«Якщо оберуть Трампа, я дуже переживаю за майбутнє України». Ексклюзивне інтерв'ю із ексрадником президента США

В ексклюзивному інтерв'ю телеканалу «Настоящее время» (створеному Радіо Свобода за участі «Голосу Америки») колишній радник президента США з національної безпеки Джон Болтон поділився своїми прогнозами щодо того:

• що може чекати на Україну, якщо Дональд Трамп знову очолить Білий дім?
• чи вийдуть тоді США з НАТО?
• яке майбутнє може чекати на Росію?

Також Болтон висловив свою думку про те, якою б мала бути реакція США на атаку Ірану по Ізраїлю.

Джон Болтон

– За минулі дні ви зробили кілька жорстких заяв про напад Ірану на Ізраїль і про дії у відповідь. Зокрема, ви назвали Байдена «ганьбою США». Чому, на ваш погляд, президент США зараз діє неправильно?

– Якби по Сполучених Штатах запустили понад 320 балістичних ракет, крилатих ракет і безпілотників, ми б завдали удару у відповідь.

Щонайменше ми б знищили бази і об’єкти, з яких були здійснені атаки. Ми б знищили системи ППО по всій країні, залученій в конфлікт, щоб забезпечити прохід наших ракет і літаків. І я думаю, що ми б зробили ще більше, особливо у випадку з Ізраїлем.

Вони не можуть знати, що наступні балістичні ракети, запущені з Ірану, не будуть нести ядерні боєголовки.

А Ізраїль – дуже маленька країна. Пів дюжини ядерних боєголовок – і Ізраїлю вже не буде. Тому я думаю, що Ізраїль має право, і в його довгострокових інтересах, і, відверто кажучи, в довгострокових інтересах всього світу, розглянути питання про ліквідацію ядерної програми Ірану.

Краще зробити це зараз, до того, як цю зброю використали. Вони загрожують своїм сусідам, вони загрожують всьому світу.

Ізраїль в Ірані називають «маленьким сатаною», а США – «великим сатаною». Я бачу у цьому прямий зв'язок. І, чесно кажучи, якби Ізраїль вирішив зробити своєю метою іранську ядерну програму, Сполученим Штатам варто його підтримати.

– Але союзники Ізраїлю практично одностайно закликають до того, щоб не допускати подальшої ескалації у регіоні. Чи впевнені ви, що ті дії, до яких ви закликаєте, не призведуть до початку третьої світової війни?

– Я думаю, що це дуже малоймовірно. Я думаю, що велика війна, про небезпеку початку якої Байден та інші говорять у своїх виступах, розпочалася 7 жовтня 2023 року (відбувся обстріл Ізраїлю зі Смуги Гази, а бойовики «Хамасу» вдерлися на територію Ізраїлю, убили цивільних і захопили заручників – ред.)

Адміністрація Білого дому відмовляється дивитись на регіон стратегічно. Протистояння Ізраїлю та «Хамас» (палестинське угруповання, визнане терористичним у США та ЄС – ред.) у Газі та спроби хуситів порушити міжнародне судноплавство у Суецькому каналі та Червоному морі – це не окремі епізоди. Це справа рук Ірану.

Усі ці терористичні групи навчені та профінансовані Іраном.

Іран тут – ляльковод. Ось та велика війна, що вже йде. Питання в тому, чи зможе Іран і надалі тримати Ізраїль у заручниках, погрожуючи ракетними атаками, чи Ізраїль щось вирішить із цим зробити.

Я не маю сумнівів, що ізраїльтяни зараз перебувають під неймовірним тиском. Але я твердо впевнений, що якби США зазнали такої атаки, то не було б жодних сумнівів у тому, як би ми відповіли. То чому ми відмовляємо Ізраїлю в праві відреагувати так, як ми відреагували б самі?

– На вашу думку, зараз Іран є більшою загрозою для глобального миру, ніж Росія? Представник Ради національної безпеки США Джон Кірбі в ефірі CNN заявив, що Ізраїль потребує підтримки США. Але чи не потребує її так само і Україна?

– Дивіться, Іраном керує група середньовічних релігійних фанатиків, які прагнуть заволодіти ядерною зброєю.

Це дуже небезпечна сила, і вона є частиною осі «Пекін-Москва», що вже сформувалася. Але Росія – це потужна ядерна держава із тисячами боєголовок та засобів їх доставки. Іран цього не має.

Росія вже двічі розв'язувала війну проти України – 2014-го та 2022-го. І ні Україна, ні Захід не змогли відповісти ефективно. Отже, звісно, Росія залишається загрозою, особливо у міру зміцнення цієї осі з Китаєм.

І ця загроза зберігатиметься доти, доки Володимира Путіна якимось чином не усунуть від влади і демократія не здобуде нового шансу. Я не знаю, коли це станеться. Я не дуже оптимістичний. Але до того часу нічого в Росії не зміниться.

«Путін чекає перемоги Трампа» – ексрадник президента США

– Наприкінці минулого тижня агентство Bloomberg, посилаючись на джерела, повідомило, що Київ перебуває в найбільш уразливій позиції за всі два роки великої війни. Ви погоджуєтесь з цією оцінкою і чи є якісь шляхи виходу з цієї ситуації?

– Я думаю, що найбільш уразлива Україна була на початку повномасштабної війни. Але зараз існує небезпека, що Сполучені Штати не ухвалять закон про необхідну допомогу.

У США є підстави думати, що Росія здійснює у 5-6 разів більше артилерійських пострілів, ніж Україна. П’ять-шість снарядів на кожний випущений Україною у відповідь – тривалий час Україна так не протримається. Україна явно економить боєприпаси.

Я думаю, що найкраще, на що ми можемо сподіватися до американських виборів, – це певний глухий кут на полі бою. Я думаю, Путін чекає на обрання Трампа. Якщо його оберуть, то я дуже переживаю за майбутнє України.

Я дуже стурбований можливим переобранням Трампа – особливо через його позиції щодо НАТО і, зокрема, щодо російського вторгнення в Україну. Я дійсно думаю, що якщо він зможе зосередити свою увагу досить довго – що для Трампа є нелегко, – то він спробує вийти з НАТО. Президенти можуть виходити з будь-яких договорів, з яких хочуть, і він міг би це зробити. І це було б катастрофічною помилкою для Сполучених Штатів і для усього світу, якби він це зробив, але це можливо. Я думаю, що Путін частково чекає, чи зробить це Трамп, тому що вихід США з НАТО зробить НАТО фактично неефективним – не лише для України, але й для всього альянсу.

І я також вважаю, що Путін дуже уважно слухав те, що Трамп сказав про те, як він міг би розв’язати війну в Україні за 24 години, що просто смішно – як він посадить Путіна та Зеленського в одну кімнату, і як він би розв’язав це таким чином? Цього теж не станеться.

Але коли намагання здобути швидке рішення обернеться невдачею, у свідомості Трампа це означатиме, що в цьому винен хтось інший: «Очевидно, що це не може бути його виною. Це не він зазнав невдачі. Хтось інший завадив цьому». І я дуже хвилююся, що тут зіграє роль його захоплення Путіним. І майже неминучий результат полягає в тому, що він звинуватить у невдачі Зеленського, що, очевидно, буде поганою новиною для України.

– Розкажіть про законопроєкт про воєнну допомогу, який не може отримати схвалення Конгресу. Адже це пов'язано не тільки з Україною?

– Україна – лише частина проблеми. Багато в чому вона пов'язана зі зростаючим ізоляціонізмом Республіканської партії. Я це пов'язую з персоною Дональда Трампа. Але ця схильність до ізоляції, ця напруга – вони були завжди. Просто зараз все посилилося і набуло політичного забарвлення.

Я думаю, за іронією долі, напад на Ізраїль у вихідні може стати шоковою терапією для багатьох людей у Конгресі, які можуть сказати: «Дивіться, час стати серйозними!».

Ізраїльтянам потрібна допомога. Україна потребує допомоги. Тайвань потребує допомоги. Усе це частини одного завдання. Я сподіваюся, що цього тижня може відбутися реальний рух на всіх цих фронтах, але особливо тут щодо допомоги Україні.

– Ви сказали, що ви не чекаєте на те, що політична ситуація в Росії зміниться найближчим часом. Але яким може бути цей транзит влади?

– Російський парламент зараз парламентом не є. Немає жодних механізмів зміни влади, вибори, очевидно, фальсифікуються.

Навіть у радянські часи було Політбюро Комуністичної партії, яке, наприклад, після Кубинської кризи 1963 року могло сказати Микиті Хрущову: «Микито, час у відставку». Навіть такого механізму наразі не існує. Немає нікого, хто міг би сказати Володимиру Путіну, що йому час піти. Тож, боюся, єдиний спосіб усунути Путіна – зробити це під час якоїсь кризи в Росії, коли хтось із військових чи спецслужб підніме заколот проти нього. До чого такий сценарій може спричинити, ніхто не знає.

Очевидно, що найкращим результатом буде зміна влади, демократичні вибори та нова спроба отримати повноцінний парламент, як це намагалися зробити у 90-х. Але Росія зараз у гіршій позиції, ніж була тоді.

Мене дуже турбує азійська частина Росії і те, як поводиться там Китай. Нагадаю, що Владивосток та землі навколо нього були територією Китаю ще у 1860-х. У Китаї цього не забули і бачать на північ від свого кордону запаси мінералів, газу та нафти. Це буде дуже небезпечний час для Росії. І шанси стати знову частиною Заходу тепер набагато менші, враховуючи зростання впливу Китаю. Отже, що б не сталося в Кремлі, хоч би як з'явився новий демократичний парламент, внаслідок перевороту чи ще чогось, але він може стати для Росії останнім шансом врятуватися від розвалу на окремі держави.