Ковід у прифронтовій зоні: чи готові лікарні Луганщини протистояти пандемії?

Дефіцит медичного персоналу, брак засобів індивідуального захисту і дезінфекторів, недостатня кількість ліжок в інфекційних відділеннях. Такі основні недоліки зафіксували співробітники Благодійного фонду «Восток-SOS» під час весняної перевірки медичних закладів Луганської області щодо їхньої готовності у боротьбі з СOVID-19. Які лікарні виявилися найбільш підготовленими у боротьбі з коронавірусом? Як діяла місцева влада, з якими нагальними потребами стикнулися лікарі й пацієнти під час першої хвилі епідемії, і чи вдалося ці проблеми розв’язати?

Впродовж минулого року благодійний фонд «Восток SOS» тричі проводив моніторинг медичних закладів Луганської області. Активісти досліджували матеріально-технічне забезпечення лікарень, чи достатньо було у шпиталях лікарів і медсестер, чи був дефіцит ліків.

Також учасники моніторингової групи звертали увагу на психоемоційний стан лікарів і чиновників, які були відповідальні за координацію дій під час надзвичайної ситуації. Оцінювалися і карантинні заходи, які запроваджували місцеві адміністрації, а також комунікація державних адміністрацій із місцевими жителями.

Як зауважив у розмові з Радіо Свобода виконавчий директор фонду «Восток-SOS» Костянтин Реуцький, на початку пандемії вони фіксували проблеми саме в комунікації з місцевою владою, яка намагалася представити ситуацію набагато кращою, ніж вона була в реальності. Проте згодом результати останнього звіту зафіксували позитивні зрушення.

Костянтин Реуцький

«За досить короткий термін вдалося укомплектувати лікарні критично важливим обладнанням. Хоча його іноді не вистачає і досі, але в цілому ситуація виглядає набагато кращою, ніж була на початку весни.

Є низка проблем (дрібних у порівнянні з тими, що фіксувалися у березні), але їх влада на всіх рівнях висловлює готовність розв'язати», – наголосив Костянтин Реуцький.

Лікарня у місті Гірське Попаснянського району Луганської області, березень 2020 року

Лікарі не мали точних відомостей, куди везти пацієнта з симптомами коронавірусу

Моніторингова група відвідала 12 медичних закладів Луганської області, зокрема, «Щастинську міську лікарню, «Попаснянську центральну районну лікарню», «Рубіжанську центральну міську лікарню», «Сєвєродонецьку міську лікарню», Лисичанську лікарню та інші.

Одна з найбільших проблем, яку виявили учасники дослідження – це нестача лікарів і медсестер. У середньому стаціонари в Луганській області на березень місяць (це перший звіт) були укомплектовані кваліфікованими медичними кадрами не більше ніж на 60%, а у населених пунктах поблизу лінії розмежування цей показник був ще нижчий.

Лікарка демонструє усі наявні в них засоби індивідуального захисту, лікарня в місті Гірське Попаснянського району Луганської області, березень 2020 року

Ще один суттєвий недолік, який зафіксували у звітах, це слабка обізнаність лікарів із алгоритмом дій, якщо у пацієнта виявляють симптоми коронавірусу. Скажімо, працівники «швидких» у Новоайдарському та Попаснянському районах не володіли точною інформацією, куди везти пацієнтів із симптомами COVID.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Також волонтери виявили нестачу або повну відсутність реанімаційного обладнання, необхідного для інтенсивної терапії. Відчувався гострий дефіцит індивідуальних засобів захисту, особливо це стосується лікарень, розташованих у населених пунктах поблизу лінії розмежування. Наприклад, у лікарні смт Петропавлівка бракувало не лише захисних костюмів, а й навіть хірургічних масок.

«Було багато часу згаяно влітку» – активісти

На думку Костянтина Реуцького, багато часу було згаяно влітку, не було проведено серйозної роботи, і до другої хвилі пандемії чиновники не були підготовлені належним чином. Влада змушена була підключити лікарні другої черги. Ці заклади приймали пацієнтів фактично з квітня 2020 року, хоча на папері ці шпиталі не значилися, і вони були позбавлені «ковідних виплат».

Петропавлівська лікарня Станично-Луганського району Луганської області, березень 2020 року

«Деякі з лікарень, які приймали ковідних хворих, таких грошей не отримували. Вони були змушені вирішувати питання свого забезпечення самотужки. Допомагало місцеве самоврядування, місцева влада, місцевий бізнес, навіть знаходили якісь фонди, щоб забезпечувати доплати своїм лікарям», – зауважив Костянтин Реуцький.

За даними громадських активістів, основні зусилля були спрямовані на 5 опорних лікарень. Тут серед передовиків опинилась Рубіжанська центральна міська лікарня, яка першою почала приймати ковідних пацієнтів.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

На неї була спрямована першочергова увага і основне фінансове живлення. Згодом цьому закладу вдалося стати навіть своєрідним хабом, який перерозподіляв допомогу між іншими медичними установами – як опорними, так і лікарнями другої черги.

Витяг з наказу обласного управління МОЗ, березень 2020 року

Як зауважила в інтерв’ю місцевому виданню «Трибун» завідувачка інфекційним відділенням цієї лікарні Ольга Мартиненко, основна проблема полягала не в тому, що влада не відкривала нові відділення чи не збільшувала кількість ліжок, а в тому, що на початках пандемії не було кому доглядати за хворими, кількість яких стрімко зростала. Кадровий голод частково вдалося вгамувати за рахунок студентів Луганського медичного університету, які погодилися працювати у відділені.

Нині, пише Ольга Мартиненко на своїй сторінці у фейсбуці, лікарі здобувають перемоги в боротьбі з коронавірусом.

З початку пандемії Луганська і Донецька області демонстрували низькі показники захворюваності на коронавірус через неналежне тестування. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода заявив заступник міністра охорони здоров'я і головний державний санітарний лікар України Віктор Ляшко, а виконувач обов’язків гендиректора «Центру громадського здоров’я МОЗ України» Ігор Кузін у розмові з Радіо Свобода наголосив, що у деяких районах Луганщини лабораторії мали «технічні проблеми з обладнанням».

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Як зауважують міжнародні правозахисники, пандемія негативно вплинула на економічну ситуацію в Україні, зокрема, і на населення Донбасу.

За підрахунками ЮНІСЕФ, соціально-економічна криза, спричинена коронавірусом, призведе до зубожіння понад 6 мільйонів українських громадян.