Бойова сокира Х–ХІ століть із князівським тризубом – дарунок державі

Сокира Х–ХІ століть із зображенням князівського тризуба поповнить експозицію Національного музею історії України. Такий подарунок державі зробив львівський підприємець Тарас Хмеловський, який придбав цей артефакт, з огляду на його цінність з ідеологічних та історичних міркувань.

Два роки тому керівник Комітету підприємців Львівщини Тарас Хмеловський побачив в інтернеті оголошення про продаж інкрустованої сріблом сокири з зображенням тризуба. Оскільки він за освітою археолог, людина, якій не байдужа українська історія, тому одразу ця зброя скандинавського типу привернула його увагу. До того ж науковці підтвердили, що сокира оригінальна, що це артефакт, припустивши, що вона з періоду України-Русі, приблизно з Х–ХІІІ століть.

«Археологія та історія залишились моїм захопленням, інтерес не згасав ще до того, як знахідка трапилась. Я підтримував кілька археологічних експедицій і моя тема була пов’язана з Київською Руссю. Тому розумів, що це цінний предмет і можемо його втратити. Технологія виготовлення сокири полягає в тому, що вона була відлита, у ній майстер робив канавки і в певній почерговості заклепував дріт, потім полірував. Унікальності сокирі додає зображення тризуба, яке повністю інтегроване зі скандинавським стилем. Цією зброєю, вочевидь, користувався знатний воїн. Можливо, він її отримав як винагороду від князя», – каже Тарас Хмеловський.

Він придбав сокиру через спеціальний сайт за близько 10 тисяч доларів. Продав цю зброю «чорний копач», який знайшов артефакт на Чернігівщині. Сокира добре збереглась, відламаний лише верхній елемент, який тримав древко, нижня частина була у дуже доброму стані.

По боках нанесений скандинавський взір, вгорі намальований тризуб, а позаду зображено тотемну тварину – вовка, а це поширений тотем (предмет, істота), зокрема на Чернігівщині.

Тотем вовка

«Форма сокири збереглась. Скандинави на цей момент були язичниками, вовк їх тотемний символ. Взір добре проглядався, «чорні копачі», на щастя, не втручались у метал і не рухали візерунок, який зроблений зі срібла. Сокира інкрустована скандинавськими взорами, є чіткий символ Володимира Великого – тризуб, який він обрав і використовував як свій герб і як державний», – зауважив Тарас Хмеловський.

Тарас Хмеловський

Сокира – унікальна

Київський реставратор Віктор Голуб рятував чимало екземплярів періоду України-Русі. За його словами, найбільш складний процес у роботі – розкрити інкрустацію сріблом і стабілізувати предмет, щоб він міг довго зберігатись.

«Цінність у тому, що символіка, яка нанесена на предмет, дає можливість вивчати його і аналізувати. Ця сокира збережена непогано. І важливо, що її віддали на професійну реставрацію і її врятували. Це оригінальний предмет, про це свідчить ступінь корозії залізної основи сокири, техніка виконання та рідкісне оздоблення», – говорить Віктор Голуб.

Тризуб на сокирі

Тарас Хмеловський, коли придбав сокиру, одразу вирішив, що подарує її державі, бо така річ має зберігатись у музеї. Відтак напередодні Дня Незалежності України поповниться експозиція Національного музею історії України.

«Щодо цієї сокири не було жодного сумніву: я хотів забрати її з приватних рук, щоб її не вивезли і повернути справжньому власнику – державі. Ще є багато речей, які треба викуповувати, лише грошей не вистачає. На щастя, ця річ залишилась в Україні. У ній поєднані ідеологічні речі через символіку, місцезнаходження. Тепер завдання науковців більше дослідити цей предмет, можливо вдасться з’ясувати, хто її виготовив, встановити точну дату», – наголосив Тарас Хмеловський.

За словами директора Національного музею історії України Федора Андрощука, подарунок львів’янина належить до досить рідкісної групи інкрустованих бойових сокир Х-ХІІІ століть. Але науковець наголошує, що інкрустація тризубом, іконографія якого датується періодом княжіння Володимира Святославича, вказує на те, що сокира Х-ХІ століть. Такі екземпляри відомі з терен Швеції та України-Русі.

Археологи знаходили в Україні, зокрема на Чернігівщині, предмети з зображенням тризуба. У Чернігівському обласному історичному музеї імені Тарновського є різновид зброї – кістень чи бойова гиря – першої половини ХІ століття, на якій зображений тризуб Ярослава Мудрого. Цей предмет знайшли під час археологічних розкопок у 1984 році.

«Цей кістень знайшли під час археологічних розкопок, тому відоме його місце знахідки, вік. На Чернігівщині знайдено багато варязької зброї. Це поселення Шестовичі, Гущин, де було до 15% населення у Х столітті. Окрім зброї, є велика кількість підвісок, які, як вважається, видавали князі посаднику, це срібло. Підвіска з тризубом, як символ влади від князя певній людині. На зброї такий тризуб може означати подарунок від князя, це використовувалося в Україні, коли дарували зброю, як знак відваги чи вірності певній людині або це може бути безпосередньо князівська зброя. Бо яскравий приклад, що князі брали участь у боях, це опис Липицької битви 1216 року, коли князь особисто з сокирою в руках пробирався до ворога. Тобто, у ХІІІ столітті сокиру використовували як зброю», – розповів Радіо Свобода колишній працівник Чернігівського історичного музею, історик Олександр Бондар.

UKRAINE – Кістень (обушок) із тризубом, зі знаком Ярослава Мудрого. XI століття. Чернігів, Дитинець. Розкопки В. Коваленка, 1984 рік

21 серпня, з нагоди 30-річчя відновлення Незалежності України, Тарас Хмеловський передасть артефакт Національному музею історії України. І вже науковці зможуть детальніше його дослідити, можливо, вдасться встановити точне місце, де її могли розкопати, її вік. Бо невідомо достеменно, як предмет потрапив у руки «чорних копачів».