«Врятувати» Ердогана: Кремль намагається реалізувати на виборах у Туреччині свій сценарій

14 травня в Туреччині одночасно відбудуться президентські та парламентські вибори. Прогнозують різні сценарії: аж до можливості втрати правлячою партією посту президента, але зі збереженням відносної більшості голосів у парламенті. На цьому фоні націоналістичні сили в Туреччині за сприяння російських радикалів просувають євразійство як платформу для забезпечення підтримки Кремля в Туреччині, яка входить у фазу політичної турбулентності.

Про передвиборні перегони, спроби кремлівських євразійців вплинути на їх результат, місце Криму та України в риториці учасників, оцінки можливих змін у політиці офіційної Анкари – у матеріалі Крим.Реалії.

Вибори в Туреччині: коротко про головне

Вибори мали відбутися в червні, але їх перенесли на більш ранній термін. Згодом, незважаючи на тяжкі наслідки кількох землетрусів і пропозиції про відстрочку, глава держави своїм указом остаточно затвердив травневу дату.

Кандидати в президенти зареєстровані у Вищій виборчій комісії Туреччини (YSK): чинний президент і лідер Партії справедливості та розвитку (АКР) Реджеп Тайїп Ердоган – висунутий від блоку «Народ» (Cumhur İttifakı); лідер опозиційної Республіканської народної партії (СНР) Кемаль Киличдароглу – висунутий від блоку «Нація» (Millet İttifakı); лідер та засновник партії Мухаррем Індже – висунутий від Партії Вітчизни (MP); лідер Партії Перемоги (ZP) Сінан Оган – висунутий від коаліції «Союз предків» (АТА İttifakı).

Другий тур президентських перегонів може відбутися 28 травня, якщо жоден із кандидатів у першому турі не набере абсолютну більшість голосів виборців по всій країні.

Президент Туреччини Тайїп Ердоган (у центрі) перед голосуванням на виборчій дільниці під час муніципальних виборів у Стамбулі, 31 березня 2019 року

За ухвалою YSK, у парламентських виборах можуть взяти участь 36 політичних партій. На минулих виборах 2018 року лише п’ять партій подолали 10% бар’єр. 22 березня 2022 року партіям дозволили створювати передвиборчі блоки та союзи, а також знизили прохідний бар’єр до 7%.

Український Крим, посередництво та «асиметрія» з Росією

Президент Туреччини, МЗС Турецької Республіки (ТР) та спікери правлячої партії неодноразово заявляли про «підтримку офіційною Анкарою суверенітету і територіальної цілісності України, включаючи Крим».

Зовнішньополітичний радник лідера СНД Унал Чевікез в інтерв’ю виданню Politico заявив, що «Туреччина буде готова і далі виступати посередником між Росією та Україною і продовжити чорноморську зернову угоду».

«Наразі відносини між Туреччиною та Росією досить асиметричні, тому що Туреччина дуже залежить від імпорту енергоресурсів із Росії. …Але ми також нагадаємо Росії, що Туреччина є членом НАТО», – додав він.

«Ми продовжимо наші відносини з Російською Федерацією і зміцнюватимемо їх із почуттям рівноправності та шляхом збалансованого й конструктивного діалогу на інституційному рівні», – цитує ТАСС кандидата від опозиції Кемаля Киличдароглу.

Лідер опозиційної Республіканської народної партії Кемаль Киличдароглу виступає перед своїми прихильниками на мітингу в Стамбулі, Туреччина, 15 грудня 2022 року

Крім «розширення та конкретизації відносин зі США», «відновлення руху країни до повноправного членства в Євросоюзі», опозиція проголосила за мету «відмову від проєкту Канал Стамбул».

Раніше Росія бачила у цьому проєкті, запущеному особисто турецьким президентом, прагнення Туреччини нівелювати і навіть «анулювати» дію Конвенції Монтре, яка регулює режим судноплавства та мореплавання у протоках Босфор та Дарданелли.

Перінчек, Дугін, штучний інтелект та російська пропаганда

Голова турецької партії «Батьківщина» та лідер турецьких євразійців Догу Перінчек, який намагався зібрати необхідну кількість голосів і зареєструватися в YSK як кандидат у президенти, 24 березня заявив, що у разі перемоги «визнає Крим та нові регіони російськими». Він також повідомив, що виведе країну з НАТО.

Догу Перінчек – член російської ради з питань євразійства, очолюваної радикальним філософом Росії й неформальним радником та ідеологом партії «Единая Россия» Олександром Дугіним.

Російська пропаганда критикувала турецького лідера з початку політичної кар’єри, нагадуючи «ісламістську» складову партійної діяльності, а потім – події зі збитим у 2015 році на сирійсько-турецькому кордоні російським літаком.

Догу Перінчек, голова турецької партії «Батьківщина» та лідер турецьких євразійців

Про Олександра Дугіна, який «вагається» в оцінках турецького президента Ердогана, то підтримуючи, то критикуючи його, писало російське видання «Голос Ислама». Тепер падіння рейтингу лідера АКР філософ пов’язує з турецькою підтримкою України. Він також робить висновок про євразійство як «єдино можливий шлях для збереження турецького президента при владі в союзі з Москвою».

Догу Перінчек після невдалої спроби балотуватися в президенти, так само як і Дугін, просуває себе і свою політичну силу в союзники правлячої АКР.

На одному з турецьких популярних медіаканалів «140journos» був опублікований результат моделювання штучним інтелектом спілкування з «Ердоганом-пенсіонером», який нібито програв, і «Ердоганом – володарем галактики», який нібито переміг на виборах. Інформація транслюється центральними турецькими ЗМІ. Про такі експерименти з образами представників опозиції не повідомляється.

Професор кафедри міжнародних відносин Національного авіаційного університету (Київ), політолог-міжнародник Максим Ялі повідомив журналіста Крим.Реалії, що риторика російських пропагандистів щодо турецьких президентських виборів не вплине на ситуацію ані в самій ТР, ані в Росії.

«Це більше якраз для внутрішньої російської аудиторії. Бо вплинути російські пропагандисти на розкладиву Туреччині однозначно не зможуть. Це є «зловтішністю» у відповідь на позицію Туреччини в російсько-українській війні та продаж Україні високоефективних озброєнь. Робити далекосяжні висновки не варто, поготів, що особисті стосунки в Ердогана з Путіним дуже хороші. Туреччина під час війни значно збільшила товарообіг і свій експорт у Росію, зокрема, як ми знаємо, допомагаючи Росії обходити санкції та продаючи їй продукцію подвійного призначення. За це вона та Ердоган особисто піддавалися різкій критиці з боку Заходу, навіть були загрози запровадження санкцій. Тому звертати увагу на подібні заяви російських пропагандистів не варто», – резюмував Максим Ялі.

Максим Ялі, професор кафедри міжнародних відносин Національного авіаційного університету (Київ), політолог-міжнародник

ЗМІ спотворюють передвиборну риторику в Туреччині

Член Меджлісу кримськотатарського народу Гаяна Юксель не бачить передумов до зміни політики офіційної Анкари та вказала на некоректність висвітлення у ЗМІ передвиборчої ситуації в Турецькій Республіці.

«Навколо виборів у Туреччині триває багато обговорень, а також озвучуються прогнози. Це справді важлива подія, оскільки Туреччина є стратегічним партнером України, а останнім часом – єдина країна, яка має можливість переговорів та прямого контакту з державою-агресором. Упродовж 9 років війни Туреччина неодноразово демонструвала підтримку Києву й в міжнародних організаціях. На жаль, ЗМІ не дуже правильно трактують ситуацію в Туреччині та бачать її через призму війни в Україні.

Наприклад, заява Перінчека про те, що нібито «Крим є російським», поширюється як заява «кандидата у президенти Туреччини», що не відповідає дійсності. Забувають, що його партія має рейтинг менше ніж 1%, і мало хто в Туреччині слухає її представників. Є два основні претенденти. Кандидати мають рівні можливості та складності: для Ердогана – економічна ситуація та землетруси, для Киличдароглу – політичні особливості опозиції. Але хто б не виграв – політика кардинально не зміниться ані щодо підтримки територіальної цілісності України, включаючи Крим, ані щодо підтримки нашої країни, ані щодо кримськотатарського народу», – розповіла журналісту Крим.Реалії Гаяна Юксель.

Гаяна Юксель, членкиня Меджлісу кримськотатарського народу

Туреччина не змінить своєї позиції щодо НАТО

Офіцер Збройних Сил України, голова Громадської ліги «Україна-НАТО» Сергій Джердж, коментуючи ситуацію на прохання Крим.Реалії зазначив, що вибори в Туреччині – завжди складний процес: під час президентства Ердогана відбулася спроба військового перевороту, був навіть обстріл парламенту, відомо також про тертя у його відносинах із мерами великих міст.

«Що стосується України та НАТО, то, на мою думку, в Туреччині існує загальний консенсус: усі парламентські фракції та президент – підтримують, вони постійно це підкреслюють. Туреччина цінує членство в НАТО, це однозначно, і намагається стати членом Євросоюзу. І зрозуміло, що одна справа – бути поза НАТО, як Україна, наприклад, з усіма можливими зовнішніми викликами, які можуть теоретично бути. І зовсім інша річ – бути в Альянсі, у системі колективної безпеки. Це не заважає Туреччині проводити власну ефективну міжнародну та безпекову політику. Я думаю, що всі ці загравання щодо «підтримки-непідтримки» Фінляндії та Швеції при вступі до НАТО – це теж елемент, який Ердоган хоче використовувати для внутрішньополітичної аудиторії під час виборів. Після виборів, напевно, ці питання будуть зняті, і Туреччина підтримає членство цих двох країн в Альянсі, і цю тему буде закрито», – зазначив Сергій Джердж.

Сергій Джердж, офіцер ЗСУ, голова Громадської ліги «Україна-НАТО»

Анкара продовжить підтримувати цілісність України, включаючи Крим

Кандидат політичних наук, старша аналітикиня Центру досліджень сучасної Туреччини Євгенія Габер у коментарях на прохання Крим.Реалії наголосила, що всі політичні сили, які беруть участь у парламентських перегонах, і всі основні претенденти на президентське крісло займають чітку позицію щодо територіальної цілісності та суверенітету України: докорінно позиція Анкари не зміниться.

Євгенія Габер, кандид політичних наук, старша аналітикиня Центру досліджень сучасної Туреччини

«Існує низка причин, які пояснюють, чому широкий розголос гасел Перінчека виник саме зараз у російській пропаганді, яка робить усе для того, щоб спровокувати конфлікт між Україною і Туреччиною. Росія намагається показати можливий програш Ердогана на президентських виборах чи втрату позицій правлячою партією на парламентських виборах як «реакцію населення на проукраїнські настрої влади». Насправді, це абсолютно не відповідає дійсності, в такому ключі тема взагалі не звучить у турецькому політичному чи експертному полі. Однак такі заяви показують справжню природу російсько-турецьких відносин, у яких «від кохання до ненависті – один крок». З одного боку, російський посол в Анкарі заявляє, що Росія зацікавлена в тому, щоб саме Ердоган виграв на президентських виборах, а його партія – на парламентських. Для Кремля важливо зберегти і політичний діалог, і економічну співпрацю, і ті близькі контакти, які встановилися між Путіним та Ердоганом за останні 20 років. З іншого боку, російські ЗМІ не оминають можливості, щоб позловтішатися з проблем турецького керівництва, а депутати Держдуми відкрито закликають до захоплення «Константинополя». Хочеться вірити, що в Анкарі уважно відстежують ці настрої та роблять відповідні висновки», – зазначила співрозмовниця Крим.Реалії.

Тим часом три опозиційні партії в Туреччині вимагають зняти з президентських виборів кандидатуру чинного глави держави. Звернення до YSK надіслали члени блоку «Нація»: Хороша партія (IP), Партія демократії та прориву (DEVA), а також Партія Вітчизни.