Львівське Lady Di Atelier повертає у моду хустини

Ательє Lady Di Atelier зі Львова, у якому працюють люди з інвалідністю, перемогло у британському конкурсі соціальних проєктів Bid Idea Challenge. Львів’яни – лідери у трьох номінаціях, зокрема, за «Сонячну майстерню», у якій діти з синдромом Дауна та аутизмом малюють картини. Майстерня отримала і приз глядацьких симпатій. Як дає собі раду сьогодні інклюзивне ательє? Які мрії мають його засновники і працівники? Чи відомий їхній бренд в Україні та світі?

«Хустину можна зав’язати на шиї, кинути на плече, прив’язати на торбинку, огорнути нею руку, підв’язати як пояс на сорочку», – розповідає 27-річна Ірина Царук, показуючи свою картину під назвою «Здобуток», яку дизайнер і майстри перенесли на тканину. Ірина намалювала жінку, символічно втілила у цьому образі свої емоції, те, що змогла досягнути у житті. Адже пересувається молода жінка в інвалідному візку і сама творить себе. У дитинстві після перенесеного захворювання у неї розвинулось ускладнення. Але вона ніколи себе не почувала замкненою у чотирьох стінах і не дозволяла собі замикатись.

«У мене були індивідуальні заняття вдома в 1990-ті роки. Тоді був критерій, що всі люди з інвалідністю сидять вдома і не виходять. Із 14 років я скрізь була зі своїми братами, не була обділена увагою, заочно вступила в Комерційну академію. У мене двоє діток. Я працювала тренером-наставником у львівському госпіталі з пораненими бійцями», – розповідає Ірина Царук про себе.

Ярина Янчак та Ірина Царук

Коли вона півтора року тому почула про ініціативу Ярини Янчак та Ірини Ляховенко створити соціальну платформу, де б була і благодійна складова, і соціальне підприємництво, а це інклюзивна художня школа для дітей (арт-терапія) і ательє, одразу погодилась приєднатись до команди. Ярина Янчак – юрист за фахом, Ірина Ляховенко – економіст, але обидві працювали у соціальних програмах, а Ірина Царук знає це з власного життєвого досвіду.

«В Україні важко з роботою для людей із інвалідністю. Не кожен роботодавець хоче взяти таку людину. Я зрозуміла, що це така класна ідея, що людям із інвалідністю це буде корисно», – продовжує Ірина.

Вироби майстерні

Роботи продаються

На сьогодні в інклюзивному проєкті задіяні 12 людей, частина з яких працює з дому. Тут дотримуються рівних умов праці для всіх і головна місія – дати людям із інвалідністю роботу і допомогти розвинути їхні таланти. Художниці з синдромом Дауна чи аутизмом малюють картини, які стають принтами для хустин (як для жінок, так і чоловіків), прикрас на волосся, футболок. Також продають картини, лляну постіль, скатертини та серветки. Жінкам, які подолали онкологію, дарують хустини, як і тим, хто віддав своє волосся для потреб онкохворих дітей і жінок. Продаючи вироби, змогли пошити постіль для гематологічного відділення.

«Минулого місяця добре продавалися картини. Автори отримують гонорар. Ірина Царук займається замовленнями, пакує, відправляє, у неї щодня завантаженість повна. Дизайнер і всі інші люди отримують гроші від виконаного обсягу роботи, і це враховуємо. Постіль шиє майстриня з інвалідністю, яка вдома. Мама хлопця з синдромом Дауна шиє гумки для волосся», – каже Ярина Янчак.

У роботі

Їхні хустини різного розміру з брендом LADI DI знають не лише в Україні, але й за кордоном. Найбільше зараз замовлень із Білорусії, є з Канади, Малайзії, Нідерландів, Грузії. Хустини купують найчастіше на подарунки.

«Приємно, коли покупці купують, і з кожною хустиною ми надсилаємо листівку, в якій інформація про нашу діяльність. Нам опісля пишуть, що навіть не знали, що то роблять люди з інвалідністю. Це дуже круто, що люди відкликаються на якість, а не на жалість до людей із інвалідністю. Дуже хочемо показати якісний приклад успішного бренду, який подобається тим, що модний, якісний, а не домінує думка, що це люди з інвалідністю, мовляй, пошкодуйте і купіть», – зауважила Ірина Царук.

Свою перемогу у британському соціальному конкурсі львів’янки сприйняли як можливість розвиватись далі, презентувати українські товари за кордоном. Адже у змаганнях брали участь 108 проєктів і український визнали найкращим. Грошова винагорода становить 2 тисячі фунтів для реалізації та вдосконалення власної справи, на що і скерують кошти. Адже майстерня розташована у невеликій кімнаті. Міська влада надала для соціального проєкту приміщення у дуже занедбаному і зруйнованому стані, кажуть майстрині, і доведення його до ладу вимагає величезного фінансування.

«Нам важливо, що ми в команді один одного підтримали, коли готувались до конкурсу. Ми раді, що про нас вже десь там почули і оцінили. Ми на нелегкому періоді змін. Спершу була романтична і громадська діяльність, а тепер професійно хотіли б зробити все, вийти на європейський ринок, а це і питання документів. Нам телефонували з Польщі зі схожого фонду і сказали, що такого у них немає, щоб ми поділились досвідом. Може, проведемо арт-терапію з їхніми дітьми», – говорить Ярина Янчук.

Арт-терапія

Працівники LADI DI Atelier зі Львова мріють залучити до своєї справи ще більше людей із інвалідністю, розвивати «Сонячну майстерню», мати велике ательє і власний транспорт. Бо самостійно доїхати людям із інвалідністю у Львові дуже важко. Але найважливіше для них, кажуть, змінити суспільство у ставленні до тих, хто трішки інший у цьому світі, і зробити цей світ бодай трішки добрішим.