Другий рік прожили українці в умовах пандемії. У 2021-му країна двічі «зачинялась» на локдаун, двічі долала потужні сплески захворюваності і, попри численні зволікання і супротив, зрештою, почала масову вакцинацію громадян. Чим запам’ятався 2021 рік у контексті пандемії – далі у підсумковому матеріалі.
Старт вакцинації
На початку лютого 2021 року президент України Володимир Зеленський заявив, що впродовж 2021 року і на початку наступного року щонайменше половина дорослих українців мають бути провакциновані.
Нині, за даними МОЗ, станом на грудень від початку кампанії з вакцинації в країні зробили понад 25 мільйонів щеплень. Бодай одну дозу отримали отримали 43,8 % людей, а завершили курс 37,2 % населення.
На початку 2021 року влада обіцяла розпочати кампанію з вакцинації, проте, за словами на той час міністра охорони здоров’я Максима Степанова, через «логістичні та бюрократичні проблеми» дату кілька разів переносили.
Зрештою, перше щеплення зробили 24 лютого, що дало старт вакцинації в Україні.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Опитування: 38% українців готові зробити платне щеплення, половина не готова вакцинуватись, навіть безкоштовноЯкі вакцини і скільки коштів?
У грудні 2020року МОЗ підрахував, що для проведення щеплення необхідно 15,1 мільярда гривень, натомість державна скарбниця мала лише 2,6 мільярда гривень. За словами тодішнього очільника відомства Максима Степанова, 8 мільйонів доз вакцин Україна мала отримати безкоштовно у рамках програми Фонду глобального доступу до вакцин COVAX.
За підрахунками Мінфіну, за 11 місяців цього року всього на боротьбу з пандемією було витрачено 34,7 мільярда гривень бюджетних коштів.
Першою вакциною, яка прибула в Україну, була індійська Сovishield (яка виготовлялась за ліцензією Oxford-Astra Zeneca).
23 лютого Україна отримала перші 500 тисяч доз цієї вакцини, які були розраховані для щеплення 250 тисяч осіб.
Другою вакциною, яку закупила Україна, стала китайська вакцина Coronavac. Перша партія – 215 тисяч доз – прибула в Україну 25 березня.
Загалом в Україні використовували 4 вакцини проти коронавірусу, які були придбані як за державний кошт, так і доставлені від міжнародних партнерів в межах допомоги COVAX.
- AstraZeneca (Covishield, SKBio)
- CoronaVac/Sinovac Biotech
- Comirnaty/Pfizer-BioNTech
- Moderna
Уряд відмовився закуповувати російську вакцину «Спутнік V» через те, що не була доведена її ефективність та безпечність.
Першою вакциною, яка прибула в Україну, була індійська Сovishield (яка виготовлялась за ліцензією Oxford-Astra Zeneca)
Пріоритетні групи
Згідно з Національним планом масової вакцинації, який розробило МОЗ, першочергове щеплення мали отримати майже 21 мільйон осіб, які належать до пріоритетних груп – медики, люди похилого віку, військовослужбовці, соціальні працівники тощо.
Дорожня карта імунізації передбачала 5 етапів:
- перший забезпечує вакцинацію людей із найвищим ризиком інфікування та розвитку коронавірусу, ті, хто перебував на передовій боротьби з пандемією;
- другий – люди із надзвичайно високим ризиком інфікування;
- третій – люди з високим ризиком інфікування та розвитку COVID, а також ті, хто виконує функції з підтримки безпеки та життєдіяльності держави;
- четвертий – люди із підвищеним ризиком інфікування та розвитку COVID-19 і ті, хто виконує функції з підтримки безпеки та життєдіяльності держави;
- п’ятий – все доросле населення від 18 років, яке не увійшло до пріоритетних груп.
На першому етапі щеплення робили мобільними бригадами, а з другого етапу на допомогу їм держава розгорнула пункти щеплення.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Персональні дані публічних осіб, надані для вакцинації залишковими дозами, знищені – МОЗВсі охочі і бустерна доза
За інформацією міжнародних експертів, Україна не належала до низки розвинених країн, які почали масове щеплення своїх громадян. Коли більшість дорослого населення США, Ізраїлю, Великої Британії були провакциновані, Україна лише дозволила масове щеплення усіх охочих.
За даними МОЗ, за період з 31 травня до 6 червня щеплення отримали понад 240 тисяч українців. На той час це був рекордний показник за весь час вакцинальної кампанії. У пунктах щеплень у Києві і Львові відбувався справжній ажіотаж.
У липні МОЗ дозволило щеплення окремих груп неповнолітніх: тих, які мають важкі захворювання, а також ті підлітки, які виїжджають за кордон для навчання чи спортивних змагань. А з кінця жовтня прийти на вакцинацію можуть усі охочі, старші 12 років.
Незважаючи на незначну кількість вакцинованих українців (у порівнянні з іншими країнами), медичне відомство планує запустити в середині січня 2022 року бустерне (додаткове) щеплення.
З 22 грудня МОЗ дозволило робити бустерну дозу медичним працівникам.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Бустерну дозу вакцини можна буде отримати в січні – РадуцькийВірус і його штами
З 5 найбільш розповсюджених штамів коронавірусу, які циркулювати у світі, а це:
- класичний
- британський «альфа»
- південноафриканський «бета»
- бразильський «гамма»
- індійський «дельта»
- африканський «омікрон»
Найбільші людські втрати в Україні спричинив штам «дельта». Саме він викликав нещодавню осінньо-зимову хвилю захворюваності.
Його виявили у понад 100 країнах світу. Він виявився у 1,6 раза заразніший, ніж штам «альфа», крім цього він вдвічі підвищував ризики стаціонарного лікування і подальшу реанімацію.
Щодо нового штаму «омікрон», перший випадок якого зафіксували в Україні, то експерти говорять про його здатність до більшого розповсюдження, а також відносну стійкість до вакцин.
Попри це, ВООЗ має оптимістичний прогноз щодо завершення пандемії. У міжнародній організації прогнозують, що пандемія зійде нанівець вже у 2022 році.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
AstraZeneca заявляє, що третя доза її вакцини «значно» посилює імунітет до варіанту «омікрон»