Апендикс Росії чи перлина Міжмор'я: які варіанти майбутнього Криму

(Рубрика «Точка зору»)

Перші точні підриви російських військових об'єктів у Криму, втеча курортників і «понаїхавших» назад до Росії, підготовка кримськими чиновниками «запасних аеродромів» на російському материку, вивезення сімей чиновників за межі Криму – все це «перші ластівки» невідворотної деокупації та повернення його під юрисдикцію України. Зараз саме час подумати, в які умови потрапить Кримський півострів після повернення в Україну та які реалії очікують на кримчан?

Але спочатку про те, що могло б очікувати Крим, якби він через якісь обставини залишився в Росії. Не секрет, що вже зараз Крим для Росії не є сакральною територією. Та й про яку сакральність йдеться, якщо зараз дедалі більше стає зрозуміло, що «сакральність» Росії – історія, віра, територія, населення – крадені, захоплені, приневолені, і Росії як такій не належать?

Якщо гіпотетично припустити, що Крим і надалі змусять залишатися в Росії, то він із його самодостатністю лише на 25% перетвориться на нежиттєздатний апендикс (погляньте на карту!) на тілі Росії. І навіть не в апендикс – бо примітивний Керченський міст у будь-якому разі буде зруйнований або ЗСУ, або самою Росією, і Крим втратить останній зв'язок навіть із Краснодарським краєм.

Сьогодні внутрішні області Росії співпрацюють із Кримом з примусу з Москви, а у стані вільної міжрегіональної конкуренції ніхто з Кримом добровільно розвивати відносини не стане. Більше того – Росію в будь-якому майбутньому, а тим більше після перемоги України, очікують системна стагнація через санкції та відкат у рівні та якості життя на позиції приблизно Північної Кореї. Росія повернеться фактично у 50-60 роки минулого століття – у часи Радянського Союзу, відповідно і Крим буде там у тому ж становищі: занедбана, відстала, депресивна зона, вивести яку з такого стану РРФСР була сама не в змозі, а тому шукала тоді порятунку в передачі Кримського півострова Україні. Вдруге такий досвід не буде застосований через багато причин, і Крим може бути надовго законсервований у тих історичних умовах.

Але це гіпотетично. Такого не буде тому, що у нинішній війні переможе Україна, вона поверне собі Крим як територію ті кримчан як мешканців регіону та громадян України.

Сергій Аксьонов (за документами Аксенов) і Володимир Константинов та інші колаборанти й зрадники України намагатимуться бігти в Росію, але треба думати, що СБУ вчасно застосує достатніх заходів, щоб не дати їм скористатися награбованим у кримчан майном, затримати та подати до суду в Міжнародному трибуналі, який уже готується, разом з іншими російськими воєнними злочинцями.

Принижена, присоромлена Росія, що розпадається, на кілька десятиліть перетвориться на світового ізгоя, співпрацювати з яким інші країни вважатимуть негідним для себе. І лише Крим має реальну можливість такої долі уникнути.

Зовсім інші перспективи очікують на Крим у складі України.

«Наслідки другої російської агресії в Україні змінять світ у багатьох аспектах – від міжнародного права до ядерної безпеки та локально від регіонального співробітництва до інтеграції, – пише керівник Центру кризових досліджень (Естонія) Ханнес Нагель. – Хоча Україна вже успішно подала заявку на членство в Європейському союзі та з кожним днем підтверджує свою гідність стати членом НАТО… наразі відбудуться ключові рішення та події, що наблизять Україну до повної інтеграції в європейську та західну родини».

Президент Латвії Егілс Левітс вітає віцеспікера українського парламенту Олену Кондратюк під час її прибуття на саміт Ініціативи трьох морів (ІТМ) у Ризі, 20 червня 2022 року

Усі переваги нового статусу України, природно, поширяться і на Крим, у якому статусі він не повернувся б до України. Важливо, що він не буде, як у Росії, регіоном із правами області, трохи прикрашеними під республіку. Незалежно від того, чи буде Крим у новій Україні, як раніше, автономією, чи стане національно-територіальною республікою, в будь-якому разі переваги члена європейської спільноти поширюватимуться і на нього.

Оскільки Україна реально та обґрунтовано розраховує на допомогу як світової, так і європейської спільноти, то вона не залишиться віч-на-віч із бідою після вигнання російських військ. Є багато перспективних планів її підтримки та розвитку. Це і новий «план Маршалла», і відновлення країни за рахунок конфіскованого російського капіталу у світових банках, і різні інтегральні концепції. Це і вже реалізований прийом до Європейського союзу, і розвиток у поєднанні з країнами «Кримської платформи», в інших можливих союзах. Наприклад, днями стало відомо, що Норвегія, Швеція та Данія підписали угоду, щоб протистояти Росії. Такий союз також відповідає інтересам України, і країни, які до нього входять, могли б успішно співпрацювати з багатьох питань.

Один із можливих варіантів повоєнного устрою – входження України разом із Кримом одночасно із членством в інших об'єднаннях до так званого блоку Міжмор'я. Це вже випробувана часом геополітична концепція, що передбачала альянс блоку держав від Балтійського до Чорного та Адріатичного морів (звідси інша назва – Тримор'я) після Першої світової війни. Нині ця ідея розглядається як варіант взаємодії та розвитку країн, що сприяє єдності Центральної та Східної Європи.

Зліва направо: президенти Литви Гітанас Науседа, Польщі Анджей Дуда, України Володимир Зеленський, Латвії Егілс Левітс та Естонії Алар Каріс під час пресконференції у Києві, 13 квітня 2022 року

Міжмор'я ХХІ століття – це взаємодія для прискореного розвитку після другої російської агресії в Україні в таких країнах, як Литва, Латвія, Естонія, Польща, Словаччина, Чеська Республіка та Україна. А конкретна ситуація могла б сприяти участі у Міжмор'ї і Румунії, Туреччині, Грузії та інших країн.

Естонський аналітик зазначає: «Бажання та прохання України бути прийнятою і стати частиною більшої та реальної європейської системи безпеки (НАТО) та економіки (ЄС) на користь усіх вищезгаданих країн. І, чесно кажучи, без досягнення цих стратегічних цілей Україна залишалася б вічною периферією Європи із супутніми загрозами та обмеженнями. У європейському масштабі це було б справжньою геополітичною катастрофою ХХІ століття – бути так близько і водночас так далеко, в кутку європейської очікувальної кімнати».

Будучи учасницею інтеграції в рамках Міжмор'я, Україна, крім переваг входження у величезний європейський ринок товарів і технологій, набуває для Криму і переваг відродження у слов'янському середовищі для українського населення півострова та переваг відновлення світових контактів у тюркському середовищі через спільноту литовських татар, як відомо, вихідців із Криму. Беручи участь у міжнародних організаціях, Україна могла б скористатися допомогою та підтримкою всіх країн Міжмор'я.

Президент України Володимир Зеленський (праворуч) та президент Польщі Анджей Дуда. Київ, 22 травня 2022 року

Тут дуже важливою частиною співпраці для України міг би стати і політичний досвід Польщі та Балтії щодо вибудовування незалежних відносин із Росією, яка, безумовно, не погодиться так просто випустити Україну, а тим більше Крим зі своєї орбіти. Нарешті Україні вдалося б сформувати ту суверенність, яку раніше та швидше змогли побудувати Польща і країни Балтії.

Дуже важливо для Криму, що більшість кандидатів у Міжмор'ї – туристичні країни, що дало б кримському курорту не лише нові перспективи, а й нові світові туристичні та курортні технології, підходи і стандарти, чого у складі Росії Криму не досягнути ніколи. Хоча російські чиновники в Криму періодично кидають голослівні виклики Монако, Вімблдону, але не можуть створити елементарних умов ні для оздоровчого, ні для лікувального курорту. У складі Міжмор'я Крим міг би стати новим центром яхтового туризму та включитися у маршрути як Балтійським, так і Середземним морями.

У Міжмор'ї легко міг би бути реалізований ринок для української та кримської продукції сільського господарства, а Україна могла б запозичити досвід цих країн щодо організації виробництва та переробки сільгосппродукції.

І нарешті, в умовах співпраці з партнерами країн Міжмор'я Україна та Крим змогли б отримати нові стимули для розвитку раніше потужного, але занедбаного з участю Росії суднобудування – як пасажирського, так і вантажного, як цивільного, так і військового.

Звісно, нові переваги країні надасть комплексна участь у міжнародних справах. Участь України в Європейському союзі та НАТО, в інших об'єднаннях, може успішно доповнюватися участю у політичному та економічному співробівництві у Міжмор'ї, або ще нових аналогічних об'єднаннях, виникнення яких ми зараз не можемо і передбачити, що зробить міжнародні зв'язки та розвиток України і Криму в її складі більш гармонійним і всебічним.

Костянтин Подоляк – журналіст

Оригінал​ публікації – на сайті Крим.Реалії

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода