Китай готується до нової ери у Південній Азії після приходу «Талібану» до влади в Афганістані

Між встановленням влади Талібану в Кабулі та всьому Афганістані і нападу терориста-смертника на машину з громадянами Китаю в пакистанському портовому місті Гвадар минуло менше тижня.

Між місцями цих подій – 1600 кілометрів. Незважаючи на цю відстань, ці події вказують на те, з якими загрозами стикатиметься Китай у цьому регіоні, вважають аналітики. Причиною появи цих загроз є нова ера нестабільності в Афганістані.

Відповідальність за вибух у Гвадарі 20 серпня взяла на себе «Визвольна армія Белуджистану» (BLA). За останні два місяці в Пакистані вже відбулося три спрямованих на китайців напади.

Є різна інформацію щодо наслідків останнього вибуху. BLA стверджувало, що терорист вбив шість китайський працівників та трьох охоронців. Натомість представники китайської та пакистанської влади запевняли, що загинув один громадян Китаю, а двох дітей поранено. Так чи інакше, цей напад підкреслює те, що пакистанські терористи становлять все більшу загрозу для китайського робочого персоналу в Пакистані.

Співзасновник «Талібану» мулла Абдул Гані Барадар (ліворуч) та ексміністр закордонних справ КНР Ван Ї фотографуються разом у місті Тяньцзінь, 28 липня 2021 року

15 серпня таліби захопили владу в Афганістані. Проамериканський уряд впав швидко, а евакуація з Кабулу була хаотичною. Китайські медіа смакували цей завданий американському престижу удар.

Китай випрацював прагматичні робочі відносини з «Талібаном». Пекін пообіцяв талібам економічну допомогу в розвитку. За це «Талібан» має бути чутливим до безпекових занепокоєнь Китаю, а також не надавати притулок будь-яким терористичним організаціям уйгурів.

«Пекін не довго роздумував щодо вибудовування міцних зв’язків з «Талібаном». Китай готовий стати ключовим зовнішнім гравцем у Афганістані, який зараз майже полишений Америкою напризволяще», – написав у статті для New York Times Чжоу Бо, полковник китайської армії у відставці.

Хоч публічно Пекін намагається виглядати впевнено, втім, аналітики спостерігають за збільшенням занепокоєння щодо хвилі неспокою в регіоні. Терористичні атаки і протести проти китайських проєктів можуть потенційно підривати стратегічні інтереси Китаю в Пакистані. З цією країною Китай вибудовує Китайсько-пакистанський економічний коридор (КПЕК). Це величезний пакет інфраструктурних та інвестиційних договорів, загальною сумою на 60 мільярдів доларів.

Охоронець стоїть на тлі корабля у порті Гвадар, який китайська корпорація винаймає у пакистанського уряду

«Китаю видається, що всі ці події тісно пов’язані і є частиною більш шкідливих змін у контексті Пакистану та Афганістану», розповів Радіо Свобода Ендрю Смол, дослідник Німецької фундації Маршалла та автор книги «Китайсько-пакистанська вісь».

Новий спротив

В основі цього занепокоєння – збільшення кількості нападів на китайців у Пакистані.

Автобус з китайськими працівниками підірвали на півночі Пакистану 14 липня. Загинуло 13 людей, з них 9 китайців. Пакистанська влада пов’язує цю атаку з організацією «Техрік-е Талібан Пакистан». Стверджують, що цю атаку розробили в Афганістані.

Згодом, 28 липня, відбувся ще один напад на китайських працівників у Карачі, а у квітні китайський посол ледве уник терористичної атаки. Вибух відбувся під стінами готелю, в якому делегація проживала у місті Кветта.

Китай був ціллю для пакистанських терористів і раніше. Наприклад, у 2018 році BLA атакувало консульство Китаю у Карачі. Втім, низка нещодавніх нападів свідчить про новий тренд, каже Абдул Басіт, експерт з південноазійських терористичних груп з Нанянського технологічно університету в Сінгапурі.

«Майбутнє Китаю – у Південній Азії, але наразі ситуація дуже мінлива, – розповідає Радіо Свобода Басіт. – Для терористів атаки на китайців – це ефективний спосіб створити Пакистану проблеми. Втім, збільшення кількості атак підказує, що середовище стало більш сприятливим для функціонування терористичних груп».

Пекін лишається сфокусованим на «Ісламській партії Туркестану», уйгурській групі, яку Пекін звинувачує в організації заворушень в Сіньцзяні. Цю групу Китай називає за іменем її попередниці – «Ісламський рух Східного Туркестану». Втім, «Аль-Каїда» чи «Ісламська держава Хорасану» теж можуть становити загрозу Китаю в майбутньому.

«Атаки – це, звичайно, проблема, але досить незначна, якщо оцінювати загальну ситуацію, – каже Басіт. – Головне питання – як Китай буде реагувати на це все».

Після серії атак Китай наполягав на тому, що Пакистан має покращити безпекову ситуацію для китайців

Прессекретар «Талібану» Забіхулла Муджахід говорить з журналістами на пресконференції в Кабулі, 6 вересня 2021 року

Взаємодія Китаю з «Талібаном» була багато в чому спричинена саме намаганням попередити та стримати появу схожих загроз у Афганістані. Чи «Талібан» може та хоче це зробити, стане зрозуміло у майбутньому.

«У цьому регіоні є багатофакторна загроза для Китаю, – каже Басіт. – Безпековий вакуум в Афганістані, що постав після американської евакуації, становить для Китаю перевагу, але це не на завжди».

Провідний проєкт та проблеми з ним

Крім активізації бойовиків, які здійснюють терористичні акти в Пакистані, для Китаю там є й інші проблеми. Проти КПЕК, провідної складової китайської ініціативи «Один пояс, один шлях», протестують.

Наприкінці серпня у Гвадарі учасники протесту заблокували дороги міста і палили шини через нестачу води та струму. Згодом на демонстрацію вийшли рибалки та інші місцеві працівники. Вони стверджували, що китайські траулери незаконно виловлюють рибу у водах поблизу, чим лишають їх засобів до існування, повідомляло «Радіо Машаал».

Порт у Гвадарі – стратегічний елемент КПЕК, який Ісламабад надав в оренду на 40 років підтримуваній Китаєм мультинаціональній корпорації.

У липні Пакистан затримав 5 китайських траулерів через підозру в незаконному вилові риби недалеко від гвадарського порту. Влада Китаю заперечила цю підозру і стверджувала, що затримані кораблі перечікували шторм.

Наприкінці липня та на початку серпня, влада Китаю повернула Пакистану 26 контейнерів морепродуктів та 12 з рисом. Офіційне пояснення – заражені коронавірусом. Натомість експортери розповіли «Радіо Машаал», що ця дія була відповіддю на затримання траулерів.

Китайський міністр громадської безпеки Чжао Кечжі проводить онлайн-зустріч з Моїдом Юсуфом, радником з національної безпеки прем’єр-міністра Пакистану, щодо загроз в країні, 24 серпня 2021 року

Белуджистан, регіон в якому розташований Гвадар, є найменш розвинутим в країні. У цьому регіоні продовжується тривале криваве повстання BLA проти Ісламабаду. Гвадар не приєднаний до національної електромережі, а проблеми з сусідньою дамбою спричинили нестачу води.

Хоч Китай і не винен у водних та енергетичних проблемах Белуджистану, все ж активна китайська присутність у регіоні спровокувала заворушення. Серед місцевих жителів ставлення до Китаю стає все більш негативним.

Ці події вказують на невдоволення Китаєм, але Пекін і далі зайнятий Афганістаном та тими ризиками, які можуть виникнути через збільшення войовничості в регіоні.

«Пекіну важливо не загрузнути в Афганістані і регіоні навколо, який вважають стратегічною пасткою, – каже Ендрю Смол. –Наразі ціль Китаю – зменшити ризики, а не вирішити проблеми».