В окупованій Луганській області Росія вилучає з ПТУ українські книги. Таке розпорядження окупаційної адміністрації опублікував телеграм-канал «Східний», який тримає зв'язок з проукраїнськими жителями захоплених міст. У «розпорядженні» так званої заступниці міністра освіти угруповання «ЛНР» Лейли Зотової йдеться про вимогу вилучити з бібліотек навчальних закладів окупованої Луганщини будь-яку літературу українською мовою. Це стосується підручників, довідників, періодичної літератури.
Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) з’ясували, яка ситуація з україномовними книгами в інших навчальних закладах окупованих Росією територій, чи є українські книги у продажу в місцевих книгарнях і навіщо російські ставленики викорінюють українське. З'ясувалося, що, окрім зачистки літератури, РФ ще й збирає дані про дітей, які дистанційно навчаються в українських школах.
Українська: від нібито «державної» до заборони книг
Наприкінці 2023-го репортажі російських телеканалів рясніли заголовками: «Бібліотеки ЛНР в 2023 році отримали майже 400 тисяч книжок, і все це за особистим наказом Путіна». На кадрах російських ЗМІ кілька фур везли нову російськомовну літературу до окупованих шкіл Луганщини, а Іван Кусов – так званий міністр освіти і науки угруповання «ЛНР» – урочисто оголошував, що саме цієї літератури бракувало Луганську за часів України.
Формально українська мова аж до 2020 року фігурувала як «державна» на захопленій російськими силами території Донбасу. А проте, ще з 2014 року вона планомірно зникала зі шкільної програми: спершу стала факультативом, потім не стало і його. У 2020-му так званий державний статус підконтрольне РФ угруповання скасувало.
Тепер окупаційна адміністрація, як свідчить отриманий «Східним» документ, забороняє використання україномовної літератури у професійних навчальних закладах.
Опублікований «Східним» документ
Артем Карякін, автор телеграм каналу «Східний» і військовослужбовець ЗСУ, розповідає, що після публікації документу, які його джерела дістали в підконтрольному Росії «міністерстві освіти ЛНР» ним були обурені навіть проросійсько налаштовані підписники.
«Більшість все одно негативно до цього ставиться, і навіть місцеве проросійськи налаштоване там суспільство не розуміює, навіщо боротися з книгами українською мовою. Більшість жителів розуміють її (мову – ред.). І я сам, коли жив в окупації 8 років, там теж навчався, і у нас у бібліотечних фондах того ж технікуму була українська література. І, в принципі, хто хотів, її брав, бо не вистачало там деяких предметів та російської літератури, і нам тоді було дозволено її використовувати. Ті, хто вчився зі мною, без проблем її використали» – розповідає «Східний».
Українські шкільні підручники окупанти називають «виданими за кордоном» і «націоналістичними»
Жителька Кремінної Марина Устінова після окупації міста у 2022 році виїхала з родиною на Дніпропетровщину, проте моніторить місцеві чати й підтримує зв'язки з багатьма містянами. Ті розповідають: російські книжки у місто завозяться давно, а вчителі, які раніше викладали українську мову й літературу – тепер вчать дітей російської.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Проблеми будуть там, де української влади не було 10 років»: як російська окупація впливає на українців?«Знаю, що у місті працюють школи, тепер там вчать за російськими підручниками, а українські книжки позникали, бо їм же треба, щоб усі вивчали російську історію і там вона уже переписана на новий лад», – говорить Марина Устінова. Вона є мамою школяра, і тепер він продовжує вчитися у школі вільної території України.
У березні минулого року в російських «Ізвєстіях» вийшов репортаж, де бібліотекар із Луганщини Валентина Александрова розповідала кореспондентам «про націоналістичну літературу та спотворення сенсу російської класики в Україні».
У кадрі кореспондент каже, що у цій «бібліотеці ЛНР» (місто не уточнюється) україномовна література – видана за кордоном і мала націоналістичний характер, або ж пропагувала західні цінності. При цьому, не всі ці книги нові, деякі з них видавалися ще у 1990-х роках. Основний посил репортажу – що українською тут не видавалося нічого путнього.
Бібліотекарка з Луганщини показує російським кореспондентам «націоналістичну літературу, яка лишилася з часів України».
Провели «ревізію»: де поділися українські бібліотеки і що можна купити в книгарні
До повномасштабного вторгнення в Сєвєродонецьку Ольга Кряжич створювала Бібліотеку української книги. Тоді разом з українцями з різних куточків держави Ольга зібрала україномовні книжки, загалом – близько трьох тисяч. Інформацію про те, що тепер з її дітищем, – збирає із переказів місцевих.
Ольга Кряжич (на фото у центрі) створювала Бібліотеку української книги у Сєвєродонецьку. Розповідає, що місцеве населення останнім часом мало інтерес до україномовних книг.
«Наскільки мені відомо, в корпусі СНУ Даля (університет у Сєвєродонецьку – ред.), де була розташована бібліотека, росіяни провели «ревізію». Щось палили показово. Інше – вивозили, заміняючи російським книжковим лайном. Але якось з Бібліотекою української книги це зробили «тишком-нишком» – швиденько, похапцем. Є чутки, що багато книжок взяли «вивчати» – у нас там повна добірка історії ОУН-УПА була. Хай вивчають, може, нарешті, зрозуміють, що їх чекає», – розповідає Ольга Кряжич.
«Відносно книгарень – всі магазини в місті були розграбовані», – додає Ольга.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Звідки в Україні взялися російськомовні? Інтерв’ю з авторкою книги «Мова-меч»
Вона говорить, що україномовні книги в Сєвєродонецьку саме ставали популярними за кілька років до повномасштабного вторгнення: це сталось завдяки зусиллям культурних діячів, котрі популяризували українське на Донбасі, та тому, що українська ставала дедалі поширенішою в шкільній освіті. Проте, тепер усе зруйновано.
Сьогодні з книжковими магазинами в окупації на Луганщині і наявністю там україномовної літератури ситуація передбачувана: література – це комерція. В окупацію зайшов російський продавець. Нові книгарні пропонують винятково книги російських видавництв.
Донбас Реалії промоніторили кілька онлайн магазинів, які пропонують придбати книги в окупованих містах Луганщини – асортимент лише російськомовний.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Війна Росії проти України спричинила зацікавленість українським мистецтвом у світі» – Зоряна КушплерУ книжкових барахолках, де люди обмінюються літературою – пропонують книги у російському перекладі. Ми не зустріли жодного запиту на книгу в українському перекладі. Проте, це може бути пов’язано із опасінням людей у цікавості до українського.
Для чого російська окупаційна влада знищує україномовну літературу?
Мотивів для знищення україномовних книжок одразу кілька, вважають жителі Луганщини, із якими ми поспілкувалися. Один із очевидних – викорінення всього українського, що в подальшому призведе до зросійщення регіону та посилення там позицій Кремля.
По російському ТБ активно пропагують новину про те, що новоокуповані українські регіони за наступні два роки приєднаються до освітньої програми Росії, а отже – молодь орієнтуватимуть на вступ до російських ВНЗ.
Your browser doesn’t support HTML5
Харків: дошкільнята попри війну готуються до школи, через війну – у метро
Знищення україномовних книжок – це унеможливлення для молоді навчання в українських вишах та відбиття бажання їхати для вступу у вільні міста України. Про те, що окупаційна влада не схвалює цього, свідчить і виявлений «Східним» – Артемом Карякіним – наказу ФСБ зі збору інформації про українських дітей, які дистанційно навчаються в українських школах.
«Це був лист від ФСБ, направлений до Міністерства освіти і науки так званої «ЛНР» з наказом збирати дані про всіх учнів шкіл, які навчаються дистанційно за українською освітньою програмою, – розповідає Артем. – Тобто вони з цим теж борються і дуже ретельно стежать. Плюс, батьківськими чатами цих шкіл також були розіслані повідомлення від вчителів, від класних керівників цих шкіл з наполегливим проханням передати дані про своїх дітей, якщо вони навчаються дистанційно за українською програмою, бо, цитую: «За цим дуже ретельно стежать, і це дуже суворо». Тобто цю інформацію збирає безпосередньо ФСБ, те ж саме вони збирають і про технікуми, університети, інститути. Тобто вони намагаються позбавити дітей окупованої Луганщини повністю всього, що пов'язано з Україною, і перевиховати їх на російський лад», – говорить Артем Карякін.
ФСБ узяла на контроль навчання дітей дистанційно за українською програмою.
Всі ці дії, зрештою, зводяться до одного головного мотиву, каже кандидат історичних наук, співробітник Національного музею народної архітектури та побуту України Вадим Назаренко:
«Це цілеспрямована політика, щоб знищити пам'ять, що на цих територіях була українська держава, українська мова, українська культура. Росія ось цими своїми діями боротьби з українською книгою показує одну із цілей своєї війни – зникнення України як держави і українців як нації», – зазначає він.
Таке в історії України і світу вже було
Кандидат історичних наук, співробітник Національного музею народної архітектури та побуту України Вадим Назаренко розповідає, що в історії є чимало періодів, коли знищувалися книжки: зазвичай мета одна й та ж – намагання стерти історичну пам’ять про певних людей чи цілі народи.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Наші побоювання, що частину дітей італійці намагатимуться лишити в себе». В Італії відмовляються повертати сиріт-біженців з України?«У XIX-XX століттях спалювання чи вивезення книжок якраз і робилося задля знищення пам’яті про минуле, і це було намагання переписати історію. Для української історії це теж не нова практика, бо спалення і вилучення книжок уже відбувалася у радянські часи: тоді їх передавали на «спецхран», згадати, наприклад, вилучення праць Михайла Грушевського – вони були заборонені. У 1920-ті роки були постанови, я їх бачив, де тоді органи влади пропонували або вилучати неугодні їм книги, або брати на контроль людей, які цікавилися цими книгами», – розповідає історик Вадим Назаренко.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Роздягнули догола, знімали на камеру»: життя українських дітей під контролем РосіїЩе один яскравий приклад знищення літератури у XX столітті – нацистська Німеччина, де влаштовували привселюдні акції зі спалення книг. У 1933 року в Берліні та багатьох великих містах було спалено десятки тисяч книжок, які оголосили «ненімецькими». Серед авторів, чиї роботи знищилися, були Зигмунд Фрейд та Альберт Ейнштейн.
Бібліотекар: після деокупації Харківщини люди ще більше читають українською
В історичному досвіді – на певний період часу відбувалося цензурування культури.
Український читач лише згодом зміг дізнатися про низку українських письменників, заборонених в радянські часи, серед них – Микола Хвильовий, Валер'ян Підмогильний та інші.
Нині ж – історик Вадим Назаренко сумнівається, що окупанти досягнуть бажаного ефекту.
Дітей в окупації хочуть навчат за шкільними програмами Росії, інтегрувати новозахоплені регіони планують протягом наступних двох років
«У нас епоха цифровізації, на окупованих територіях люди можуть через інтернет прочитати необхідну інформацію, є альтернатива друкованим книжкам – електронні», – говорить історик.
Досвід міст, що були в російській окупації, має протилежний до бажаного РФ ефект – після звільнення територій попиту там на російськомовні книжки немає.
«У нас діти не читають російською мовою взагалі. Взагалі ніхто не читає російською мовою. Як виключення, один-двоє переселенців, яким важко перейти на українську мову, і батьки не спонукають до цього. Такі випадки в мене були. А так – діти не розуміють навіть російську мову. Дитяча книга в нас практично вся – українська», – розповідає бібліотекарка із Капітолівки, що на Харківщині Юлія Какуля-Данилюк.
Капітолівка пробула в окупації пів року та була звільнена в ході осіннього наступу ЗСУ 2022 року. Бібліотекар відмічає, що після пережитого – українці почали більше цікавитися українською історією та авторами.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:
Ми працюємо по обидва боки лінії розмежування. Пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук, телеграм або вайбер за номером +380951519505. Якщо ви пишете з окупованих територій, ваше ім'я не буде розкрите.