Завдяки зоні вільної торгівлі з Ізраїлем українські товари зможуть потрапляти в ЄС – експерт

З 1 січня між Україною та Ізраїлем запрацював договір про зону вільної торгівлі, який готували з 2013 року. Проєкт передбачає скасування ввізних мит для 80% українських промислових товарів і 70% мит на ізраїльський імпорт. Попереду розширення договору на сферу послуг, але воно відбудеться нескоро, говорить Радіо Свобода ізраїльський підприємець Євген Шульгін, який займається IT-технологіями. Із 2017 року він очолює наглядову раду Торгово-промислової палати Ізраїль-Україна. В інтерв’ю Радіо Свобода він розповів, як українські товари можуть потрапити на європейський ринок через Ізраїль, чому пандемія допомогла українським «айтішникам» і яке очікується зростання товарообігу після підписання договору про зону вільної торгівлі.

– Чи можна говорити про результати договору про вільну торгівлю після першого кварталу 2021 року?

– Договір діє лише з 1 січня і говорити про нові якісні стрибки ще зарано. Зазвичай такі договори оцінюють після кількох років, ба більше згідно з договором деякі групи товарів отримають звільнення від мита або певні пільги тільки через три, п’ять та сім років. Тому говорити про його дію через перші кілька місяців ще не дуже актуально. Варто розуміти, що торговельний баланс між нашими країнами є зараз однозначним і напевно довго залишиться таким самим. Сьогодні Україна продає Ізраїлю товарів в рази більше, аніж закуповує – приблизно 80% товарообігу це український експорт.

Цей договір відображає ті відносини, які вже склалися між нашими країнами. В ньому йдеться про ці групи товарів, які ми імпортуємо та експортуємо, зменшує мита на ці товари й надає нові преференції. Нас більше цікавлять нові фактори, які дає цей договір, зокрема це можливість просувати торговельні інтереси. Наприклад, групи, які раніше навіть не думали експортувати чи імпортувати товари між нашими двома країнами, починають розглядати таку можливість.

Ми зараз активно спілкуємось зі ЗМІ, і висвітлення нових можливостей в рамках цього договору – це корисний для обох країн аспект. Люди починають розуміти, які є можливості, і починають їх використовувати. Договори про зону вільної торгівлі, не тільки між Ізраїлем і Україною, а взагалі подібні документи, впливають і на кінцевих користувачів – можуть знизитись ціни на певні групи товарів. Ми не можемо впливати на розцінки окремих компаній, але передумови для зниження цін будуть.

Цей договір – це тільки перший етап створення особливих відносин між країнами, оскільки він не враховує сектор послуг, дуже важливий з точки зору Палати. Обіг послуг між Україною та Ізраїлем можна порівняти із товарообігом між країнами.

І найважливіша якісна частина договору про вільну торгівлю, яку поки не можна обчислити в цифрах, – це конвенція Пан-Євро-Мед. Україна може її імплементувати в рамках документу. І коли вона почне діяти, товари україно-ізраїльського виробництва потраплять на ринки тих країн, які передбачає конвенція. Це понад 20 країн, в тому числі майже всі країни. Європейського союзу. Говорячи просто, ізраїльські виробники, котрі експортують свої товари на ринок ЄС, зможуть без обмежень використовувати в їх виробництві українські компоненти. Україна отримує можливість брати більш активну участь в глобальних ланцюгах доданої вартості. Для неї відкривається ринок Євросоюзу під ізраїльськими сертифікатами та спільним виробництвом. І навпаки – для європейських продуктів, вироблених разом з Ізраїлем, відкривається український ринок, куди вони потраплять без ввізних мит.

Цей прихований прибуток в трикутнику Ізраїль-Україна-ЄС, на мій погляд, є головною і дуже важливою частиною договору. Імплементація конвенції в рамках цього трикутника має набрати чинності найближчим часом і в чому її суть? Підвищується гнучкість промисловості усіх країн так званої діагональної кумуляції. Наприклад, є ізраїльський виробник, який вже експортує свою продукцію до Євросоюзу. Якщо він отримує українські вироби, доробляє їх в Ізраїлі на визначений відсоток, то товар з українським корінням стає ізраїльськими, з точки зору митних правил ЄС, і за квотами Ізраїлю потрапляє на ринок Євросоюзу без мита.

В умовах пандемії віддалення виробника від ринку збуту стає критичним, логістика стала серйозною проблемою, зокрема з тих виробництв, що перенесли до Азії. Сьогодні багато хто в бізнесі думає, як мінімізувати логістичні ризики та зменшити залежність бізнесу від фактичного одного регіону. Ми, як палата, бачимо для України певні перспективи обійняти цю нішу. Ті виробництва, що знаходяться в Азії, потенційно можуть перенести ближче до ринків збуту, зокрема Євросоюзу. Україна може певним чином замінити собою Азію, ба більше в рамках Пан-Євро-Мед конвенції.

– Посол Ізраїлю в Україні згадував, що вони проводять семінари для українського бізнесу, щоб розповісти про договір і можливість вільної торгівлі. Чи робите ви те ж саме в Ізраїлі?

– Ми постійно працюємо в цьому напрямку. Наприклад наприкінці січня, коли договір тільки почав діяти, проводили велику конференцію для ізраїльського ринку. Ми запросили туди експертів з Пан-Євро-Мед, спеціалістів з митних питань, авторів самого договору. Ми співпрацюємо із посольствами, з профільними міністерствами, бізнес-федераціями…

Думаю, що десь через місяць, наприкінці весни, ми зробимо семінар для українського ринку – поговоримо про конкретну реалізацію договору і технічні проблеми, які з’являлись впродовж кількох місяців, порадимось, що далі робити, покажемо, як технічно проводити вантажі через кордон і таке інше. Але якщо є конкретні питання, то не потрібно чекати конференцію, нам можна написати в Facebook, LinkedIn або через сайт.

– Як пандемія ковіду вплинула на бізнес між Україною та Ізраїлем?

– Звісно вплив є. Але вся економіка Ізраїлю побудована на вмінні отримати «бенефіти» з кризи. Все життя ми існуємо в умовах кризи і сьогодні це пандемія. Звісно є негативний вплив – підприємці не могли зустрічатись і обговорювати справи особисто, але ж ми з вами спілкуємось зараз по відеозв’язку. Ще кілька років тому про це і подумати не могли.

Велика частина взаємовідносин між нашими двома країнами – це сервіс, сфера послуг. І більша частина цієї сфери – це IT або хайтек, як говорять у нас. 2020 рік для Ізраїлю став рекордним по залучення інвестиції до інноваційної галузі. Чим більше в нас інвестицій, тим більше ми виробляємо продуктів, тим більше ми користуємось послугами з поза межами держави, зокрема з України. І це вплив пандемії. До речі, станом на 2019 рік 45% всього ізраїльського «аутсорса» забезпечував український ринок. Через пандемію також збільшилась кількість стартапів в галузі кібербезпеки, збільшились інвестиції в цифрову медицину, змінилась певним чином економічна модель.

Поки складно сказати, але з того, що ми бачимо з першого кварталу 2021 року, можна сподіватись, що інвестиції цього року будуть ще більші, аніж в попередньому. Це знову ж таки збільшить взаємодію між нашими країнами в усіх аспектах.

– Під час зустрічі Володимира Зеленського з президентом Ізраїлю Реувеном Рівліном, наш президент заявив, що угода про вільну торгівлю між Україною й Ізраїлем сприятиме збільшенню взаємного товарообігу до 2 мільярдів доларів. Це збільшення буде можливе завдяки розширенню договору на сферу послуг?

– Згідно із прогнозами ізраїльських експертів, йдеться про збільшення на 10-15% на рік. Таким чином за 10 років ми дійдемо до показників, які озвучив пан президент, може навіть раніше, це важко прогнозувати.

Втім цифрові показники часто не відображають того, що відбувається. Якщо ми зараз підрахуємо товарообіг та додамо до нього сферу послуг, то будемо близькі до двох мільярдів. Підприємці обох країн відчують, як цей договір відіб’ється на макроекономічному і мікроекономічному рівні, він також має вплинути на зростання інвестиції. Подібні документи допомагають двом країнам разом обіймати нову нішу на світовій арені – це найважливіше.

– Договір про вільну торгівлю готувався з 2013 року, його довго не могли ратифікувати з технічних причин. Скільки може тривати розробка договору про сферу послуг?

– Цей договір обговорювався понад п’ять років і в якийсь момент вирішили зупинитись тільки на товарах, запустити перший етап і потім розширювати на сферу послуг. Вона складніша і вимагає змін на законодавчому рівні в обох країнах. Однозначно це дуже важлива частина, її будуть обговорювати, але це не питання кількох місяців і навіть кількох років.

Сьогодні в Ізраїлі ще не сформований новий уряд, потрібно почекати, поки він сформується. Потім він має трохи попрацювати й встоятися, а потім можна розпочинати переговори. Втім навіть існування такої ініціативи з обговорення створює певні преференції – компанії починають планувати свої дії таким чином, щоб потім використовувати майбутні договори.

Варто зазначити, що поки що обидві країни не розуміють, які послуги крім IT варто включити до цього договору. IT – це очевидний вибір, навіть локомотив договору, але потенційно, фінансові послуги можуть навіть набрати більший об’єм. Є і медичні сервіси, і фінансові, і інженерні… Всі ці послуги теоретично можна включити до договору.