У Польщі, на кордоні із Україною, не вщухають протести. Фермери погрожують 20 лютого заблокувати усі пункти пропуску на кордоні з Україною. Про це йдеться у заяві профспілки індивідуальних фермерів «Солідарність».
Раніше, 11 лютого, протестувальники неподалік пункту пропуску в Дорогуську, зупинили три українські вантажівки і висипали з них зерно просто на дорогу. Правоохоронці почали розслідування. А міністр сільського господарства Польщі Чеслав Сєкєрський відреагував на ситуацію із розсипаним на кордоні українським зерном.
«Фермери не опанували свої емоції, але слід пам'ятати, що вони перебувають у дуже складній економічній ситуації. Напередодні весняно-польових робіт у них немає грошей на купівлю добрив та засобів захисту рослин. Важко не зрозуміти їх відчай», – Чеслав Сєкєрський.
Також Сєкєрський повідомив, що наразі тривають технічні розмови з українським міністром сільського господарства щодо умов торгівлі, які б обмежили наплив українських товарів, що - за словами польської сторони, дестабілізують ринок Польщі.
Тарас Висоцький, перший заступник міністра аграрної політики і продовольства України у інтерв'ю Радіо Свобода (проєкт Свобода.Live) розповів які кроки робить українська сторона для стабілізації ситуації на польсько-українському кордоні та чого очікує від Польщі.
– 9 лютого в Польщі розпочався великий страйк фермерів. Упродовж місяця вони обіцяють блокувати всі пункти пропуску і також перекривати дороги, автомагістралі. І однією з причин цього страйку вони називають наплив українських товарів до Польщі, що нібито спричиняє зниження цін на польську продукцію. Як на всі ці закиди реагує і, можливо, ще буде реагувати Україна?
– Фактично з квітня 2023 року вводилося обмеження. Спочатку Польщі в односторонньому порядку, потім було рішення Європейської комісії, яке діяло до вересня 2023 року, а потім знову ж обмеження з польської сторони, в частині неможливості експорту з України в Польщу чотирьох продуктів. Це пшениця, кукурудза, насіння соняшника та ріпак, а потім ще розширення на висівки, борошно.
Польща – це перш за все транзит української аграрної продукції в інші країни призначення
Тобто говорити про те, що є наплив цієї продукції неможливо, тому що воно обмежене фізично. Більше того, Україна в вересні 2023 року прийняла рішення ліцензувати на експорт пшениці, кукурудзи, насіння ріпаку та соняшнику до п'яти країн, в тому числі Польщі, Румунії, Болгарії, Словаччини, Угорщини. І процедура ліцензування говорить, що ліцензію на експорт цієї продукції можна отримати тільки після погодження країни призначення.
Зараз якраз про це йдуть технічні перемовини з Польщею. Тобто якщо Польща не погоджується, то ця продукція туди їхати не буде. Тому все ж таки Польща – це перш за все транзит української аграрної продукції в інші країни призначення, в тому числі поза межами Європейського Союзу.
– Ви кажете, що Польща – це транзит. Але ми разом з тим спілкуємося із польськими журналістами, з експертами, із політологами, із фахівцями ринку. Вони кажуть, що це не завжди транзит. Що дуже часто зерно заїжджає в Польщу, там воно продається, можливо, не все, але якісь схеми налагоджені. Чи Україна це визнає? І чи Україна хоче з цим якось боротися, якщо це існує?
Де б відкривалися відповідні провадження, нас на сьогодні не повідомляла польська сторона.
– Дуже прикрий інцидент з висипаним зерном, зерно їхало в Литву. Можуть бути порушення в будь-якій країні в різних сферах. Для того є відповідні органи. Є ж торгівля в Україні, ми боремося постійно з тіньовим обігом, іншими речами. Якщо є порушення, то має займатися правоохоронна система. І ми за те, щоб і цей кейс розслідувала правоохоронна система.
Весною 23-го року було проведено польською прокуратурою дії по перевірці української продукції. Ми тільки за відверті розслідування, але, в тому числі, з висвітленою інформацією. Український виробник робить якісну продукцію, вона відповідає вимогам, і в даному випадку, через Польщу, вона має їхати транзитом. І в абсолютній більшості випадків, де б відкривалися відповідні провадження, нас на сьогодні не повідомляла польська сторона, тому ми їх не можемо прокоментувати.
– З вашої точки зору: що напливу української продукції в Польщу немає, про що говорять фермери-протестувальники, що має місце ліцензування на експорт. Тоді, з вашої точки зору, чому фермери протестують і чому вони у всьому цьому звинувачують Україну? Які тоді підводні камені?
– Ми ж бачимо, що протести є крім Польщі в Німеччині, Франції, Іспанії, Бельгії, багатьох країнах. Скрізь вимоги зводяться до двох базових чинників.
Це прохання відтермінувати запровадження зеленого курсу Green Deal, який посилює вимоги по екологічності, по захисту навколишнього середовища, по виведенню з обробітку земель, які Європейський Союз планує впроваджувати.
А друга вимога – це збільшити дотації. Оскільки зараз міжнародний цикл низьких цін, в цілому ціни на агропродукцію продовжують впадати. В цих умовах фермери кажуть, що вони не можуть працювати. Але це міжнародний тренд, вони падають в усіх країнах світу. І це не пов'язано з Україною.
– Дійсно, такі протести мають місце в низці країн Європи. Тоді чому польські фермери конкретно в своїх бідах звинувачують Україну? Чи є у вас пояснення?
Якщо ми подивимося всі вимоги, то там не тільки Україна. Але блокують вони чомусь український кордон.
– По-перше, якщо ми подивимося всі вимоги, то там не тільки Україна. Але блокують вони чомусь український кордон. Португальські чи іспанські фермери блокують кордон з доставки бразильської продукції. А французькі фермери блокують кордон з Іспанією, щоб не їхала продукція.
Тут тренд аналогічний.
У фермерів складна ситуація, і вони намагаються обмежити доступ продукції виробництва інших фермерів. Французьких з іспанських, іспанських з бразильських, португальські з Латинської Америки.
Тобто, природньо роблять це в межах своєї країни з найближчими сусідами. Це і є підтвердженням того, що складна ситуація, і просто реалізують її з тими, хто є сусідами аграрними країнами.
– Польські фермери звинувачують Україну в тому, що через наплив українського продовольства у них ціни знижені на продовольство. Але є ще фактор російського продовольства, і воно не підсанкційне, воно продовжує заходити в Європу. Чи українська сторона комунікує якось це?
– Ми бачили у країнах Балтії протести фермерів щодо доступу продукції з країни агресора. В цілому ми виступаємо за те, що країна агресор має бути під санкціями в усіх можливих вимірах.
Ми наразі ще не інтегровані в статистичну систему Європейського Союзу. Тому ми з колегами говоримо про те, що це треба вивчити. І дати відповідну інформацію, чи таке має місце.
– Повертаючись до цього інциденту з розсипаним зерном. Напередодні посольство України в Польщі заявило, що Київ очікує на рішучу реакцію польської сторони, польських правоохоронців. Якої конкретно реакції очікують в Україні?
ми тут наполягаємо на максимально швидкому, публічному розслідуванні та презентації результатів
–Максимально швидкого, в межах відповідного законодавства, об'єктивного та прозорого розслідування відповідно прецеденту. Все в межах закону, але щоб це було зроблено наскільки дозволяють всі процесуальні моменти швидко.
І публічно, з точки зору результату, щоб це дійсно показало, перше, що це неправильний момент, що так продовжувати робити не потрібно.
І що всі країни цінять справедливий підхід. Якщо є порушення, то це буде відповідно розслідувано з відповідними висновками. Тому ми тут наполягаємо на максимально швидкому, публічному розслідуванні та презентації результатів, в тому числі, для нашої країни.
– Чи йдеться про якусь компенсацію?
– Будь-які розслідування, коли фіксується шкода і винуватець, то автоматично йде мова про те, що шкода має бути відшкодована. Але перед тим має бути підтверджений факт порушення. Тому це само собою передбачається як результат, як наслідок розслідування. Зараз важливо, щоб воно було проведено максимально швидко, завершено всі процесуальні дії. І, відповідно, прийнято юридичне рішення. А воно вже є підставою, в тому числі, для відшкодування
Форум