«Мені болить все це» – водій фури, син якого зник на фронті. Репортаж про блокування кордону польськими фермерами

ЛЬВІВ – Польські фермери з 9 лютого продовжують блокувати проїзд вантажного транспорту через українсько-польський кордон. Протестують перед п’ятьома пунктами пропуску – «Медика-Шегині», «Дорогуськ-Ягодин», «Зосін-Устилуг», «Долгобичув-Угринів». Не блокують пасажирський транспорт і легкові автомобілі. Ситуація стає дедалі більш напруженою...Чому? Чого тут більше економіки чи політики? Що кажуть ті, хто вимушено простоює, і ті, хто їх блокує? Про це у репортажі Радіо Свобода.

За два кілометри до пункту пропуску «Шегині-Медика», з українського боку, на узбіччі припарковані десятки вантажних машин. Номерні знаки на фурах переважно українські і польські.

Оскільки діє електронна черга на перетин кордону, то водіям приходить повідомлення, коли слід прибути до пункту пропуску. Однак з 9 лютого, від дня початку протестного блокування кордону польськими фермерами, час і дати постійно переносяться.

Вантажівки на узбіччі української дороги

По український бік кордону

Водій Михайло приїхав 13 лютого до Шегині, але довелося припаркуватися і чекати, коли йому дозволять проїхати у пункт пропуску.

«Черга постійно мене перекидає, ніякого руху немає, а вже друга доба, як стою. Нічого не рухається. Протягом ночі майже не було руху, ще з польського боку якась одна-друга машини проїхали, а з українського – жодна. Я везу сою у Німеччину, то їду транзитом через Польщу. До протесту я міг протягом місяця два рейси зробити, тепер хоч би один», – розповідає Михайло.

У сусідній машині очікував вже третю добу водій Володимир. Він теж транзитом їде через Польщу у Німеччину, везе меблі українського виробника.

«Щоб взяти експортну декларацію, то мусиш вистоятись на польському боці досить часу. Все це нерви, а тепер протест. Я бачив відео, як висипали українське зерно, але це не по-людськи.

Розумію, що домагаються кращих умов для себе фермери, але ми, українці, працьовитий народ і знаємо чого коштує кусочок хліба, ми знаємо, як трактористи підриваються на мінах, комбайни теж і це вже не по-людськи висипати українське зерно», – каже Володимир.

Український водій перевозить транзитом через Польщу меблі українського виробника у Німеччину

Водії вантажівок, які вже проїхали у пункт пропуску «Шегині», після митного і прикордонного оформлення, знову ж годинами очікують на в’їзд на польську територію. Бо все залежить від того, як дозволять протестувальники проїхати.

Підприємець зі Львова Андрій Колівошка розповів, що протягом ночі бачив лише, що дві машини випустили з української сторони. Він – власник кількох фур. Машину, яка перевозить папір у Швецію, супроводжував у Польщу, а вже там інший водій поїхав Європою. Тим часом підприємець повернеться в Україну на іншій машині вже з гуманітарною допомогою для військових.

Вантажівки у пункті пропуску Шегині стоять годинами

Розсипане зерно «болить»

Кожен водій, з ким спілкувалося Радіо Свобода, згадував про розсипане польськими фермерами українське зерно 11 лютого у Дорогуську.

Юрій з Полтавщини якраз приїхав у пункт пропуску Шегині з Польщі. Там простояв три доби у черзі. А вона тягнеться вже за Перемишль. В Україну водій везе офісну фурнітуру.

У Юрія син зник без вісти на фронті. Син воював у Бахмуті і ще до квітня минулого року батько отримував від нього вістки.

Зараз, каже, поки не побачить тіла, для нього син – живий.

«Мене болить все це, що відбувається. Я допомагаю армію, бо не можу воювати, хоч так помагаю.

Мені образливо, що люди не розуміють, що у нас війна, біда, що виживаємо, як можемо.

Я коли побачив оте висипане зерно, був у шоці, машина йшла транзитом через Польщу, зірвати пломби – це кримінал», – каже водій.

«Мені боляче. Я тільки приїхав з Херсонщини, ми працюємо там. Я тиждень був там. Я бачив заміновані поля, зерно, яке два роки не зібране.

Знаю фермерів з Миколаївщини, власників полів, які сьогодні через замінованість використовують лише 30% земельних угідь.

Я розумію вимоги польських фермерів, але висипати зерно – це крадіжка. Треба розмовляти, а не ось так робити», – продовжує розмову перевізник Андрій Коліушка.

Вантажівки на українському боці

По польський бік кордону

У Медиці польські фермери облаштувалися біля пішохідного переходу, по якому ходять туди-назад.

«Європейська політика нищить польського фермера» – головне гасло при дорозі, яку перекрили в обидва боки. Пропускають без черги лише автобуси і легкові автомобілі, але ті під’їжджають до пункту пропуску об’їзною дорогою.

Один з учасників акції протесту від організації «Підкарпатське обдурене село» Зеновій (чоловік відмовився назвати своє прізвище) у коментарі Радіо Свобода повідомив, що польські протестувальники пропускають одну вантажну машину на годину. Тобто, дві машини проїжджають раз на 2 години.

Учасник акції каже, що фермери протестують проти напливу української продукції в Польщу. А ще претензія до політики Європейською союзу.

«ЄС відкрила кордони Шенгену для України. Той наплив продукції з України руйнує місцевий ринок. А тепер руйнує цілий європейський ринок. Тому утворилась нерівна конкуренція: у нас є досить високі видатки на продукцію, на Сході, в Україні є дешевше. Ми витрачаємо більші кошти, ми не заробляємо, нам не вигідно займатись фермерством», – говорить учасник протесту Зеновій.

Польські фермери говорять про наплив української продукції, яка набагато дешевша. І таку ситуацію спричинили, на їхню думку, певні особи, яких вони називають українськими олігархами, які нашвидкоруч створювали фірми, скупили українське зерно за низькими цінами, продали його дорожче польським переробникам, але за ціною нижчою, ніж продають польські фермери.

Але чи, попри обурення і невдоволення, польські фермери розуміють, як важко у час війни доводиться українським фермерам, чи розуміють ціну українського зерна, зібраного під обстрілами і на мінних полях?

На це запитання Радіо Свобода польський протестувальник відповів:

«Ми це розуміємо. А цілий світ бачив допомогу поляків для України. І це була допомога гуманітарна. Ми прийняли українських біженців. Це не є боротьба з українцями, це боротьба з олігархами.

Тут не йде мова про те, що ми протестуємо проти українців. Тут йдеться про те, що ми проти напливу товарів, а це товар олігархів. То є капітал світовий – американський, німецький, французький і так далі. Поляки проти олігархів, які хочуть заволодіти світом, які мають корпорації і хочуть попросту мати вигоду тільки для себе. Цим прибутком потрібно поділитися з іншими. Тут не може так бути, що тільки корпорації олігархів заробляють . Малий фермер хоче жити і заробляти», – пояснює бачення польських протестувальників пан Зеновій.

Українські водії, які на території Польщі стоять по кілька діб у черзі, намагались поспілкуватися з протестувальниками. Поліція була присутня при цьому.

Але учасники протесту відмовились говорити і кажуть, що будуть розмовляти лише з українськими консулами, представниками влади.

У черзі простоюють як польські водії, так і українські. Нікого з комерційним вантажем протестувальники не пропускають. Водії вважають, що питання з розблокуванням кордону має вирішити влада.

«Протестувальникам байдуже, які везеш продукти, чи вони швидко псуються, чи ні – стій у черзі. Один мій колега стоїть у черзі з гуманітарним вантажем, інший – для потреб війська. Не пропустили хлопців з небезпечним вантажем. Ми, немов, у заручниках», – каже водій Олег.

Польські протестувальники перевіряють документи і просять показати вантаж, якщо поза чергою пропускають машину з гуманітарною допомогою. Якщо там окрім гуманітарного, є ще товар комерційний, то машини розвертають.

Цю вантажівку не пропустили поза чергою

Водій однієї з машин повідомив Радіо Свобода, що везе порожні ящики для комерційного підприємства у Львівській області. Обидві автівки протестувальники розвернули і направили у кінець черги.

Що далі?

Міністр сільського господарства Польщі Чеслав Сєкєрський зазначає, що тривають технічні розмови з українським міністром сільського господарства щодо умов торгівлі, які б обмежили наплив українських товарів. Бо, за словами польської сторони, така ситуація дестабілізує ринок Польщі.

Тим часом перший заступник міністра аграрної політики і продовольства України Тарас Висоцький в інтерв’ю Радіо Свобода наголосив, що Польща –перш за все транзит української аграрної продукції в інші країни призначення, в тому числі поза межами Європейського Союзу.

Польські фермери протестують перед пунктом пропуску Медика-Шегині, 14 лютого 2024 року.

20 лютого польські фермери погрожують заблокувати всі пункти пропуску на кордоні з Україною. Про це заявила профспілка індивідуальних фермерів «Солідарність».

Водночас українські перевізники 15 лютого планують розпочати протест перед пунктом пропуску «Ягодин- Дорогуськ» і це буде їхньою відповіддю польським протестувальникам. В Україну не пропускатимуть польських перевізників через пункт Ягодин.

Блокування кордону шкодить українсько-польським відносинам. Протест польських фермерів певні сили намагаються використати, налаштовуючи поляків проти українців і українців проти поляків.

У Медиці серед протестувальників з’явився літній чоловік, машина якого була обліплена написами провокаційного змісту щодо українців.

Один із плакатів –«1943 Український геноцид польського народу. 2023 Економічна різанина польського народу українцями» – польські протестувальники причепили на намет.

Цей плакат апелює до подій під час Другої світової війни, коли влітку 1943 року на Волині під час нацистської окупації сталося страшне кровопролиття, що увійшло в історію як «Волинська трагедія».

Між істориками по обидва боки кордону досі тривають суперечки про причини того, що сталося і кількості жертв.

Ще кардинал Любомир Гузар казав, що єдино можливим принципом примирення між українцями і поляками щодо цієї страшної сторінки історії може бути принцип «прощаємо і просимо прощення».

Тож незрозуміло, чому цей плакат вивісили зараз польські фермери, вимоги яких стосуються винятково сільськогосподарського бізнесу?

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Серед вимог не тільки Україна, але чомусь блокують саме український кордон»: Тарас Висоцький про протести польських фермерів ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Не буде повного українсько-польського примирення, доки не відшукаємо всі людські рештки і не вшануємо їх» – Моравецький