Деякі українці виїжджають за кордон як студенти іноземного вишу. Чому це не у всіх виходить?

ЛЬВІВ ‒ Від травня різко зросло число українських чоловіків, які перетинають кордон України з країнами Євросоюзу як студенти іноземних вишів. Водночас спостерігається багато випадків відмов цій категорії осіб у виїзді за кордон. Про це розповіли Радіо Свобода охоронці кордону. І додали, що статусом студента користується дедалі більше чоловіків, які хочуть втекти від мобілізації і вдаються до шахрайських схем. Через це, кажуть адвокати, отримують відмови у перетині кордону і реальні студенти, які навчаються за кордоном. Дехто перетинає кордон у супроводі адвоката.

Двічі отримав відмову у перетині українського кордону 21-річний Костянтин Ващенко з Кривого Рогу. Він від січня цього року навчається у професійній школі Patronus у польському Вроцлаві за спеціальністю «технік-оптик». Ще жодного разу студент не їздив у Польщу. Навчання проводилось онлайн. На підтвердження своїх слів він показує знімок з екрану з Zoom-занять. Сесію студент має скласти за особистої присутності. Інакше, розповідає Костянтин Ващенко, його можуть відрахувати з освітнього закладу.

Перший раз він перетинав кордон на пункті пропуску «Грушів» 29 липня, а вдруге спробував скористатись пішим переходом у «Шегині» через три дні. Однак дві спроби були невдалі.

«У пункті «Грушів» повідомили, що у довідці військкомату вказана стаття 17 закону України для надання відстрочки від призову «Про військовий обов’язок і військову службу», а має бути стаття 23 закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію». Я не є військовозобов’язаний. Підписав рішення прикордонника, там була названа причина відмови, що я не надав певних підстав для виїзду за кордон. І я поїхав у Кривий Ріг. У військкоматі мені сказали, що все виписали на законних підставах. Я повернувся знову, але вже у пункт «Шегині». Там теж відправили до старшого зміни. Виникла суперечка вже не через статтю, а щодо слова у довідці ‒ має право на відстрочку і надано відстрочку. Сказали, що потрібно змінити слово, але ж це одне і те саме», ‒ говорить Костянтин Ващенко.

Молодий чоловік у Львові звернувся до керівництва 7-го прикордонного Карпатського загону з заявою, яку розглянули в індивідуальному порядку і винесли рішення, що він може їхати за кордон на навчання.

32-річному Яну Кенні відмовили у перетині кордону з іншої причини. Чоловік у 2014 році переїхав з анексованого Криму у Київ. Торік у жовтні став студентом польської Вищої школи права та адміністрування. Навчався онлайн через пандемію коронавірусу. Він надав у пункті пропуску всі документи.

«Прикордонник телефонував у польський університет. Дізнавались, чи я там навчаюсь. Я мав усі документи, підтвердження онлайн-занять. Мені відмовили у перетині, бо у військовому квитку відстрочка від служби має бути до 2023 року, а було вказано до 2024 року, тобто замість року на два. Отож повертаюсь у Київ, піду у військкомат», ‒ розповідає Ян Кенні.

Ще один зі співрозмовників, громадянин України, студент вишу в місті Ополе (Польща), не міг виїхати за кордон шість разів. Навчання у чоловіка розпочинається з жовтня, але він їхав на курси з польської мови, що є умовою навчальної угоди. Студент теж звернувся із заявою до керівництва прикордонного загону і оскаржив рішення про відмову у перетині українсько-польського кордону. І йому дозволили поїхати на навчання.

Для прикладу: 31-річному чоловікові відмовили у виїзді за кордон на навчання через те, що у довідці про те, що військкомат не заперечує у виїзді для продовження навчання за кордоном, у частині назви статті закону пропущені слова «за кордоном».

«Відмова – це загальні тези, посилання на норму частини статті і закону у рішенні не зазначають. Студенти мають довідки, що їм не заперечується виїзд, бо навчаються за кордоном, є супровідні листи. Долю чотирьох людей, студентів вирішили. Вони стали заручниками ситуації. Кожне питання щодо подачі документів, вважаю, потрібно розглядати індивідуально, щоб не було так масово. Має бути чітко прописано у законодавстві, які категорії підлягають перетину чи ні, як це має розглядатися, а воно не врегульовано», ‒ каже адвокатка Марія Маєвська, яка допомагала кільком студентам оскаржити рішення про відмову у виїзді за кордон.

Вимоги прикордонників

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (військкомати) видають особам віком до 27 років, які навчаються в іноземних вишах, відстрочку від призову на підставі статті 17 закону України «Про військовий обов’язок і військову службу». Тобто не військовозобов’язаним. А військовозобов’язаним ‒ на підставі статті 23 закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію». У військово-обліковому документі робиться відмітка про відстрочку – і людина отримує довідку.

Як офіційно повідомили Радіо Свобода у Західному регіональному управлінні Держприкордонслужби України, на початку квітня, згідно з рішенням вищого керівництва держави, право перетину кордону також було надане чоловікам, які є студентами іноземних вишів. Це зроблено з метою продовження ними навчання за кордоном, оскільки ця категорія громадян із запровадженням обмежень не могла повернутись до своїх навчальних закладів. При цьому необхідно подати у пункті пропуску такі документи, які підтверджують факт навчання в іноземних освітніх закладах (денної чи дуальної форми навчання):

• дійсний паспортний документ для виїзду за кордон;

•за необхідності віза на навчання;

•​підтверджуючі документи особи на навчання від іноземного закладу освіти з нотаріально завіреним перекладом;

•​довідка для виїзду за кордон здобувачів фахової передвищої та вищої освіти…;

•​відмітка про надання відстрочки від призову у військово-облікових документах;

•​наявність студентського квитка;

•​наявність особистого кабінету.

Тільки у минулому місяці у пунктах пропуску у Львівській, Волинській, Чернівецькій, Закарпатській областях 3500 чоловіків назвали причину виїзду за кордон ‒ навчання в одній з країн Європи, зазначають у Західному регіональному управлінні Держприкордонної служби України. Майже половині з них, зазначають прикордонники, було відмовлено у перетині кордону, тому що вони не змогли підтвердити факт навчання за кордоном, а близько 500 осіб надали для перевірки документи з ознаками підробки.

У кожному конкретному випадку у пункті пропуску рішення ухвалює інспектор прикордонної служби, дослідивши всі документи та обставини, що стосуються навчання. У прикордонній службі пояснили, що сьогодні багато чоловіків призовного віку використовують право на навчання за кордоном як уникнення від мобілізації, тобто псевдостуденти знайшли такий шлях і вдаються до послуг шахраїв.

Нещодавно у потягу, який їхав у Перемишль, прикордонники «викрили» дев’ятьох «студентів» віком від 21 до 27 років, які надали інспекторам прикордонного контролю документи про навчання у Польщі та Литві. Після перевірки прикордонники встановили, що «документи підроблені». У мобільних телефонах «студентів» охоронці кордону виявили повідомлення, які, пояснюють, підтверджують фіктивність документів про навчання. Зокрема, в листуваннях з «конторою незаконних подорожей» організатори просили рекомендувати їхні послуги іншим. За попередніми даними, вартість пакета документів сягала від 500 до 2000 доларів США. Правоохоронці проводять за цим фактом слідчі дії.

Від 24 лютого, початку повномасштабного вторгнення Росії в Україні, запровадження воєнного стану і оголошення загальної мобілізації, і до кінця липня у пунктах пропуску у Львівській, Волинській, Закарпатській, Чернівецькій областях, за даними прикордонників, виявили понад 2200 фактів підроблених документів, переважно довідок, посвідчень.

За повідомленнями прикордонників Західного регіонального управління, правоохоронні органи розпочали понад 660 досудових розслідувань. 362 особи отримали повідомлення про підозру у вчинені злочину, з яких 105 – підозрювані організатори такої злочинної діяльності. На сьогодні судами притягнуті до кримінальної відповідальності 65 осіб, з них 9 як організатори злочинних схем.

Прикордонники зауважують, що вік деяких охочих перетнути кордон із метою здобуття освіти сягав 54 років.

​«Паралельні сайти вишів»

Адвокат Олег Мицик наголошує, що юридичні неузгодженості дають підстави прикордонникам відмовляти українським чоловікам, які є справді студентами іноземних вишів.

«Прикордонники надали перелік тих документів, які потрібно пред’являти при виїзді з України, а це «перекладені і нотаріально завірені документи навчання особи в закордонному виші», і немає конкретики. Прикордонники, коли запідозрять щось або просто коли поганий настрій, починають вимагати масу документів, які не перелічені. Тому у людей виникають проблеми, і вони по кілька разів їдуть у пункт пропуску, збирають документи. Тут мова про реальних студентів.

Інша проблема – це вже кримінально-правова. Українські шахраї розміщають в інтернеті, телеграм-каналах посилання, і на це летять ті, які хочуть отримати право перетнути кордон з підробленими документами. Є випадки, коли створюють паралельні сайти вишів, фішингові. Прикордонник зупиняє людину, «студент» пропонує негайно зробити запит – і звідти протягом години приходить відповідь польською мовою (якщо виш в Польщі): такий студент є. Насправді все це входить у комплект «липових» послуг, який коштує великих грошей. Втім, прикордонники просять показати доступ до Zoom з заняттями. Відповідь «липового» студента: пароль забув, стерлось.

Тому прикордонники просять показати виклик на попередню сесію, студентське посвідчення, у польському виші воно пластикове, подати інформацію про оплату навчання чи іншу документацію. У той час приїжджає слідчо-оперативна група, яка фіксує і вилучає підроблені документи. Працівники райвідділу поліції мають великі об’єднані провадження по «липових» вишах чи по типу підробки документів. Пробують шукати осіб, які надають такі послуги», ‒ говорить адвокат Олег Мицик.

Власне, через велику кількість підроблених документів проблеми при перетині кордону мають реальні студенти, додає він. Останнім часом до адвокатів за консультаціями звертається дуже багато чоловіків, які хочуть скористатися можливістю виїхати за кордон як студенти. За словами Олега Мицика, одразу зрозуміло, чи людина говорить правду. «Липовим» студентам відмовляють у супроводі адвоката. А ті особи, які справді навчаються за кордоном, можуть надати численні докази, а це – і банківські картки, студентські квитки, накази ректора про дистанційне навчання у зв’язку з «ковідом», накази про резервування місць проживання.

Однак часом у них виникають проблеми у пункті пропуску через довідки військкомату.

«В інструкції прикордонників про перелік сказано, що це мають бути військово-облікові документи і довідка, видана Територіальним центром забезпечення про те, що надана відстрочка у зв’язку з навчанням. І тут виникає проблема, тому що вони також не узгоджуються з тим, що хочуть мати прикордонники. Дуже часто люди не мають ніякого військово-облікового документа. Багато років особа не мала стосунків з військкоматом і не має документа із відміткою. Військкомати видають довідку, але з ними виникають суто бюрократичні проблеми, з чим зіштовхувались студенти. Людей розвертають, і вони змушені їхати знову у свій військкомат у Харків, Дніпро, інші міста. А там їм кажуть, що все видали правильно», ‒ зауважує Олег Мицик.

Студент, який отримує вищу освіту, автоматично отримує відстрочку до закінчення війни. Але студент українського вишу не має права перетинати кордон. Тому, припускають фахівці, велика кількість чоловіків хоче навчатися за кордоном, особливо у Польщі.

У 2021-2022 навчальному році у сусідній державі навчались близько 35 тисяч громадян України, а це 41,5% від загальної кількості іноземних студентів. Як прогнозують дослідники, у 2022-2023 роках студентів із України у польських вишах буде значно більше.