(Рубрика «Точка зору»)
«Wider Europe» – це інформаційний огляд Радіо Свобода, щодо ключових питань, які стосуються Європейського Союзу, НАТО та інших інституцій, а також їхніх відносин із Західними Балканами та країнами східної Європи.
Цього разу в огляді йдеться про:
- «великий план України» з протидії російській дезінформації на Заході;
- а також про те, чому ЄС зволікає з санкціями проти Білорусі
«Інформаційний Рамштайн»
Чому «Рамштайн»?
Контактна група з оборонної підтримки України у її відбитті російської агресії уперше зібралася у квітні 2022 року на американській військовій базі Рамштайн у Німеччині.
Метою групи, членами якої є понад 40 країн, зокрема усі 30-ть на той час країн-членів НАТО, була координація поставок зброї в Україну для протидії російському вторгненню.
Група, яка відтоді збирається на регулярній основі, і яку тепер називають просто «Рамштайнською групою» або «Рамштайнським форматом», була успішною спільною роботою країн, які надсилають Києву військову допомогу. Завдяки цьому утворилися інші «Рамштайнські» ініціативи – наприклад, «Енергетичний Рамштайн», який відіграв головну роль у забезпеченні та доставці генераторів в Україну протягом зимових місяців; або «Економічний Рамштайн», завдання якого полягає в підготовці плану відновлення країни після закінчення бойових дій.
Не всі різні «Рамштайни» мають однаковий склад учасників, але, можливо, саме ця незаформалізованість формату – не пов’язана з правилами і положеннями офіційних зустрічей ЄС чи ООН – посприяла його успіху.
Що стосується зброї, країни «Рамштайну» перевірили свої запаси і почали відправляти Україні зброю – включаючи артилерію і системи протиповітряної оборони.
Тепер Київ хоче повторити цей трюк, започаткувавши «Інформаційний Рамштайн» для більш масштабної боротьби з російською дезінформацією.
Пропозиції міністра Ткаченка
У листі, написаному міністром культури України Олександром Ткаченком на ім’я єврокомісара з правосуддя Віри Юрової, він зазначає:
«Україна протистоїть величезному і централізованому російському механізму інформаційної війни, яка включає в себе активи від ферм тролів до державних ЗМІ, від енергетичних компаній до корупційних мереж. Хоча Україна не може конкурувати за масштабами, в неї є одна величезна перевага: вона може об’єднатися зі своїми міжнародними партнерами для створення скоординованих, цілеспрямованих, спільних операцій»
У документі, датованому 18 лютого, який доступний Радіо Свобода, далі пояснюється, що Україні необхідно працювати «узгоджено зі своїми ключовими союзниками, щоб визначати найбільш вразливі сфери в Європі знаходити комбінацію дій України та її союзників, яка найкраще підійде для досягнення ефекту протидії».
Ткаченко також додає, що існує необхідність «визначити точки впливу», і стати сильними союзниками в інформаційному випливі.
У цьому листі міністр Ткаченко пропонує створити робочу групу, яка розпочне підготовку того, що він називає «інформаційним Рамштайном».
Ця зустріч, за його словами, повинна мати дві основні мети: «Обговорити український спротив російській інформаційній війні та розробити дорожню карту «спільних операцій» для контрнаступу в інформаційній війні Росії.
Робоча група має складатися з тих, кого він називає «європейськими медіа-експертами». Він називає кількох українських посадовців, зокрема радника президента Володимира Зеленського Михайла Подоляка.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Війна триватиме, поки не звільнять Крим». П'ять прогнозів Михайла Подоляка для Криму у 2023 роціТакож згадуються посадовці з оперативної групи ЄС «East StratCom», підрозділу Європейської служби зовнішніх справ, створеного через рік після анексії Криму Росією у 2014 році для протидії дезінформаційним кампаніям Кремля. Далі згадуються співробітники Центру передового досвіду НАТО зі стратегічних комунікацій, а також Foreign Office Великої Британії.
До листа також додається концептуальна записка під назвою «Міжнародна конференція зі створення коаліції західних держав для протидії російській інформаційній війні», яка містить сім перспективних пунктів з такими назвами, як «Від інформаційного захисту до інформаційного наступу», «Російські та проросійські канали інформаційної війни проти Заходу» та «Російські ЗМІ: Засоби масової інформації чи інформаційна зброя Кремля?».
Щодо чого сумніви?
Хоча на тему російської дезінформації відбулося немало зустрічей, в яких брали участь експерти та різні посадовці ЄС, НАТО і національні чиновники, нічого такого масштабу ще не робилося.
Велике питання полягає в тому, скільки ентузіазму матиме ця ініціатива, створена Києвом. За словами чиновників ЄС, знайомих з концептуальною запискою, які не можуть говорити під запис, єврокомісар Юрова ще не відповіла на лист і попросила Верховного представника ЄС із зовнішньої політики Жозепа Борреля підготувати відповідь замість неї.
Існує також занепокоєння щодо того, чи може і чи повинен Київ бути на чолі такої ініціативи. Хоча існує розуміння того, що Україна має право захищатися від Росії, в тому числі в інформаційному просторі, вилучивши усі російські телеканали зі своєї телемережі або заборонивши російські соціальні мережі, такі як «Однокласники», існує відчуття, що це не буде легко повторити в цілому ЄС.
Після того, як ЄС спочатку не бажав будь-яким чином впливати на російські ЗМІ, в останніх пакетах санкцій проти Росії ЄС призупинив мовлення та ліцензії кількох ЗМІ підтримуваних Кремлем – «Спутник», «RT» і «Россия 1». Заборона, спрямована проти ЗМІ, які поширюють дезінформацію, стосується всієї передачі та дистрибуції в країнах-членах ЄС.
Проте Брюссель чітко дав зрозуміти, що це не заважає цим ЗМІ здійснювати іншу діяльність в ЄС, окрім трансляції, наприклад, брати інтерв’ю або проводити дослідження. І хоча лунали заклики бути ще жорсткішими, зокрема накласти більше санкцій на особи, які поширюють прокремлівську пропаганду, наразі немає консенсусу щодо подальших дій.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Росія стала світовим лідером дезінформації – ЄвросоюзСанкції проти Білорусі: чому гальмує ЄС?
Наприкінці січня 2023 року Європейська комісія запропонувала новий пакет санкцій проти Білорусі, перший з 2022 року, спрямований проти режиму в Мінську за підтримку вторгнення Росії в Україну.
Запропоновані санкції проти Білорусі значною мірою копіюють і узгоджуються з санкціями проти РФ – наприклад, заборона ЄС на надання країні ІТ-послуг, послуг з проведення опитувань, консалтингу та товарів розкоші, а також заборона на імпорт білоруського золота і сталі.
Чому від січня не можуть ухвалити?
Спочатку вважалося, що 27 країн-членів ЄС швидко ухвалять цей пакет, оскільки він не вважався особливо далекосяжним або суперечливим.
Проте, більш ніж через два місяці після цього пропозиція залишається неприйнятою, а посли ЄС, які представляють країни-члени, ведуть переговори щодо одного пункту 23-сторінкового законопроєкту, який доступний Радіо Свобода.
Мова іде про санкції щодо білоруських добрив, причому в тексті зазначається, що це «з метою подальшого вирішення проблем продовольчої безпеки в третіх країнах».
Як і у випадку з санкціями ЄС проти Росії, де подібний виняток було запроваджено напередодні Різдва 2022 року, у пропозиції зазначається, що можливий виняток стосується осіб, які грають «значну роль у міжнародній торгівлі сільськогосподарською та харчовою продукцією, включаючи пшеницю та добрива». Таким чином вони можуть отримати розмороження своїх активів з боку Брюсселя.
Розкол через добрива
Виняток у санкціях щодо добрив розділив ЄС на два табори.
З одного боку так звані «яструби санкцій»: три балтійські країни – Естонія, Латвія і Литва, а також Польща, які вимагають скасування винятку перш ніж вони схвалять санкції.
З другого боку група західноєвропейських країн, включаючи Німеччину, Італію, Іспанію та Португалію, які наполягають на тому, що виняток має бути збережений.
За словами кількох посадовців ЄС, суперечки щодо цього винятку у санкціях були досить «неприємними».
Литва та Португалія не знайшли спільну мову в цьому питані. Для Вільнюса це може мати внутрішньополітичні наслідки, оскільки влада завела надзвичайно жорстку політику щодо сусіднього режиму білоруського правителя Олександра Лукашенка, особливо після вимушеної посадки в Мінську у 2021 році рейсу Ryanair, який прямував до Вільнюса, а також спроби Мінська примусово пропустити мігрантів з третіх країн через білорусько-литовський кордон пізніше того ж року.
Якщо відхід від санкції відбудеться, це може означати розмороження активів білоруського олігарха Івана Халавати та російського мільярдера Михайла Гуцерієва, які підтримують Лукашенка, а також «Білоруськалію», одного з найбільших виробників добрив у світі та найбільшого платника податків у Білорусі.
Для Португалії це питання прихильності блоку до так званого Глобального Півдня – країн Латинської Америки, Азії та Африки, які відіграють важливішу роль у світовій політиці завдяки своєму економічному розвитку.
ЄС наполягає на тому, щоб ці країни підтримували Україну, зокрема в ООН, але водночас вони стомлені російськими заявами про те, що санкції ЄС щодо різних російських і білоруських товарів спричиняють глобальний дефіцит продовольства.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Вісь Київ-Варшава»: тандем Польщі та України як основа нової європейської системи безпекиДе ж компроміс?
Варто зазначити, що ЄС не запровадив жодних санкцій щодо продовольчих товарів з Білорусі та Росії, хоча, наприклад, обмеження накладені на «Білоруськалій» позбавили деякі країни калію, необхідного для сільськогосподарського виробництва. Особливо це стосується Бразилії, колишньої португальської колонії, яка до заборони ЄС в червні 2022 року імпортувала 20% своїх добрив з Білорусії.
Зараз цей показник у Бразилії знизився до 9 відсотків – імпорт йде через китайські та російські порти, а не через порти ЄС. (Бразилія частково компенсувала цей дефіцит, купуючи більше канадського калію).
У Брюсселі сперечаються, що причина, через яку Лісабон так хоче скасування санкцій щодо білоруських добрив, полягає в тому, що це принесе вигоду португальським судноплавним компаніям, хоча конкретних доказів не існує.
Щодо російських добрив, то під санкції потрапили лише фізичні особи, які займаються виробництвом добрив. А у випадку Білорусі, під обмежувальні заходи потрапляють як фізичні особи, так і компанії, пов’язані з виробництвом добрив. Також існує конкретна заборона ЄС на імпорт білоруського калію.
Хоча компроміс не здається ймовірним у найближчому часі, є певна надія, що країни знайдуть альтернативи білоруським добривам.
Канада, яка вже є найбільшим виробником калійних добрив у світі, заявила, що вона зможе виробляти додатково 6 мільйонів тонн на рік.
Тридцять мільйонів тонн добрив також виробляється в Африці, зокрема в Нігерії та Алжирі. Це вдвічі більше, ніж щорічно споживає весь африканський континент.
Іншим питанням, яке потенційно може вивести ситуацію із глухого кута, є нещодавня заява Мінська і Москви про те, що Росія розмістить у Білорусі тактичну ядерну зброю.
Серед чиновників ЄС, з якими я спілкувався, були натяки на те, що це призведе до нових санкційних пропозицій з боку Брюсселя, спрямованих проти режиму Лукашенка.
Тож, обговорення триватиме ще кілька тижнів.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Росія передала Білорусі комплекс, здатний застосовувати ядерні ракети – ШойгуПроміжні підсумки
Міністри закордонних справ країн-членів НАТО зустрічаються в Брюсселі 4 і 5 квітня.
У перший день – засідання Комісії Україна-НАТО (КУН) за участю міністра закордонних справ України. КУН є офіційним органом, відповідальним за розвиток відносин між військовим альянсом і Києвом. Це перше засідання КУН з 2017 року. Причиною перерви були заперечення з боку Угорщини, яка каже, що, мовляв, Україна через обов'язковість вивчення української мови дискримінує етнічну угорську меншину в країні.
Незважаючи на протести Угорщини, Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг вирішив скликати комісію. Очікується, що на ній буде вестися розмова про гарантії безпеки для України та перспективи її вступу до альянсу, а також обговорять угорські нарікання, що нібитоєдність НАТО була поставлена під сумнів.
4 квітня головні переговірники від Сербії та Косова зустрічалися в Брюсселі вперше після того, як 18 березня їхні лідери домовилися про угоду, спрямовану на подальшу нормалізацію відносин. Ідея полягає в тому, що вони будуть обговорювати деталі щодо імплементації угоди. Однак чиновники ЄС не очікують, що з цих переговорів вийде щось конкретне, оскільки ні Приштина, ні Бєлград поки що не продемонстрували, що готові рухатися далі.
Рікард Йозвяк, редактор Радіо Свобода в Європі
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Кулеба після засідання комісії Україна-НАТО: «Вільнюс 2023 року – це нагода виправити помилки Бухареста-2008» ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Столтенберґ після засідання комісії Україна – НАТО: «Українське майбутнє – в євроатлантичній сім’ї» ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Україна і «троянський кінь» Кремля у Європі: куди Орбан веде Угорщину