Гарвард, Світовий банк та «Крим – це Україна». Що відомо про новообрану президентку Молдови Маю Санду?

У Молдові закінчився другий тур президентських виборів, у якому впевнену перемогу здобула проєвропейська політикиня Мая Санду. За неї віддали свої голоси 57,74% виборців, що на понад 15% більше, ніж за чинного президента Ігоря Додона. Розповідаємо про те, що відомо про нову президентку Молдови: про її життя, погляди та політичну кар’єру.

Курс на Захід

Виграти президентські вибори Санду вдалося з другої спроби: у 2016 році вона поступилась тому ж Додону, відставши на 4 відсотки. Як і чотири роки тому, більшість ЗМІ, які висвітлювали вибори, акцентували на тому, що Санду займає проєвропейську позицію, в той час, як Додон – відверто проросійський політик.

Невеликий відрив між кандидатами свідчить про те, що молдовське суспільство досі розділене у питанні: в якому зовнішньополітичному напрямку має рухатися країна? Під час кампанії Мая Санду обіцяла перезапустити відносини з найближчими сусідами, а також продовжити інтеграцію Молдови з ЄС.

У часи, коли вона недовго була прем’єр-міністеркою Молдови у 2019 році, її уряд одразу визначив налагодження відносин із ЄС своїм пріоритетом. Тоді ж на посаді очільниці уряду вона встигла зробити небагато закордонних візитів до столиць ЄС та до Вашингтону. Саме за ігнорування країн Заходу Санду критикувала Ігоря Додона, адже саме звідти надходить більшість інвестицій в економіку країни.

«Впродовж чотирьох років він [Додон] не зустрічався ні з ким у Києві, Бухаресті. У нього не було жодного офіційного візиту. Він не зустрічався з лідерами європейських країн, у нього не було зустрічей у США… Ми маємо позбутися такого президента. Нам потрібен президент, який представлятиме народ і з яким захочуть розмовляти наші сусіди: по-перше, Україна і Румунія – і всі наші партнери по розвитку», – сказала Санду у нещодавньому інтерв’ю Дмитру Гордону.

Значна частина населення Молдови виступає за приєднання до Румунії. Саме ці виборці імовірно підтримали на виборах Маю Санду, хоча вона відкрито не підтримує уніоністів.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Чи почнуться у Молдові протести, схожі на білоруські? Аналізуємо

«Вона [Санду] радше виступає за «м’яке об’єднання» у межах загальної політики європейської інтеграції Молдови з Європою», – пояснює у коментарі Радіо Свобода редактор незалежного видання Sic.md Євген Муравскі.

Навчання за кордоном, робота у Світовому банку та перша посада в уряді

Мая Санду народилась у селі Рисіпень на півночі Молдови, неподалік кордону з Румунією. Її мама викладала музику в школі, а тато був ветеринарним лікарем. У рідному селі майбутня президентка прожила до 18 років, потім – навчання у столиці.

У Кишиневі Санду навчається на факультеті менеджменту Академії економічних досліджень Молдови, потім починає вивчати міжнародні відносини в Академії державного управління. У 2010 році вона закінчила Школу управління імені Джона Кеннеді при Гарвардському університеті (США).

Ще до навчання в Америці Мая Санду почала працювати у молдовському представництві Світового банку. Там вона пропрацювала економісткою з 1999 по 2005 рік. А вже після закінчення Гарварду Санду стає радницею виконавчого директора Світового Банку у Вашингтоні.

Як зізнається Мая Санду, навчання у Гарварді та робота у Світовому Банку допомогли їй зрозуміти, що «розвиток – складний процес», і не лише її країна «рухається повільно», як вона раніше вважала.

Після трьох років роботи у Вашингтоні Санду повертається до Молдови, аби у 2012 році стати міністеркою освіти. «По-перше, я хотіла повернутися, а по-друге, я завжди вважала, що освіта – це дуже важливо», – каже Санду.

Прем’єр-міністерка

У 2019 році Санду стає прем’єр-міністеркою Молдови. Це сталося внаслідок союзу ідеологічно протилежних політичних таборів: проєвропейського блоку ACUM, який очолювала Санду, і соціалістичної партії Ігоря Додона. Тоді політсили утворили тимчасову коаліцію задля опору партії молдовського олігарха Влада Плахотнюка.

Прем'єрка Молдови (2019 рік) Мая Санду голосує на першому засіданні її уряду 10 червня 2019 року

У листопаді того ж року парламент оголосив її уряду недовіру за ініціативи соціалістів. Мая Санду опинилась в опозиції, а уряд сформували соціалісти і Демократична партія Плахотнюка, який тоді ж залишив країну. Зараз правоохоронні органи Молдови вимагають його екстрадиції.

«Усі корупціонери Молдови злякалися, коли ми розробили серйозну реформу юстиції. Коли вони побачили, що це не лише розмови, а ми починаємо діяти... вони тоді вирішили звільнити уряд», – так Санду пояснила в інтерв’ю Гордону своє усунення з посади у 2019 році.

Зараз партія Маї Санду «Дія та Солідарність» має лише 15 зі 101 мандата. Проте Санду вже заявила, що збирається ініціювати дочасні парламентські вибори.

Особисте життя

Маї Санду зараз 48 років, вона незаміжня та не має дітей. На цьому тлі та через її підтримку ЛГБТ-спільноти політичні опоненти просували чутки про її гомосексуальність: в інтернеті поширювали відео, на яких жінка, схожа на Маю Санду, цілується з іншою жінкою на вулиці Мюнхена.

Сама Санду це спростовує. У 2019 році вона заявила: «Ця брехня погано сфабрикована, Відео відзняте у Мюнхені, де я ніколи не була».

Примітно, що скандал розгорівся напередодні парламентських виборів у Молдові.

Позиція щодо України

Перебуваючи на посаді прем’єр-міністерки у 2019 році, Санду здійснила офіційний візит до Києва і зустрілася з президентом Володимиром Зеленським. Тоді частину промови вона виголосила українською.

«Ми в Молдові повністю підтримуємо територіальну цілісність України, і я відчуваю глибоку повагу і шану до тих українців, які пожертвували своїм життям, щоб захистити свою країну, її суверенітет, майбутнє як європейської держави», – сказала вона.

Санду під час візиту до Києва 11 липня 2019 року

У 2016 році Санду в інтерв’ю Радіо Свобода чітко окреслила свою позицію стосовно анексії Криму: «Моя позиція однозначна: Крим – це частина України, окупована Росією з порушенням норм міжнародного права».

Санду також підтримує Україну в її євроінтеграції і наголошує, що країнам варто стратегічно співпрацювати: «Молдова та Україна – в одній геополітичній зв'язці. Важливо, що Україна хоче бути ближчою до ЄС. Для нас це важливо, сподіваємось, ви будете йти цим шляхом. Адже і ми тоді будемо йти цим шляхом».

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Чи потрібна українізація українців Молдови?