Про страти на війні, десятки наявних відео, дані розвідки і захист. Інтерв’ю з омбудсменом Лубінцем

Реакція світу на ймовірну страту українського військового є недостатньою, але захистити військовополонених України сьогодні не може ні Україна, ні міжнародне законодавство. Адже Росія не дотримується Женевських конвенцій. Про це в ефірі проєкту Радіо Свобода «Свобода.Ранок» ексклюзивно розповів уповноважений Верховної Ради України із прав людини Дмитро Лубінець.

Крім того, український омбудсмен зазначив, що в українській розвідці вже «приблизно знають», хто міг жорстоко стратити чоловіка на відео, яке масово поширюють у мережі, і який може бути українським військовополоненим.

До того ж, додав, що в Офісі українського омбудсмена отримали десятки відео із кадрами страти, ймовірно, українських військових російськими солдатами, але не публікують їх.

– Після побаченого експерти наголошують, що Росія не дотримується Женевської конвенції. Отже, конкретно у випадку російсько-української війни ця конвенція не працює. Це означає це те, що механізмів захисту українських військовополонених ні Україна, ні світ сьогодні не мають? Чи все ж таки мають?

– Так і є. Тут я з вами абсолютно погоджуюся. Російська Федерація показує всьому світу, що вона не тільки не дотримується Женевської конвенції, вона не дотримується Статуту ООН, низки ратифікованих Російською Федерацією конвенцій про боротьбу з тероризмом. Я дуже довго можу перераховувати міжнародно-правові акти, яких Російська Федерація не те, що не дотримується, вона всьому світу показує, що вона чхати хотіла на свої зобов’язання.

І у нас, на жаль, системи захисту прав людини, у тому числі прав військовослужбовців, не існує. Це треба визнати. І ООН, як беззуба організація, в першу чергу повинна з цим щось робити.

– Але, все ж таки, наскільки реакція світової спільноти, на вашу думку, є достатньою або ж недостатньою? Тому що, наприклад, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявляв, що такі воєнні злочини – це привід взагалі виключити Росію з Радбезу ООН, а не те, щоб дозволити їй там головувати.

– Так і є. У своєму листі до омбудсменів світу, до міжнародних організацій я порушую питання, що, по-перше, це ж тільки один з прикладів, які ми показали, які опублікувала російська сторона. А насправді їх дуже багато, їх тисячі. Можливо, навіть десятки тисяч.

Я, наприклад, вимагаю, щоб Комітет ООН з прав людини окремо розглянув ситуацію з правами військовополонених української армії, які фактично не те, що у полоні, а вони під цілодобовим тиском перебувають і тортурами. І, знову ж таки, чому подібної реакції, як зараз, ми не отримували після Оленівки? У нас це ж не поодинокі випадки. Ви згадайте, що було подібне відео, де російський військовослужбовець на камеру просто відрізає статеві органи в українського військовополоненого! І їх безліч!

І я насправді як омбудсмен України отримую десятки подібних відео. Ми їх не публікуємо, зрозуміло. Але все це накопичується. Ми відкриваємо кримінальне провадження. Це робить Офіс генпрокурора України. Але реакція світу повинна бути миттєвою, не тільки слова, не тільки «глибока занепокоєність», яку ми чуємо з 2014 року.

Потрібні дієві кроки. Перше – це порушення питання, як я сказав, на різних майданчиках. Друге – можливо, окрема резолюція ООН. І як результат цієї резолюції, виключення Російської Федерації з лав ООН. Також я омбудсменів світу закликав, щоб вони продовжили спілкування зі своїми національними парламентами, щоб визнавати Російську Федерацію країною-терористкою. Тобто так діють виключно терористи. Терористам не місце поруч з демократичними, цивілізованими країнами. Просто це треба терміново зробити. Я маю на увазі, виключити Російську Федерацію з лав усіх міжнародних організацій та інституцій.

– Пане Лубінець, ви сказали, що десятки таких відео отримуєте. Станом на сьогодні чи є, можливо, якась загальна цифра, скільки порушень умов ведення війни і правил, для прикладу, проти українських військовополонених було завдано зі сторони російських військових?

– Ми можемо просто взяти Женевську конвенцію, читати кожну норму, а я на прикладах можу показати, що Російська Федерація порушила їх всіх. Тобто на цей час не існує жодної норми Женевської конвенції, яку не порушила б Російська Федерація. Це і негідне поводження, це і застосування тортур як фізичних, так і психологічних, це неналежні умови тримання, це і порушення права на листування, на отримання медичної допомоги, та на елементарні речі, як харчі, як достатньо води. Тобто все, що могла Росія порушити, вона порушила.

І єдина організація, яка згадується в Женевській конвенції, яка повинна моніторити та фіксувати факти порушення прав військовополонених – це Міжнародний комітет Червоного Хреста. І тут окреме, знову ж таки, питання до них. Вони взагалі не справляються з цим мандатом. Вони нічого не роблять. Вони – як позиція страуса. Це їхні відповіді – ми фіксуємо, що нас Російська Федерація не допускає до місць тримання українських військовополонених. І таку відмовку ми чуємо з 2014 року. І все?! І на цьому ви вважаєте, що ваш мандат закінчився?

Тому коли ми повертаємо наших героїв і героїнь додому, коли ми фіксуємо десятки втрачених кілограмів, як я і сказав, ненадання медичної допомоги, застосування тортур, на жаль, ми не бачимо реакції з боку як Міжнародного комітету Червоного Хреста, так і з боку ООН.

– А для чого, ймовірно, російські військові спершу вдаються до таких злочинів військових, а потім ці відео ще й заливають у мережу? Тобто які мотиви ними керують під час таких дій?

– Ми можемо тільки припускати. Але я думаю, що, по-перше, вони роблять це, змушують своїх військовослужбовців це робити, таким чином пов’язуючи на крові абсолютно всіх. Вони ж розуміють, що це не просто злочин, це якесь Середньовіччя! І після цього той, хто це зробив, і підрозділ, який це зробив – абсолютні злочинці для всього світу.

Отже, виходу немає. Або ви повністю воюєте, ви не можете здатися у полон. Бо розказують, що українські військовослужбовці будуть з вами робити те ж саме. По-друге, вони це оприлюднюють. Зверніть увагу, це ж відео, ми можемо припускати, але за ознаками того, що там дуже багато зелені, листя, трава, що це було в попередньому році знято. Але саме зараз це оприлюднено і оприлюднено саме з боку Російської Федерації.

Я думаю, що це було зроблено напередодні українського наступу. Таким чином налякати українських військових, що не наступайте на нас, ми тут кожного, хто потрапить у полон до нас, будемо таким чином відрізати голови. Насправді це, на мій погляд, зіграло у зворотному напрямку. І це тільки підсилило бажання українських військових, ЗСУ скоріше звільнити всю нашу територію. Але тим не менше вони продовжують це робити.

– Можливо, вам відомо, чи встановила вже українська сторона особу цього воїна, якого обезголовили?

– У мене вчора було спілкування з нашими розвідувальними органами. І за їхніми припущеннями, вони приблизно знають, хто це зробив, в якій місцевості і хто безпосередньо у цьому брав участь, у тому числі хто безпосередній був виконавець.

– Про ПВК «Вагнер» згадувалося, можливо, у цих розмовах? Це вони?

– Скажемо так. Це вже деталі, які публічно я не можу розповсюджувати. Але можу сказати, що, на мій погляд максимально ефективно наша розвідка спрацювала.

– А цих людей покарають? Є взагалі можливість їх покарати і притягнути до відповідальності?

– Якщо ми маємо на увазі якісь міжнародні механізми, то я вважаю, що їх немає. Але в наших ЗСУ та розвідувальних органів є інші механізми, як покарати цих нелюдів. Я навіть їх людьми не можу назвати.

– А чи спілкувалися ви з уповноваженою з прав людини Росії Москальковою з приводу цього інциденту і всіх інших? Чи вимагали пояснень, втручання в ситуацію, можливо, хоча би якесь повернення російських сил до умов і правил ведення війни?

– Учора, за результатами цього перегляду відео, окрім офіційних листів на міжнародні організації та омбудсменів світу – так, я відправив лист і до Москалькової. Я не знаю, яка там буде реакція. На щось особливе я не сподіваюся. Але лист я відправив. Особисто не спілкувався.

– А чи можуть такі відео хоч якось впливати на те, як українська сторона буде поводити себе з російськими військовополоненими?

– Ні, це ні на що не вплине. І тут зі свого боку я вкотре хотів би всіх запевнити, що Україна виконує повністю Женевську конвенцію. У нас створений окремий табір для військовополонених російської армії. Регулярно туди приїжджають мої співробітники, там регулярно знаходяться представники Міжнародного комітету Червоного Хреста, міжнародні експерти, навіть міжнародні журналісти. Ми максимально відкрито показуємо, що ми відрізняємося від Російської Федерації, ми дотримуємося своїх зобов’язань, ми захищаємо права військовополонених, навіть тих, хто прийшов нас вбивати!

Зверніть увагу, кожне повернення російських військовополонених на територію Російської Федерації відбувається після того, як мої співробітники з ними спілкуються. Зверніть увагу на їхній стан, медичний, вони поправлені, у них немає проблем з якимись психологічними речами. Тобто всі кажуть, що все добре, з нами гідно поводилися.

Дійшло до того, що один російський військовослужбовець, який був в українському полоні, публічно під час інтерв’ю на російському телеканалі (я не знаю, як це пропустили в етер) сказав: слухайте, там все ідеально у них, режим, їжі достатньо, зарядку ми робили, нам навіть надали прилади для того, щоб нормально себе почувати. І, саме головне, у них постійно є можливість спілкуватися зі своїми родичами.

І це просто такий нонсенс, коли Міжнародний комітет Червоного Хреста, з одного боку, фіксує, що росіяни в полоні в української влади можуть у будь-який час зв’язатися зі своїми родичами, повідомити, що у нас все нормально, запитати, як у них справи. І це на тлі того, що за весь період у наших військовополонених немає навіть можливості листа написати до своїх рідних і близьких сюди, в Україну! Ми, знову ж таки, вкотре і вкотре переконуємося в тому, що системи захисту прав військовополонених на території Росії не існує. І з цим треба щось робити. При чому робити терміново!