний лікар, таку кількість він і отримував коштів», – пояснив голова депутатської комісії.

Головне, на його думку, те, що зараз працює одна центральна диспетчерська. І система вийшла на рівень, коли допомога має стати максимально доступною для населення.

За словами Короленка, підготовлено обласні програми підтримки закладів охорони здоров’я, боротьби з COVID-19, а також із онкології. Інколи ці програми фінансуються не лише з обласного бюджету, а й з місцевих громад. Досягненням також є реконструкція приймальних відділень у лікарнях та новий апарат КТ в кожній великій лікарні.

Актуальною проблемою залишається забезпечення медичних працівників гідними заробітними платами. За словами Короленка, обласна рада зробила запит, аби для лікарів виділили окрему субвенцію з держбюджету.

Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко в жовтні під час програми «Суботнє інтерв’ю» на Радіо Свобода сказав, що ті лікарні у регіонах, яким через децентралізацію не вистачає коштів на своє утримання, повинні приєднатися до «більш спроможної» в районі.

Відповідно до медичної і реформи децентралізації, лікарні на місцях передаються в одну або декілька громад – заробітні плати, залежно від пакету медичних послуг, фінансуються із держбюджету, а утримання, комунальні послуги та інші поточні видатки закладу – за місцевою владою.