Велика Британія заблокувала інтернет-трансляцію неформального засідання Ради безпеки ООН щодо України, запланованого на 5 квітня, на якому має виступити російська уповноважена з прав дитини Марія Львова-Бєлова.
«Їй не слід надавати платформу ООН для поширення дезінформації, – сказав речник британської місії в ООН, якого цитує Reuters. – Якщо вона хоче відповісти за свої дії, вона може зробити це в Гаазі».
Львову-Бєлову запросили до онлайн-участі у засіданні після того, як усі 15 членів ради погодилися дозволити трансляцію засідання.
«Завтра Росія проведе неформальне засідання ООН щодо «евакуації» українських дітей з України до Росії. Росія запросила для виступу Марію Львову-Бєлову. Минулого місяця МКС видав ордер на її арешт. Посол Сполученого Королівства не братиме участі», – повідомила місія Британії в ООН у твіттері 4 квітня.
Заступник посла Росії в ООН Дмитро Полянський відповів, що віднині Росія блокуватиме трансляцію всіх подібних зустрічей ООН, посилаючись на «пункт про цензуру Великої Британії».
Посол Росії в ООН Василь Небензя заявив журналістам минулого місяця, що неформальна зустріч членів Ради безпеки, яка має відбутися 5 квітня, була запланована задовго до оголошення МКС і не має бути запереченням звинувачень проти президента РФ Володимира Путіна та Львової-Бєлової.
Вивезення Росією тисяч дітей із України до Росії або територій, окупованих російськими військами, було основною темою на засіданні Ради ООН із прав людини в Женеві, Швейцарія.
Москва назвала перевезення українських дітей до Росії «гуманітарною акцією» для захисту дітей-сиріт і дітей, покинутих у зоні бойових дій.
Але Рада була налаштована скептично, закликавши Росію надати доступ до українських дітей та інших цивільних осіб, примусово переміщених під її контролем.
Вищий правозахисний орган ООН ухвалив резолюцію, в якій вимагає від Москви «припинити незаконне примусове переміщення й депортацію цивільних осіб та інших осіб, які перебувають під захистом, в межах України або до Російської Федерації».
У тексті, за який проголосували 28 із 47 членів ради, 17 – утрималися, і лише Китай і Еритрея виступили проти, зокрема, було наголошено на вивезенні «дітей, у тому числі тих, які перебувають у закладах опіки, дітей без супроводу та дітей, розлучених із сім’єю».
Голосування також продовжило повноваження незалежної міжнародної слідчої комісії щодо України, яка, на думку Києва, є важливою для притягнення Росії до відповідальності за її злочини.
17 березня Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна і російського дитячого омбудсмена Марії Львової-Бєлової. У заяві суду йдеться про те, що вони підозрюються у незаконній депортації дітей із України. Рішення МКС підтримали США, більшість країн Євросоюзу (спільне рішення ЄС було заблоковано Угорщиною) й Україною.
Росія не визнає юрисдикцію Міжнародного кримінального суду та не бере участі в його роботі. Москва не є учасником Римського статуту, який визначає дії суду, з 2016 року.
20 березня стало відомо, що Слідчий комітет Росії порушив кримінальну справу проти прокурора Міжнародного кримінального суду Каріма Хана і суддів МКС. Слідком Росії звинувачує їх у незаконному переслідуванні Путіна і Львової-Бєлової.
