Під час буденної архівної роботи, а саме поаркушного перегляду та аналізу стану справи, один зі спеціалістів державного архіву знайшов у матеріалах два паперові згортки. А у них – «послання до нащадків» та кілька десятків грамів хліба. Ця темно-коричнева маса «з невідомої сировини» і називалася хлібом у часи Голодомору в Україні у 1932–33 роках. Унікальну знахідку та розсекречені документи кримінальної справи архівісти продемонстрували 19 листопада у Києві, напередодні 85-х роковин Голодомору.
«Аналогів таких зразків до сьогодні ніколи не знаходили. Це абсолютно оригінальні зразки хліба з точно встановленою датою», – коментує знахідку Ольга Бажан, директор Центрального державного архіву громадських об’єднань України (ЦДАГОУ). За її словами, шматочки хліба весь цей час зберігалися в архівній кримінальній справі киянина Олексія Сорокіна та були «речовим доказом» його злочину проти тодішньої радянської влади.
Окрім самих зразків хліба, архівісти також продемонстрували тексти записок Сорокіна до нащадків, написані на аркушах, у які був загорнутий цей хліб.
Хліб зразка 1933 року
«Здесь хранится образец хлеба, какой ели крестьяне весной 1932 года. Мы, киевляне, пока ещё имеем хлеб и сравнительно ещё не пухнем с голоду, хотя недоедаем страшно. Как страшен голод! Образчик крестьянского хлеба при сём прилагаю. Состав этого хлеба мне неизвестен. Это образчик для нашего назидания», – написав російською мовою Олексій Сорокін у записці, датованій 1932 роком.
Записки Олексія Сорокіна, в які були загорнуті шматочки хліба
У записці від 15 березня 1933 року Сорокін продовжує описувати російською Голодомор в Україні: «В 1933 году весной голод припёк так всех киевлян, что мы употребляли в пищу всё, что попало, а вместо хлеба пекли лепёшки из жёлудевого кора и шкарлупы из картофеля и всякой примеси. Такой образчик хлеба я оставил моим детям на образец и на назидание. Как страшен голод! Ужас!!!».
Ким був Олексій Сорокін?
Із документів кримінальної справи архівістам вдалося встановити особу Олексія Сорокіна. Він народився на Полтавщині у 1877 році, закінчив народне училище та вчительські курси. Згодом був вчителем співу, а під час Першої світової війни працював диригентом кубанського козачого хору. А у роки Голодомору служив диригентом Вознесенського собору у Києві.
Із архівних матеріалів також встановлено, що Сорокіна було заарештовано 26 червня 1941 року як «ненадійний елемент» радянського суспільства. І саме під час обшуку НКВС знаходить у нього зразки хліба та письмові коментарі до них. Так ці «речові докази» лягли в основу обвинувачення Олексія Сорокіна в антирадянській агітації та подальшого заслання до Сибіру на 5 років.
Такой образчик хлеба я оставил моим детям на образец и на назидание. Как страшен голод! Ужас!!!
За словами Ольги Бажан, дочка Сорокіна померла за рік до його арешту, тому, очевидно, прямих нащадків у нього не залишилось. «Ми спробуємо розшукати непрямих нащадків, адже відомо, що у нього були сестра та брат. Але фактично ця знахідка – заповіт Сорокіна усім нам», – додає Бажан.
Після прибуття Сорокіна до Сибіру історія його долі переривається. Жодних відомостей про те, що з ним було далі, нема. В архівних документах лише вказано, що під час масової реабілітації у 1980-х роках його було реабілітовано. «З 1941 року по 80-і роки жодних згадок про нього. У нас в архіві ця справа з 1994 року, і ніхто – ані родичі, ані науковці – за нею не зверталися», – роповіла директор ЦДАГОУ.
Іще один доказ геноциду українців
Ольга Бажан також зазначає, що в розсекречених архівних справах і раніше знаходили різні «речові докази», але зразки хліба знайшли вперше. За словами архівістів, справа Сорокіна – лише одна з понад 34 тисяч переданих на зберігання розсекречених справ НКВС та КДБ, які стосуються долі близько 60 тисяч мешканців Києва та Київської області.
Тетяна Баранова, Денис Чернишов і Ольга Бажан під час презентації знахідки
«Ця знахідка – справжня історична подія! Насправді, документи свідчать самі за себе, що в Україні був справжній спланований голод», – вважає голова Державної архівної служби України Тетяна Баранова.
Заступник міністра юстиції України Денис Чернишов також вважає, що ця знахідка архівістів є ще однією ілюстрацією причин та наслідків трагедії Голодомору в України. «Напередодні 85-х роковин ці шматочки хліба ще раз нагадують нам, яка жахлива трагедія зачепила увесь наш народ», – додав Чернишов.
Надалі архівісти планують провести низку експертиз віднайдених шматочків хліба, щоб достеменно встановити його склад та речовини, з яких він був зроблений.
НА ЦЮ Ж ТЕМУ:
«Люди йшли на кулемети, співаючи «Ще не вмерла Україна!» – історик про причини Голодомору 1932–1933
Голодомор-геноцид 1932–1933 років і нинішній погляд на ворога через приціл
Світ починає розуміти, що політику терору продовжує Путін – генсекретар СКУ про Голодомор
Зона голоду на заході закінчувалася на кордоні УСРР: подільські хроніки
У Росії не визнають Голодомор 1932–1933 років геноцидом, бо головне – «не здавати своїх»
Вселенський патріарх Варфоломій I (в центрі) під час вшанування жертв Голодомору-геноциду в Україні 1932–1933 років. Поруч пам’ятного знаку на Михайлівській площі в Києві, 26 липня 2008 року