Українців не пускають до Криму, а українські митники почали розмовляти російською?

Росія не пускає громадян України до окупованого Криму. Потрапити на півострів можуть лише кримчани, які мають російський паспорт або посвідку на проживання, жителі окупованого Донбасу та люди, у яких у Криму живуть найближчі родичі. Громадяни нарікають і на роботу українських митників. Радіо Свобода публікує скарги українців та відповіді уповноважених органів.

Росія не пускає українців у Крим

На півострів не можуть потрапити українці, які колись переїхали звідти на материкову частину країни. У багатьох у Криму залишились близькі родичі, квартири, будинки, ділянки та могили рідних. Про свої проблеми люди писали на електронну пошту та в соцмережі проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.

«Як я можу потрапити у Крим, якщо у мене там є нерухомість, що була приватизована 1997 року? Я сама кримчанка, але живу із сім'єю та працюю на материковій частині України. Комунальний борг (на півострові – ред.) зростає. Чотири могилки (мами, тата, бабусі та дідуся) стоять недоглянуті – трава в людський зріст. Можна попросити у когось допомоги, хоч у вищого керівництва республіки, про перетин російського кордону?» – написала Оксана.

В іншої жительки материкової частини України Маргарити на півострові живе 93-річна тітка. Жінка хоче її доглядати, але не може навіть оформити опіку. Для цього треба перебувати у Криму.

«Хочу звернути вашу увагу на те, що відбувається на адмінкордоні між Кримом та материковою частиною України. На КПВВ «Чонгар», «Чаплинка», «Каланчак» склалася трагічна ситуація. Росія пропускає жителів України тільки з кількох причин. У перелік цих причин не увійшли: наявність нерухомості, родичі не першої лінії, факт народження у Криму, могили родичів у Криму», – йдеться у листі Маргарити.

Радіо Свобода запитало уповноважену Верховної Ради України з прав людини Людмилу Денісову, чи може вона сприяти українцям у перетині адмінкордону.

Людмила Денісова, український омбудсмен

«На жаль, у цих питаннях не можна ніяк допомогти, тому що всі рішення (ухвалені – ред.) Росією. Тільки люди першої лінії спорідненості (можуть їхати у Крим – ред.), тобто якщо дочка поїде до батька. Й обов’язково потрібно взяти свідоцтво про народження, щоб мати докази, що вона – дійсно дочка цього батька. А до тітки вона ніяк не потрапить. Безумовно, є обмеження прав наших громадян на вільне пересування, на вибір місця перебування, на можливість скористатися майном. Я сама не можу потрапити додому з 5 січня 2014 року (Людмила Денісова – кримчанка – ред.)», – відповіла омбудсмен.

За словами Денісової, від початку року вона отримала понад 400 звернень стосовно Криму. Більшість людей скаржилися на роботу російських прикордонників та митників.

Російська сторона вважає, що між анексованим Кримом та Херсонщиною пролягає «державний кордон». Тому в її пунктах пропуску посилаються на розпорядження російського уряду. «Іноземців» пускають лише до родичів або на похорони близьких. Українці можуть потрапити до окупованого Криму, тільки якщо там живуть їхні дружина або чоловік, батьки, діти, усиновлені або усиновителі, опікуни або піклувальники.

«Мотивуючи це необхідністю боротьби з розповсюдженням COVID-19, росіяни встановили дуже суворі обмеження на в'їзд до Криму та виїзд звідти. Відповідно, що може зробити Українська держава?! Намагатися впливати на Росію, щоб та пом'якшила умови в'їзду-виїзду. Це питання має розв’язуватися на вищому рівні: на рівні глав держав, МЗС. На жаль, тільки від Росії залежить пом'якшення умов при перетині адмінкордону», – каже юрист Кримської правозахисної групи Богдан Мельникович.

Російські обмеження стосуються і кримчан. Під час карантину вони можуть поїхати на материкову частину України і повернутися назад лише один раз. Російський уряд зробив виняток тільки для поїздок для догляду за хворими родичами.

Конфлікт на адмінкордоні між Херсонщиною та Кримом

П’ятого жовтня 2020 року викладач із Криму перетинав адмінкордон між півостровом та Херсонщиною у пункті пропуску «Чонгар». Із собою мав російську посвідку на проживання, яку оформив 2014 року, щоб жити вдома у Криму. Від російського паспорта Олексій (ім’я змінене з міркувань безпеки) тоді відмовився. Чоловік розповів Радіо Свобода про реакцію українських митників на виданий у Криму документ.

КПВВ «Чонгар», Херсонщина

«Зазвичай вони (митники – ред.) просять: «Дістаньте те, дістаньте се». А тут він сам поліз доволі впевнено мені в торбу, дістав мою посвідку на проживання. Почав запитувати: «Що це таке?». – Я йому пояснив: «Це посвідка на проживання, яку видає окупаційна влада». Тут йому ніби хвоста прищемило. Після того мені влаштували ретельну перевірку, повністю перетрусили мої речі всією бригадою (там були 4 людини). Всі митники, мабуть, які були на зміні, займались тільки мною», – розповів кримчанин.

За словами Олексія, він розмовляв українською, а митники – російською мовою. Вони начебто дорікали йому оформленням російської посвідки. Хоча, відповідно до закону України про окуповані території, усі документи, видані російською владою півострова, є недійсними.

«За відчуттями мені наш український контрольний пункт почав нагадувати російський. Свавілля, як на російському. Видимість порядку, строгості та радянсько-російське свавілля», – додав Олексій.

Після запиту Радіо Свобода Чорноморська митниця розпочала перевірку того, про що розповів кримчанин.

У Державній митній службі України зазначили, що під час пандемії правила перетину адмінмежі між Херсонщиною та Кримом не змінилися.

«На період встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території зі значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19 порядок переміщення громадянами товарів через адміністративний кордон між Херсонською областю і тимчасово окупованою територією АР Крим залишився незмінним», – йдеться у відповіді на інформаційний запит Радіо Свобода.

Під час пандемії COVID-19 адмінмежа вдесятеро менш завантажена, ніж зазвичай. За інформацією українських прикордонників, у листопаді 2020 року її перетинали до пів тисячі осіб на добу.

«Немає різниці – багато чи небагато людей. Ми завжди стараємося прискіпливо перевіряти документи, тому що адмінмежа – це досить небезпечна ділянка для нас. Бо з території окупованого Криму можуть потрапити особи, які перебувають у розшуку, зокрема в міжнародному, а також особи, які можуть здійснити терористичні акти на материковій частині України. Тому всіх громадян ми ретельно перевіряємо», – пояснив начальник пресслужби Херсонського прикордонного загону Іван Шевцов.

Іван Шевцов, начальник пресслужби Херсонського прикордонного загону