«Вибір є, але хто ж його вам дасть?». Як обирали регіональний парламент в окупованому Криму

КИЇВ-СІМФЕРОПОЛЬ-СЕВАСТОПОЛЬ – В окупованому Росією Криму обирали депутатів підконтрольних Москві регіонального парламенту, «законодавчих зборів» Севастополя та місцевих рад. В умовах великої війни Росії проти України кримчан закликали голосувати з допомогою пісень та адмінресурсу. Виборці ж псували партійну агітацію та намагалися протестувати проти влади. Ця виборча кампанія показала, що у Криму невдоволені відсутністю вільного вибору, кажуть експерти та місцеві жителі.

Як на Кримському півострові минули нелегітимні вибори російської влади, розповідає Крим.Реалії.

Росія проводить свої вибори в Криму з 2014 року – після того, як незаконно, з точку зору міжнародної спільноти та України, анексувала Кримський півострів. Місцевих депутатів там обирали втретє. Влада України та міжнародна спільнота не визнають ці вибори як такі, що порушують українське та міжнародне законодавство.

Скасовувати голосування в анексованому 2014 року українському регіоні не стали, незважаючи на військові погрози. В умовах повномасштабного вторгнення Росії в Україну Кримський півострів став фактично прифронтовим регіоном. У сусідній з ним Херсонській області продовжуються бойові дії, а Збройні сили України регулярно атакують російські військові об'єкти у самому Криму.

Виборчий «екстрим» через ЗСУ

Вибори в Росії ще ніколи не проводили «у такій екстремальній ситуації» через дії ЗСУ, визнала голова Центрвиборчкому Росії Елла Памфілова.

Проте посилених заходів захисту виборців у Криму не було помічено. Хіба що у Севастополі поруч із дільницями для голосування обладнали бетонні укриття, які масово встановлюють у місті через удари ЗСУ по російських військових об'єктах.

Укриття, встановлене у Севастополі, вересень 2024 року

В інших регіонах півострова цього не було. Також російська влада організувала окреме голосування для російських військових. Для них у Севастополі виборчі дільниці відкрили на тиждень раніше від офіційного старту виборів. Така практика застосовувалася вперше в історії російських виборів у Криму.

Російська влада стверджує, що додаткові дні голосування дозволили уникнути великого скупчення людей на дільницях, що нібито забезпечувало їхню безпеку.

Передвиборча агітація на російських виборах у Керчі. Крим, вересень 2024 року

Навіть самі чиновники були одностайні у тому рішенні. Глава російського виборчкому Криму Михайло Малишев заявив, що «ніякі дострокові голосування не потрібні», оскільки трьох днів «цілком достатньо, щоб кожен, хто хоче прийти на виборчі дільниці, мав таку можливість».

Михайло Малишев

Без ентузіазму

Таке тривале голосування не так забезпечувало зручність виборцям, кажуть джерела Крим.Реалії на місцях, як сприяло підвищенню явки, з якою були проблеми. Зокрема вони спостерігалися у місцях компактного проживання кримських татар. Напередодні виборів російські силовики обійшли будинки кримськотатарських активістів та вручили їм «попередження про неприпустимість порушення закону». Таким чином вони намагалися залякати кримських татар, які «категорично виступають проти виборів як чергового беззаконня російської окупаційної влади», заявив глава Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

Ажіотажу на виборчих дільницях не було навіть в офіційних фото- та відеозвітах російської влади Криму.

Згідно з публічними опитуваннями, які проводять кримські пабліки, на вибори не збиралися йти більше 30% опитаних.

Російська передвиборча агітація у Криму. Вересень 2024 року

За даними російського виборчкому Криму, явка виборців становила менше 45%. Перевірити цю інформацію із незалежних джерел неможливо. Але житель одного з приморських міст Криму, який назвався Олександром Сергійовичем (він акцентував: його звуть не як Пушкіна, який є офіційною іконою, а як Грибоєдова, неоціненого російською пропагандою – КР), написав Крим.Реалії, що, за його спостереженнями, явка на його ділянці була мінімальною.

«Голоси, ймовірно, набирають за рахунок електронного голосування, в урнах – небагато листків, бюджетникам наполегливо радили голосувати в електронному вигляді, опитування (екзитпол) проходить в центрі міста, «екзитпольщик» розповів, що інформація, що збирається ними, передається до місцевого штабу партії і партія на ситуацію реагує, буквально надсилає людей. Фотографування у залі голосування на дільниці припиняється», – повідомив місцевий житель, прізвище та місце проживання якого ми не повідомляємо з міркувань його безпеки.

«Три щасливих дні»

Для залучення кримчан до виборів влада активно використовувала адмінресурс, стверджує кримський кореспондент Крим.Реалії.

У Кримському федеральному університеті перед початком навчального року збирали колектив та рекомендували всім прийти на вибори. При цьому їх не зобов'язували звітувати про голосування, як це було на попередніх виборах. А ось у шкільних колективах жорсткіше – там «всіх у примусовому порядку зобов'язали проголосувати та відзвітувати», – повідомив він.

Це підтверджують й у представництві президента України в АРК.

У навчальних закладах Криму про таку практику привселюдно не заявляють.

У Ялті вирішили залучати виборців піснями. Російський композитор із «чорного списку» Мінкульту України Ілля Рєзнік для цього переписав слова відомої композиції «Три счастливых дня». Він виконав її у дуеті з головою російської адміністрації Ялти Яніною Павленко.

Музику до цієї пісні написала російська співачка Алла Пугачова, яка не підтримує повномасштабне вторгнення Росії до України.

Для збільшення явки в Криму залучали переселенців із окупованих Росією південних областей України, видаючи їм бюлетені для голосування на підставі «проживання», стверджують в українському Центрі національного опору (створений Силами спецоперацій України). Нам перевірити цю інформацію з інших джерел не вдалося.

«Вибір є, але хто ж його вам дасть?»

За мандати депутатів різних рівнів у Криму змагалися близько шести тисяч кандидатів від семи російських партій. Відмовили в реєстрації 97 претендентам (1,5% від кількості висуванців), повідомила журналістам заступниця голови російського виборчкому Криму Інна Гузєєва.

Основними причинами відмови вона назвала нестачу підписів за кандидатів та надання неповної інформації про них, зокрема відомостей про судимість.

Політична агітація на незаконних російських виборах в Криму. Сімферополь, 6 вересня 2024 року

За десять років у російських реаліях у Криму не залишилося реальної альтернативи представникам партії влади, тому виборам не довіряють навіть проросійські активісти. Блогер, бізнесмен із Москви, який живе у Криму Олександр Сергєєв (Горний) каже, що люди зробили свій вибір, прийшовши в день голосування на пляжі, оскільки «не вірять у цей балаган».

«Ми ліземо на ті самі граблі. Чи це вибори? Дуже велике питання. Вибори без вибору. Начебто він є, але хто ж його вам дасть? – стверджує він.

Під час цих виборів виборці псували бюлетені та партійну агітацію, протестуючи проти політики влади.

«Люди замальовували маркером пики кандидатам на вуличних передвиборчих плакатах чи просто зривали їх. Це було масово, псували морди різним кандидатам та від різних партій. Раніше такого ми не мали. Зараз багато хто розуміє, що назви партій – це лише формальність. Дехто казав, що більше на ці вибори не піде й іншим ходити не радять. Але припускаю, що ЦВК, як завжди, напише результати такі, які вимагатиме чинний режим. Тому що ніхто вибори не контролює, це фікція», – розповів Крим.Реалії активіст з Євпаторії, ім'я якого ми не називаємо з міркувань безпеки.

Російська агітація у Криму. Вересень 2024 року

Відео, як кримчани спалюють агітацію російських партій у Криму, показали активісти українського партизанського руху «Жовта стрічка».

На тлі зачищеного політичного ландшафту та репресій проти активістів із одиночним пікетом проти влади вийшов севастопольський художник Віктор Чижов. Проросійський активіст, борець за збереження історичної спадщини міста, стояв у центрі Севастополя з плакатом із написом: «Рукожопая власть слазь».

Свій пікет художник приурочив до виборчої кампанії та виборів. Його затримали силовики та відправили до ізолятора. Він провину не визнає.

«Імітація з відомим результатом»

Результат виборів у Криму зумовлений, незважаючи на те, як проголосують люди, вважає аналітик українського медіацентру «Одеська політична платформа» Юрій Христензен.

«У Росії немає виборів, немає політики, немає ідеології. Є імітація політичних інститутів, яка обслуговує інтереси невеликої групи дуже заможних людей. Вони – яхти, палаци, літаки. Вони хочуть це зберегти та передати у спадок. Втрата влади цих людей означає втрату всього. Тому вони не проводять вибори за відомими правилами із невідомим результатом. Вони не запитують, а формують думку підданих за допомогою імітації виборів за правилами, що постійно змінюються, із заздалегідь відомим результатом», – заявив він Крим.Реалії.

Юрій Христензен

В умовах повномасштабного вторгнення Росії в Україну вибори в Криму стали «ще штучнішими», вважає експерт.

«У Криму вибори були до 2014 року. А потім на півострові обмежили свободу слова та політичну конкуренцію. Носіїв ідей, альтернативних провладним, не пускали у політику, а виборців обмежили у виборі. Було створено імітацію виборів. У 2022 році відбулася подія (повномасштабне вторгнення РФ в Україну – КР), яка вимагала одноманітності думок підданих. Навіть імітацію лібералізму та комунізму, як було раніше, Кремлем визнано небажаною. Як і будь-яка щира ідеологія. Тому вибору на цих виборах немає і не може бути», – каже Юрій Христензен.

Передвиборча агітація на російських виборах у Керчі. Крим, вересень 2024 року

Достовірність будь-яких результатів голосування, оголошених у Криму, перевірити неможливо. Міжнародні організації не можуть забезпечити роботу незалежних спостерігачів на Кримському півострові через санкції. Хоча російська влада залучила як спостерігачів за процесом голосування лояльних їм блогерів, проте повноцінного нагляду за чесністю місцевих виборів немає. Олександр Сергійович, тезка російського дипломата та письменника Грибоєдова, автора «Лихо з розуму», стверджує, що саме через те, що «за України тут ОБСЄ на дільницях сиділо, а зараз навіть фотографувати не дають», він так і не взяв бюлетені, хоч на дільницю ходив. «Фікція це, а не вибори – я розвернувся та й пішов».

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.

Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року озброєні люди у формі без розпізнавальних знаків захопили будівлю Верховної Ради АРК, Ради міністрів АРК, сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що це озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Згодом президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму та Севастополя пройшов невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ані Україна, ані Європейський Союз, ані США не визнали результатів голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про "приєднання" Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними та засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму та Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.