Верховна комісарка ООН із прав людини Мішель Бачелет закликала сторони протистояння в Казахстані утриматися від насильства та шукати мирні шляхи вирішення проблем. Про це вона сказала в своєму коментарі з приводу протестів у країні, які набули особливо запеклої форми в найбільшому її місті Алмати.
За останніми даними, 5 січня проти учасників протестів застосовувалися гумові кулі, сльозогінний газ та шумові гранати, а увечері 6 січня – вогнепальну зброю. Влада та протестувальники заявили про загиблих.
«Люди мають право на мирний протест та свободу висловлення поглядів. Водночас протестувальники, незалежно від того, наскільки вони розгнівані або скривджені, не повинні вдаватися до насильства», – йдеться у заяві Бачелет.
За офіційними даними, по всій країні затримали майже 2 300 учасників протестів. У Казахстані до 19 січня запроваджено надзвичайний стан.
Верховна комісарка ООН закликала звільнити всіх затриманих громадян, які лише реалізували своє право на мирний протест. Вона також нагадала владі Казахстану, що сила має застосовуватися з дотриманням суворих вимог до необхідності та пропорційності. Летальна зброя, зокрема, бойові патрони, повинна використовуватися лише як крайній захід проти конкретних осіб для усунення неминучої загрози смерті або серйозного поранення, стверджує вона.
«Держави справді мають право оголошувати надзвичайний стан за певних обмежених обставин, але будь-який відступ від прав людини підпорядковується суворим вимогам необхідності та пропорційності. Деякі права, в тому числі право на життя, заборона на тортури та інше жорстоке поводження, а також право не зазнавати самовільного затримання, лишаються чинними за будь-яких обставин», – заявила посадовиця ООН.
Бачелет згадала про тотальне блокування інтернет-зв’язку в країні, який був повністю відсутній по всьому Казахстану з вечора до ночі 5 січня. Наразі інтернет в Алмати відсутній, в інших містах працює з великими перебоями.
«Відключення інтернету, що фактично обмежує доступ людей до інформації… не є відповіддю на кризу, але загрожує розпалюванням насильства та заворушень. Я закликаю владу Казахстану забезпечити негайне та повне відновлення інтернет-послуг, які також мають життєво важливе значення для служб невідкладної медичної допомоги під час пандемії COVID-19», – додала вона.
5 січня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв звернувся до глав держав Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ) з проханням посприяти у подоланні «терористичної загрози». Токаєв заявив, що події останніх днів у Казахстані є терористичною загрозою та підривом цілісності держави.
Читайте також: Казахстан: влада та протестувальники повідомляють про загиблих учасників протистояння в Алмати
Згодом в організації, в якій вирішальним є вплив Росії, повідомили про згоду на введення військ. Перші російські підрозділи під егідою ОДКБ вже «розпочали виконання поставлених завдань» у Казахстані.
Протести в Казахстані розпочалися 2 січня після дворазового підвищення цін на скраплений газ, який використовується як пальне для автомобілів. Згодом протестувальники стали висувати політичні вимоги, в тому числі про повернення до Конституції 1993 року. Відповідно до її положень Токаєв не може бути президентом через перевищення граничного віку.
