Медична реформа: як співіснуватимуть державна і приватна медицина?

Київ – 30 січня 2018 року набрав чинності закон України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», що дозволило запустити медичну реформу. Відтак, як зазначають у Міністерстві охорони здоров’я, цього року запрацює Національна служба здоров’я України – «страховик», який укладатиме договори із закладами охорони здоров’я та закуповуватиме у них послуги з медичного обслуговування населення; пересічні українці, тим часом, починають вибирати «свого» лікаря (сімейного лікаря), який лікуватиме їх, відповідно до укладеної угоди. Тобто, має запрацювати первинна ланка оновленої медичної системи, в якій держава оплачуватиме конкретну медичну послугу, яку медичний працівник або медична установа надають конкретному пацієнтові. Запуск цієї ланки дозволить не лише реформувати державну систему охорони здоров’я, а й збільшить роль приватної медицини, передбачають експерти.

В Україні вирує негода, й українці нарікають на проблеми із здоров’ям: то морози «вдаряють» по серцево-судинній системі, то відлиги й вітри «атакують» вірусами та застудами. Куди звертатись пересічному українцеві, хто надасть йому медичну допомогу? Провідний експерт «Реанімаційного пакету реформ» Зоряна Черненко каже: на сьогодні пацієнтів чекають місцеві поліклініки та амбулаторії, також людина може звернутись до приватного медичного закладу або до сімейного лікаря, якщо вже його обрала й підписала з ним угоду.

«Набув чинності закон, який передбачає лише зміну фінансування закладів – але поки що не змінює саму систему та потоки пацієнтів. І якщо зміни почнуть відбуватись, то це станеться у середині 2018 року. На сьогодні у нас є лікарі, до яких ми завжди ходили й до яких дотепер звертаємось. Все, що стосується забезпеченості медиків лікарськими засобами, залежить від регіонів: наскільки місцева влада включається у процес (реформи – ред.), дофінансовуючи медичні заклади», – роз’яснює Черненко в інтерв’ю для Радіо Свобода.

​Це стосується і державних, і приватних закладів медицини, каже експерт: «одиницею оплати» у медицині з боку держави є медична послуга, надана конкретному пацієнтові, незалежно від того, до якого закладу чи лікаря пацієнт звернувся по допомогу.

«Приватна медицина отримує право за державні кошти надавати громадянам ту допомогу, яку ми раніше отримували у державних та комунальних лікарнях за державний кошт. Тепер держава зможе оплачувати як державним, так і приватним лікарням надання медичних послуг. Тобто, пацієнт за направленням лікаря може ходити по допомогу й обирати сімейного лікаря як у приватній лікарні, так і у комунальній лікарні, місцевій поліклініці чи амбулаторії. Приватний бізнес чи не повністю присутній в аптечній мережі; є багато регіонів та міст, де дуже багато приватних клінік – думаю, там виникне значна конкуренція за договори з державою за обслуговування населення», – відзначає Черненко.

«При однаковому державному фінансуванні пацієнт швидше піде у приватну клініку» – сімейний лікар Роздобудько

На сьогодні державні, а це включає комунальні, місцеві та районні заклади медицини та їхній персонал, здебільшого програють конкурентам з приватних медичних установ. І справа не лише у ставленні медиків до пацієнтів чи в оснащенні закладу – чимало працівників державних медзакладів не поспішають щось змінювати, кажуть фахівці. Так звана «безкоштовна медицина» дозволяє їм збагачуватись, отримуючи, цілком легально, кошти від пацієнтів – за матеріали, за аналізи, за ліки для ін’єкцій тощо, наголошують вони. Тим часом приватні медзаклади працюють прозоро, розміщуючи прейскуранти за надання послуг, ліків та використання медичного оснащення. Як зауважує сімейний лікар Ігор Роздобудько, пацієнт, маючи гарантований державою безкоштовний пакет послуг, швидше звернеться до приватного закладу медицини.

«Немає у державних медичних установ ніякого стимулу покращуватись, вони тільки «проїдають» гроші від держави. Відповідно, при однаковому державному фінансування пацієнт швидше піде у приватну клініку, де краща якість послуг», – зауважує сімейний лікар у розмові з Радіо Свобода.

Той факт, що українці переходять на страхову медицину, дозволить приватній медицині, яку донедавна вважали альтернативою державній, стати її партнером. Тож експерти прогнозують: реформа поліпшить конкурентне середовище, тож незабаром українці можуть побачити зростання інвестицій у медичну галузь, що поліпшить якість і доступність медичних послуг для пацієнта. Так вважає засновник однієї з перших приватних клінік Михайло Радуцький, який обіймав посаду радника міського голови Києва з медичних питань.

Нині в Україні понад 20 відсотків медичних закладів мають приватну форму власності. Серед приватних закладів трохи більше від половини спеціалізуються на стоматологічній допомозі. Іншими розвиненими напрямками приватної медицини є терапія, ультразвукова діагностика, акушерство та гінекологія, а також неврологія, зазначають у МОЗ.

Медичні послуги: обсяги та якість пакету

Яким чином та за якими механізмами – звісно, за умови впровадження медичної реформи – можуть співпрацювати державна і приватна медицина, – потенційним пацієнтам, фахівцям та журналістам роз’яснюють фахівці Міністерства охорони здоров’я.

За словами заступника міністра охорони здоров’я Павла Ковтонюка, завдяки реформі приватна медицина отримає більше місця в загальній системі охорони здоров’я – цьому сприятиме нова модель фінансування медичних послуг та автономізація медичних закладів. У частині послуг, де йдеться про співоплату громадянина, приватна медицина та солідарне страхування знайдуть свого замовника, упевнений Ковтонюк.

«Держава забезпечує гарантований пакет медичних послуг: є чіткий список медичних послуг, під нього є тверді гарантії. Держава каже: під це у нас є бюджет і є механізм, щоб коли ви би прийшли у лікарню, то ви би не платили за цю послугу, або платили би стільки, скільки наперед було би домовлено. Ми переходимо на персоналізацію: гроші «ходять» тільки за конкретною людиною, конкретною послугою по конкретному тарифу; гроші відповідають реально наданим послугам реальній людині», – пояснив Ковтонюк.

Також експерти розглядають можливість передавати деякі послуги з комунальних закладів закладам приватним – наприклад, районна поліклініка може направити пацієнта на складні аналізи або томографію до приватного «партнерського» медзакладу відповідного профілю тощо. Крім того, приватні медичні структури можуть брати лікарні в управління.

«Якщо є гроші, у тебе все добре. А що робити, якщо грошей немає?» – Богомолець

Чимало українців, щоб потрапити до приватного лікаря або приватної клініки, відкладають або позичають гроші. Запровадження ж медичного страхування та державна оплата певних медичних послуг дозволить українцям отримувати у приватних медзакладах якісні послуги безкоштовно, наголошено у відповідних рішеннях українського уряду.

Щоправда, медики визнають: не кожен українець фінансово спроможний не те що отримувати складні платні послуги, а й співоплачувати, разом з державою, певні послуги – чи то у комунальних, чи то у приватних закладах. Тож механізм оплати медичних послуг для соціально вразливих верств населення варто удосконалювати, визнають фахівці.

Новий механізм оплати медичних послуг піддала критиці народний депутат, голова парламентського комітету з питань охорони здоров’я Ольга Богомолець. Вона зауважує: чимало послуг не входять до гарантованого державного пакету, і держава буде змушена або кредитувати пацієнтів, або надавати субсидії найбіднішим, каже депутат.

«Реформа, яку пропонує міністерство, що її автори пропонують зробити? Це дуже простий крок: базовий гарантований пакет, до якого відносяться невідкладна сімейна (допомога – ред.) та паліативна допомога. Цей пакет ми даємо безкоштовно, а фактично решта іде на співоплату. Далі люди розділяються на 2 групи: якщо є гроші, у тебе все добре. А що робити, якщо немає грошей? І тут держава каже: а ми вам дамо субсидію. І таким чином формується мільйонна армія соціально залежних людей, і ми отримаємо патерналістичну державу, в якої буде маніпульоване суспільство, з субсидіями та субвенціями», – додає Богомолець.

В українському суспільстві більшість підтримує кардинальні зміни у системі охорони здоров’я, при цьому часто люди вважають, що приватна медицина може вважатись прикладом того, якою має стати державна (комунальна) медицина після впровадження реформи.

Самі ж медики наголошують: приватні медзаклади повинні стати «рушійною силою» у здійсненні реформування системи охорони здоров’я, партнером держави у підвищенні стандартів надання медичних послуг тощо.