Казахстан і висновки для України: бути далі від Москви, дбати про оборону, «не закручувати гайок»

Події в Казахстані не здатні надовго відвернути увагу Росії від агресії проти України; більше того, повернення найбільшої центральноазійської держави під вплив Кремля збільшує ризики для Києва, попереджають експерти. Водночас, на їхню думку, Україна нині має переваги завдяки Революції гідності: країна не стала членом ОДКБ, СНД та інших російських інтеграційних проєктів. І незалежні фахівці, й народні депутати закликають владу зробити висновки і «роботу над помилками» на основі подій у Казахстані. Опозиційні політики, до того ж, застерігають Банкову від спроб «закручувати гайки» та розвертатися до Росії, як це зробив режим Касима-Жомарта Токаєва у Казахстані.

Водночас представники опозиції Казахстану, які мешкають в Україні, заявили про тиск. У СБУ наголошують, що перевіряють окремих громадян Казахстану згідно зі своїми повноваженнями і зважаючи на російський фактор та можливі провокації.

Ці та інші реакції та висновки зібрало Радіо Свобода.

Реакція українських органів влади на масові протести в Казахстані та на їхнє придушення військами Росії та союзників – мінімальна, і вона стосується передовсім рекомендацій для українців, які перебувають у тій країні.

МЗС України про події в Казахстані: пріоритет – безпека українських громадян

Міністерство закордонних справ України уважно відстежує розвиток подій у Казахстані, повідомив у коментарі Радіо Свобода речник зовнішньополітичного відомства Олег Ніколенко.

«Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба доручив відповідним підрозділам дипломатичної служби зосередитися на захисті інтересів українських громадян в Казахстані. Зараз ключовий пріоритет – їхня безпека. Посольство України в Нур-Султані перейшло на цілодобовий режим роботи. У разі загрози життю чи безпеці, українці можуть звернутися за допомогою за номером телефону: +7 705 755 66 10 або на електронну пошту: emb_kz@mfa.gov.ua. Ситуація ускладнюється запровадженням надзвичайного стану в Казахстані, нестабільною роботою мобільного зв’язку та Інтернету. Частково обмежено рух регіонального пасажирського транспорту, суттєво затримуються або скасовуються міжнародні авіарейси», – йдеться в коментарі.

У МЗС України також розповіли, що увечері 5 січня група українських громадян не змогла вилетіти рейсом Алмата–Київ через призупинення роботи аеропорту.

Патрулювання аеропорту Алмати військовими та поліцією. 5 січня 2022 року

«Дипломати допомогли українцям із пошуком місць для ночівлі. Нині посольство з‘ясовує із адміністрацією аеропорту та авіакомпанією можливість здійснення зазначеного рейсу, підтримує зв‘язок із пасажирами. За інформацією МЗС, аеропорт Нур-Султана працює в штатному режимі. Сьогодні планується рейс до Києва. Очікуємо від казахстанської влади неухильного забезпечення безпеки громадян України, надання їм повного сприяння, зокрема і тим українцям, які воліють залишити територію Казахстану», – наголошують дипломати.

У МЗС України закликають співгромадян «уникати місць масових заходів, насамперед у великих містах, виявляти підвищену пильність і обережність, а також зареєструватися в електронній системі «ДРУГ», щоб дипломати могли вчасно надати допомогу».

«Українська держава своїх громадян не залишить напризволяще. Подальші кроки МЗС та інших відомств задля захисту інтересів українців в Казахстані будуть коригуватися залежно від розвитку безпекової ситуації», – наголосив речник зовнішньополітичного відомства Олег Ніколенко.

Ні МЗС України, ні його окремі представники не робили жодних оцінок ані протестам, які тривають у Казахстані, ані діям казахстанської влади у відповідь, яка, зокрема, запросила для їхнього придушення військові підрозділи країн ОДКБ.

Єдине повідомлення про події в Казахстані на сайті українського дипломатичного відомства – це рекомендації про те, як убезпечити себе українським громадянам, які перебувають там.

Жодного повідомлення чи коментаря про ситуацію в Казахстані (з початку 2022 року) немає на сайті президента України.

Між тим, події в найбільшій центральноазійській країні оцінили представники парламентської «монобільшості» та опозиції.

У «монобільшості» та в опозиції зробили висновки з подій у Казахстані. Але – зовсім різні

Досвід Казахстану показує, що певні рішення влади можуть мати непередбачувані та руйнівні наслідки, робить висновок депутат від «Слуги народу», член комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський, який водночас є представником президента в Конституційному суді. В коментарі Радіо Свобода він закликає створити в Україні запобіжники від цього.

«Влада має розуміти, що будь-які її рішення можуть мати наслідки, які складно прогнозувати. Тому з точки зору національної безпеки – потрібна система моніторингу наслідків ухвалених владою рішень, щоб розуміти загрози національній безпеці, – деталізує депутат «безпекового» комітету та представник президента в КСУ. – Події в Казахстані – це сигнал для нас, Верховної Ради, та для офісу президента, шо потрібно розробити нові нормативно-правові акти щодо моніторингу загроз нацбезпеці».

Також, за словами Веніславського, потрібно розробити і конкретні алгоритми дій у випадку тих чи інших загроз.

Також Веніславський робить висновок про те, що рішення у сфері соціальної політики не можна недооцінювати.

«Дії влади не завжди відповідають соціальним очікуванням. І тому треба бути дуже обережними з рішеннями, які мають соціальні наслідки для населення» – підсумовує депутат.

Між тим, представники опозиції звинувачують українську владу в намаганні повторити помилки лідерів Казахстану. Про це говорить, зокрема, співголова фракції «Європейська солідарність» Ірина Геращенко. Але, наголошує вона, Україну наразі рятує те, що вона прогнала Віктора Януковича під час Революції Гідності, а відтак, не входить до ОДКБ чи його аналогів.

«Якби українці не позбулися Януковича, то ми б теж були в якомусь ОДКБ, яке б за нас вирішувало, як упокорити суспільство і країну... Політична криза в Казахстані, яка почалася з соціальних протестів і вміло використовується Москвою, матиме наслідки не лише для всього регіону, але й для України.

Немає сумніву, що українську владу лякають ці соціальні протести і вулиця.

Але замість суспільного діалогу і професійної роботи для вирішення економічної і енергетичної кризи, українська влада обере закручування гайок», – зауважує Геращенко.

Навіть не усвідомлюючи, що цим ще більше озлобить і ослабить країну, відкриваючи ворота для умовної ОДКБ, яка з Кремлем завжди «на стрьомі», попереджає співголова опозиційної фракції.

Геращенко додає, що народ має право на протест, «але будь який протест не повинен руйнувати основи держави, переходити до погромів, мародерства і насильства».

Необхідна жорстка реакції Заходу та України на події в Казахстані, але її немає, і це заохочує Росію до нових агресивних дій проти України та інших держав, попереджає колишній спікер, в.о. президента України та секретар РНБО Олександр Турчинов, який нині очолює штаб партії «Європейська солідарність».

«Пошук Заходом компромісів з Кремлем, намагання Зеленського реанімувати в країні авторитаризм та його спроби загравати з Путіним ведуть до руйнації в Україні ключових державних інституцій, до втрати нашої суб’єктності, незалежності та державності. Щоб зупинити розкрутку маховика російської військової агресії, Україна повинна негайно ініціювати запровадження жорстких санкцій проти Токаєва, клану Назарбаєвих і всіх казахстанських силовиків, причетних до кровопролиття», – закликає Турчинов.

Він наголошує, що Україна повинна озброюватися, зокрема – реанімувати свої призупинені ракетні програми і розвивати територіальну оборону. А Захід, наголошує Турчинов, має «запровадити санкції проти Росії, війська якої вдерлися до суверенної держави і це потрібно робити не в абстрактному майбутньому, а прямо зараз».

Голова Меджлісу кримськотатарського народу, колишній депутат Верховної Ради Рефат Чубаров заявив, що він «на боці казахського народу, який повстав проти свавілля та жадібності власної влади». Політик нагадав, що «і президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв, і йолбаси (лідер) Нурсултан Назарбаєв так і не наважилися засудити РФ за військове вторгнення на територію України та окупацію Криму».

«Чим довше триватиме хаос і провокації, тим більше шансів у Кремля «оседлати» ситуацію та придушити Казахстан», – вважає Чубаров.

Колишній генеральний прокурор України і депутат Верховної Ради кількох скликань Юрій Луценко пише, що «без організованої політичної партії чи групи із лідерами та публічними цілями протести або захлинаються (як у Білорусі) або скочуються в мародерство (як у Казахстані)».

«Кремлівський жандарм став демонстративно агресивним. Відновлення імперії тепер відбувається не тільки підкупом еліт, але й літаками зі спецназом. Країна з розколотими елітами та непопулярною корумпованою владою стає легкою здобиччю Кремля», – написав Луценко.

Правозахисниця: «Президент Казахстану порушив присягу та статут ОДКБ»

Російські війська долучилися до придушення протестів у Казахстані після того, як президент країни Касим-Жомарт Токаєв використав для цього формальний привід – членство Казахстану в Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ), в якій вирішальний вплив та військову потугу має Росія.

Голова правління громадської організації «Центр громадянських свобод» Олександра Матвійчук вважає, що закликавши ОДКБ ввести війська президент Казахстану порушив і свою присягу, і навіть норми ОДКБ.

«Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв, який умисно інтерпретував внутрішню кризу в країні як зовнішню агресію та запросив військовий блок ОДКБ для придушення протестів, порушив присягу. Стаття 5 Статуту ОДКБ забороняє втручатися у справи, які потрапляють під національну юрисдикцію країн-членів. Прем’єр міністр Вірменії Нікол Пашинян, який виконує роль голови Ради колективної безпеки ОДКБ, сам прийшов до влади внаслідок масових протестів (через подорожчання електроенергії у Вірменії – ред.) і повинен розуміти, що використання іноземних військ проти власного народу – неприпустимо», – попереджає правозахисниця.

Вона закликає владу Казахстану не приховувати інформацію про загиблих, розблокувати інтернет і телефонний зв'язок, а також допустити до країни міжнародні правозахисні місії.

Що отримує Україна: «перепочинок» чи зростання загрози?

Протести, які швидко охопили весь Казахстан, та які наразі придушують за участі військ Росії та її союзників, мають стати уроком для України. Про це говорять всі експерти і частина політиків, опитаних Радіо Свобода.

Які головні висновки має зробити Україна?

• Невирішені соціальні проблеми не варто недооцінювати: вони можуть призвести до зміни влади, політичної та безпекової кризи.

Політолог і експерт-міжнародник Максим Ялі закликає зважати на це:

«Українській владі треба робити висновки. Ситуація може здаватися спокійною. Але соціальні проблеми нікуди не діваються. І можуть вибухнути у будь-який момент і знести владу. Особливо враховуючи кількість зброї на руках та бійців, що пройшли фронт». Ризики такого розвитку подій в Україні є досить великими, після подій в Казахстані це стало ще більш очевидно, визнає Максим Ялі.

• В Україні причиною нестабільності теж може стати газова криза.

«Україні може не вистачити газу до кінця опалювального сезону, і це вже провокує підвищення цін на базові продукти тап спричиняє зупинку підприємств. – продовжує Максим Ялі – «Газовий» Майдан – це символічно звучить для України в нинішніх умовах».

Він закликає «купірувати ці ризики, доки не пізно».

• Росія здатна використати стихійні протести і нестабільність в країнах-сусідах як передумову для гібридної агресії або нарощування свого впливу.

В умовах подібної кризи, яку Кремль може вправно інспірувати ззовні, українська влада має «діяти швидко та адекватно», закликає директор Інституту світової політики Євген Магда.

«Це не означає, що вона має діяти як влада Токаєва. Бо Касим-Жомарт Токаєв, на мою думку, має змову з Росією для того, щоб викинути Нурсултана Назарбаєва з системи влади», – робить висновок політолог.

• Події в Казахстані, без сумніву, ще більше штовхають його в орбіту інтересів Росії, й це змінює загальні геополітичні умови довкола України, зауважує в розмові з Радіо Свобода депутат від «Слуги народу» Федір Веніславський.

«Ми бачимо, як Росія розширює сфери свого впливу на східні держави. І українське розвідувальне співтовариство інформувало наш парламентський комітет (з нацбезпеки, оборони та розвідки), що Кремль розглядає зокрема варіант внутрішньої дестабілізації як підставу для розширення агресії. Це може мати вплив і на Україну: ті, хто опікуються національною безпекою, мають враховувати ці обставини», – закликає депутат.

В останні тижні Росія нарощує військову потугу біля українських кордонів та висуває до України, США та НАТО нові вимоги, які експерти називають нереалістичними.

Чи зміниться щось для України через те, що Кремль на початку січня зосередився на ситуації в Казахстані та відправив туди свої війська в рамках ОДКБ?

Думки експертів щодо цього розділилися.

• Росія отримала додаткову проблему біля своїх кордонів. Вона не відмовиться від планів поширення свого гібридного впливу у Східній Європі, проте Казахстан частково відвернув її увагу.

Про це говорить кілька експертів, які досліджують питання. Серед них – політолог Олеся Яхно, яка вважає, що останні події – це ефект «бумеранга»: коли Росія не прорахувала для себе тих ризиків, які вона створює для інших: нестабільність на кордонах, міграційна кризу та інші «гібридні» процеси.

«Росія недооцінює гібридність сучасного світу як таку. Думає, що лише вона одна спритна в гібридних ситуаціях і може шантажувати Захід міграційними чи газовими темами, війною та нереалістичними вимогами. Росія... забуває, що це може бити бумерангом по ній самій», – говорить експертка.

• Росія синхронно нарощує вплив на своїх південних та східних кордонах, і це збільшує ризики для України.

«Росія, як ми бачимо, розширює сферу свого впливу. Її так звані «щупальця» простягаються все далі від її визнаних світом кордонів – і на захід, у Білорусь, і на південь, у Казахстан. І Україна через це мала бо почуватися досить дискомфортно – спостерігає Євген Магда – Виникає питання, «хто наступний» об'єкт у цьому впливі, і відповідь – не надто приємна для України».

• Україна має дуже слабкі геополітичні позиції в Центральноазійському регіоні, робить висновок з останніх подій Євген Магда:

«Є низка передумов для того, щоб Київ вибудовував кращі відносини з офіційним Нур-Султаном. Принаймні, вони були до 2022 року. Це і спільний фактор Голодомору (в Казахстані також був масштабний штучно створений голод у радянський час – ред.), і період перебування там Тараса Шевченка, і велика українська діаспора в Казахстані. Яка, схоже, нині не відчуває тісного зв'язку з Батьківщиною».

Як наслідок, українська влада не знає, як реагувати на кризу в Казахстані, сприймаючи її як щось політично та географічно далеке і заскладне, вважає аналітик. Саме тому, на його думку, МЗС України обмежилися формальними закликами до українських громадян у Казахстані подбати про свою безпеку і «не продемонстрував здорової наступальної позиції».

• «Передишка» буде дуже короткою, Україні розслаблятися не варто, прогнозує аналітик Українського інституту майбутнього Ігор Тишкевич.

«Перепочинок», який Україна отримає – максимум пара тижнів. Кардинально змінити ситуацію для Києва події в Казахстані не зможуть» – вважає експерт.

І він, й інші дослідники порівнюють в цьому контексті кількість військових, задіяних Росією на південному і на західному напрямках. Російські війська, зосереджені біля українських кордонів – понад 122 тисячі, такими є дані українських та західних розвідок. Підрозділи ОДКБ в Казахстані – це кілька тисяч осіб, які, вважають експерти, суттєво не впливають на можливість Росії грати м'язами в західному напрямку.

Максим Ялі уточнює, що Росія, на його думку, «не зможе повністю поглинути Казахстан», зокрема і через вплив на нього низки інших великих геополітичних гравців: Китаю, США, Туреччини. Наразі йдеться не про анексію, а про збільшення впливу Кремля на цю країну.

«Я не вважаю, що це привід розслабитися для української влади. Адже питання України – досі на порядку денному переговорів між Росією та Заходом, і Кремль хоче завершити цей процес за своїм сценарієм», попереджає політолог.

• Ризики для України лише зростають через те, що Кремль посилює свій вплив у Казахстані

Про готовність української влади «закручувати гайки» після подій в Казахстані говорить українська опозиція. Їх представники в цьому контексті згадують нещодавнє рішення Печерського суду про арешт майна Порошенка.

Максим Ялі, між тим, вважає, що в українських умовах така політика навряд чи спрацює.

«Зрілість українського суспільства в контексті демократичних перетворень є значно вищою. Є реальна опозиція та декілька різних гравців в економіці та політиці. Тому навряд чи це може статися без шаленого опору».

Спроби «закрутити гайки» за останні два з половиною роки мали місце, але завдяки різкій реакції українського суспільства влада «відкочувала це назад», визнає політолог.

• Події в Казахстані погіршують енергетичну кризу в Україні. На тлі дефіциту енергоресурсів і блокування Росією їхнього постачання зі сходу, про вугілля з Казахстану теж можна забути, оскільки казахстанська влада тепер синхронізуватиме свої дії з Кремлем, попереджає Євген Магда. І наразі він не бачить ефективних рішень української влади у відповідь на посилення енергетичної кризи.
• Захід показує «беззубу» реакцію на події в Казахстані через те, що має в ній бізнес-інтереси

«Абсолютно беззубою є реакція ЄС та США на протести в Казахстані та їхнє придушення. Одна з відповідей – це баланс інтересів різних держав у нафтогазовому секторі Казахстану. Кожна зі сторін (ЄС, США, Росія, арабські країни та інші) розуміє, що вона ризикує своїми прибутками, та що вона не втримається там, якщо інші сторони спільно працюватимуть проти неї. Висновок для України: можна говорити, «які ми гарні», а можна співпрацювати з партнерами так, що вони заплющуватимуть очі на будь-які процеси всередині країни».

З іншого боку, продовжує Ігор Тишкевич, млява реакція Заходу, а також наявність російських військ, які охороняють критичну інфраструктуру Казахстану означає, що надалі політика цієї країни буде відбуватися цілком у дусі побажань Кремля.

«Логічно, що країна, в якій є російські військові на критичних об'єктах. Дещо обмежена у свободі ухвалення рішень», підсумовує Тишкевич.

• Україна в умовах російського тиску та впливу має явну перевагу перед Казахстаном: вона не є членом російських інтеграційних проєктів (ОДКБ, СНД, Митного союзу та інших). На це вказують і українські опозиціонери, і частина експертів, серед яких Євген Магда.

«Добре, що Україна не ввійшла до ОДКБ і ніколи де-юре не була членом СНД (український парламент з різних причин «не встиг» ратифікувати угоду про вступ до СНД – ред.), більше того – кілька років триває процес різних пов'язаних дипломатичних договорів.

Казахстан, Україна і «фактор Аблязова»

На тлі протестів у Казахстані активізувалися представники казахської опозиції, які виїхали за кордон через переслідування з боку режиму Нурсултана Назарбаєва. Багато з них говорили про готовність повернутися до Казахстану, щоб координувати протести і процес зміни влади.

Зокрема, опозиційний казахстанський політик Ермек Наримбай, який зазнав кримінального переслідування на батьківщині та який нині має притулок в Україні, через онлайн-медіа закликає владу і протестувальників почати діалог, адже, якщо протест і далі триватиме стихійно й неконтрольовано, цим може скористатися Росія і вдатися до гібридної окупації територій, яке це відбувалося в Україні, спрогнозував Наримбай.

Мухтар Аблязов, один з найвпливовіших опозиціонерів Казахстану

Один із найвпливовіших казахстанських опозиціонерів-емігрантів, який підтримав протести, – Мухтар Аблязов, який нині живе у Франції. Висловлюючи підтримку учасникам протестів, він закликає їх не вдаватися до насильства та погромів, і водночас – захоплювати будівлі місцевої влади. Аблязов пропонує план зміни влади та свою допомогу в координації протестів від очолюваної ним опозиційної організації «Демократичний вибір», забороненої в Казахстані. Для координації протестувальників він наводить номери телефонів, які закріплені за українськими мобільними операторами.

А крім того, Мухтар Аблязов дистанційно бере участь в ефірах окремих українських телеканалів.

Це вже дало підстави владі Казахстану та деяким російським змі заявляти, що протести координуються ззовні, а саме – з України.

Між тим, Аблязов, колишній впливовий член уряду Назарбаєва та успішний бізнесмен і банкір (екс-керівник БТА Банку) виїхавши з Казахстану через кримінальне переслідування, яке він називає замовним, мав проблеми не лише з казахстанською, а й з українською юстицією. Суди щодо виведення коштів з БТА Банку тривали також у Великій Британії (де певний час жив опозиціонер), у Росії, в Україні та в інших юрисдикціях. В Україні Аблязов перебував у розшуку через нібито розтрату коштів української «дочки» БТА Банку. Захист Аблязова і правозахисники говорили, що ні в Україні, ні в Росії він може не отримати справедливого розгляду справи, до того ж існує ризик, що ці країни готові далі екстрадувати його до Казахстану, де опозиційному політику можуть загрожувати тортури й інші зловживання.

Його ледь не екстрадували в Україну в 2013 році, наприкінці правління Віктора Януковича. Тоді суд у Франції, де судили казахстанського політика, розглядав таку можливість. Потім суд визнав за можливе видати його Росії (яка має угоду про екстрадицію з Казахстаном), однак у грудні 2016 році французьке правосуддя відкликало цей ордер, тому що зрештою побачило у справах проти казахського діяча політичні мотиви. Радіо Свобода розповідало про це.

Напередодні ухвали суду подібний висновок зробили в ООН. Спеціальний представник ООН щодо запобігання тортур Нілз Мелзер заявив, що Франція мусить утримуватися від екстрадиції до країн, щодо яких є підозри у застосуванні тортур. Мелзер також зазначив, що Росія може екстрадувати Мухтара Аблязова до Казахстану, де проти нього можуть бути вчинені тортури.

Аблязов утік із Казахстану до Лондона 2009 року, коли казахстанська влада відібрала у нього контроль за його банком, і отримав притулок у Великій Британії у 2011 році. Але 2012-го він виїхав і з Великої Британії, де його заочно засудили до 22 місяців ув’язнення за неповагу до суду через те, що він приховав від британської влади свої активи, які мали бути заморожені за рішенням суду.

Казахстанський опозиційний лідер та екскерівник БТА Банку заявляє, що всі звинувачення проти нього політично мотивовані та є намаганнями Назарбаєва усунути його як політичного супротивника.

Нині Аблязов заявив, що готовий не лише дистанційно звертатися до протестувальників, але і повернутися на батьківщину: саме тоді, коли від нього «буде максимальна користь» в Казахстані. Про це він говорив, зокрема, в ефірі телеканалу «Настоящее время».

Водночас представники опозиції Казахстану, які мешкають в Україні, заявили про тиск. Заманбек Тлеулієв, якого називають координатором руху​ «Демократичний вибір Казахстану», записав відео на якому видно вибиті зуби. До іншого казахського активіста Елдоса Насипбекова прийшли особи, які представилися співробітниками Служби безпеки України. Про це повідомила 6 січня Людмила Козловська, керівниця фонду «​Вікритий діалог». Вона не виключає екстрадиції опозиційних діячів до Казахстану.

Відповідаючи на запитання «Української правди» пресслужба СБУ зауважила, що це «звичайна перевірка» і «все в межах закону». У спецслужбі наголошують, що поводяться коректно.

«Враховуючи поточну ситуацію в Казахстані, Служба безпеки України у межах своїх повноважень вживає комплекс заходів, зокрема й оперативних, для того аби ефективно захищати безпеку громадян України. Особливо зважаючи на російський фактор та ймовірні провокації з боку РФ, які можуть дискредитувати нашу державу на міжнародній арені та зашкодити її інтересам, – пояснюють у відомстві свої візити до казахстанських активістів. – Саме з цією метою відбувається перевірка та спілкування з окремими громадянами Казахстану. Тобто, йде звичайна робота в межах діючого законодавства». При цьому в СБУ наголосили, що не затримували нікого з громадян Казахстану, але оскільки є «ознаки незаконного перебування» на території України, то підготували відповідні матеріали для Державної міграційної служби.

Міністерство внутрішніх справ Казахстану 7 січня повідомило, що під час так званої «зачистки» в найбільшому місті країни Алмати було вбито 26 «озброєних злочинців» і ще 18 людей поранено, повідомляє державний телеканал «Хабар 24».

Крім того, силовики затримали близько трьох тисяч людей у всій країні. Як повідомляє МВС, усі будівлі адміністрацій у містах Казахстану «звільнені та взяті під посилену охорону».

Також унаслідок «протистояння з хуліганським натовпом» було поранено 216 військовослужбовців Нацгвардії в Алмати та Шимкенті, прозвітувала пресслужба військового формування.

Увечері 6 січня МВС повідомляло, що під час сутичок із протестувальниками в Казахстані загинули 18 силовиків.

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв зранку 7 січня на засіданні контртерористичного штабу заявив, що «конституційний порядок здебільшого відновлено у всіх регіонах країни».

За даними поліції, зачистка в Алмати триває, пише «Інформбюро». Видання повідомляє, що місцеві жителі розповідають про перестрілку на площі Республіки, яка тривала всю ніч із 6 на 7 січня. КазТАГ передає, що учасники сутичок забарикадувалися у п'ятиповерховій будівлі телеканалу «Мир».

Крім того, у всіх регіонах Казахстану запроваджено максимальний рівень терористичної небезпеки. Про це написав Tengrinews, інформацію підтвердили у Комітеті національної безпеки агентству «Казінформ». За таких умов силовики можуть проводити особистий огляд перехожих, безперешкодно проникати у будь-які приміщення, а також тимчасово обмежувати чи забороняти рух транспорту.

ЗМІ також повідомляють про відключення інтернету вранці у Казахстані 7 січня.

5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв звернувся до глав держав Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ) з проханням посприяти у подоланні «терористичної загрози». Токаєв заявив, що події останніх днів у Казахстані є терористичною загрозою та підривом цілісності держави.

Згодом в організації, в якій вирішальним є вплив Росії, повідомили про згоду на введення військ. Перші російські підрозділи під егідою ОДКБ вже «розпочали виконання поставлених завдань» у Казахстані.

Протести в Казахстані розпочалися 2 січня після дворазового підвищення цін на скраплений газ, який використовується як пальне для автомобілів. Згодом протестувальники стали висувати політичні вимоги, в тому числі про повернення до Конституції 1993 року. Відповідно до її положень Токаєв не може бути президентом через перевищення граничного віку.