Наступ України на Курщині продовжує перетинати «червоні лінії» президента Володимира Путіна, але той не знає, що протиставити діям України, пише газета The Washinton Post, на що звертає увагу «Голос Америки».
«Блискавичне вторгнення Києва на Курщину на заході Росії цього місяця прорізало «найчервонішу лінію» з усіх – прямий наземний напад на Росію – однак відповідь Путіна поки що була вражаюче пасивною та приглушеною, що різко контрастує з його риторикою на початку війни», – зауважують автори статті у The Washinton Post.
Журналісти нагадують, що у перший день вторгнення в лютому 2022 року Володимир Путін намагався налякати потенційних союзників України, що будь-яка країна, яка стане на шляху Росії, зіткнеться з наслідками, «таких, яких ви ніколи не бачили за всю свою історію».
Він навіть натякав на ядерний удар, якщо територіальна цілісність Росії опиниться під загрозою.
«Ми, безумовно, використаємо всі наявні в нашому розпорядженні засоби, щоб захистити Росію і наш народ. Це не блеф», – сказав Путін через кілька місяців у вересні.
Ілюзорні «червоні лінії» Москви
Але наступ України на Курщині, що став першим іноземним вторгненням на російську територію після Другої світової війни, виявив військові недоліки Росії та оголив, очевидно, ілюзорні «червоні лінії» Москви, пише газета.
Це ставить під сумнів центральну стратегію Вашингтона щодо України, що полягає у повільному, вивіреному постачанні зброї в Україну, щоб уникнути ескалації напруженості з Росією, пояснюють журналісти і додають, що критики, вважають, що саме така стратегія перекреслила шанси Києва швидко витіснити Росію зі своєї території та призвела до жорстокої війни на виснаження з величезними жертвами.
Генеральний директор Національного музею історії України у Другій світовій війні Юрій Савчук несе дорожній знак у місті Суджі. Курська область, Росія, 16 серпня 2024 року
Російські військові та Путін зганьбилися – Джеремі Гуревіц
Оглядач газети The Hill Джеремі Гуревіц пише, що український наступ на Курщині нагадує йому ізраїльську Війну Судного дня 1973 року, коли ізраїльтяни змогли обернути хід війни проти свого противника.
Гуревіц зазначає, що тоді ізраїльтяни, отямившись після нападу з усіх боків у найсвятіший день свого календаря, зуміли витіснити єгипетську армію за межі своїх кордонів і поставити її на межу знищення. Це змусило запанікувати не лише єгиптян, але і решту світової спільноти. Ізраїльська армія тоді стояла вже практично у передмісті Каїру, столиці Єгипту.
Оглядач каже, що до Москви українській армії ще далеко, але росіяни вже відчули, що війна прийшла до них – вони мусили евакуювати понад 100 тисяч жителів Курської області, російські військові та Володимир Путін зганьбилися, бо не змогли захистити свої кордони.
Якщо українці зможуть втримати території в Росії, вони зможуть їх обміняти на території, захоплені росіянами. Такі переговори будуть початком кінця Путіна, вважає оглядач, адже вони розвіють міф про непереможність російського президента.
Яким би не був результат, український наступ – це сміливий гамбіт, який, як показує історія, може бути дуже ефективним, коли справа доходить до того, щоб обернути стратегію та військові здобутки ворогів проти них самих, пише оглядач.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Чому Курська операція ЗСУ є пасткою для Путіна: пояснюємо ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Путін запитав у Сталіна, що робити з Курськом». Світові ЗМІ коментують наступ ЗСУ на території РФ ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: 25 років влади Путіна і його війна з Україною. Що чекає на Росію?