Першого листопада у Молдові відбудуться вибори президента. У другий тур найімовірніше пройдуть чинний президент Ігор Додон та колишня прем’єр-міністр Мая Санду. Перший – проросійський політик, який часто їздить на зустрічі до президента Росії Володимира Путіна і висловлюється проти інтеграції з Євросоюзом. Друга – лідерка проєвропейської сили «Партія дії і солідарності».
Мая Санду вважає, що її опонент може вдатися до фальсифікацій: її політсила вже розмістила у Кишиневі борди із написом: «Він вважає, що може вкрасти вибори».
Якщо порушення таки будуть, у Молдові можуть початися протести. А деякі аналітики навіть проводять паралелі з протестами у Білорусі, які тривають від 9 серпня. На те, чи почнуться протести у Молдові, та який вони матимуть характер, впливатиме кілька факторів: від погоди до позиції Володимира Путіна.
Фактор фальсифікацій
Якщо протести і будуть, то їх варто очікувати вже після другого туру виборів, який відбудеться 15 листопада. Але вірогідність їх доволі висока, якщо справді будуть зафіксовані порушення.
«У нинішнього президента Ігоря Додона і у Маї Санду, головної контркандидатки, є майже рівні шанси стати президентом. Тому кожен голос буде дуже важливим, тому будь-які спроби фальсифікацій можуть перерости в протести… Такий сценарій цілком імовірний», – вважає Леонід Літра, старший аналітик центру «Нова Європа».
Редактор незалежного видання Sic.md Євген Муравскі вважає, що до протестів можуть призвести лише масові порушення під час виборів.
«Якщо будуть масові очевидні фальсифікації, як, наприклад, у 2009 році, або принаймні підозри щодо таких фальсифікацій, то протести цілком імовірні, – каже він. – Однак, якщо порушення будуть незначні та локалізовані, протести малоймовірні… Зважаючи на холодну та дощову осінню погоду, а також пандемію, я вважаю, що вірогідність масових протестів дуже низька».
Подібні незначні порушення вже фіксували у Молдові у 2019 році, коли в країні відбувалися парламентські вибори. Тоді жителів сепаратистської невизнаної Придністровської республіки організовано підвозили до виборчих дільниць на правому березі Дністра. Як зазначає аналітик Леонід Літра, жителі цих територій зазвичай не беруть участь у політичному житті Молдови.
«В цілому, найчастіше такі люди голосують за кандидатів, які мають проросійський порядок денний. У цьому випадку це Ігор Додон», – каже Літра.
У 2019 році у такому підвозі виборців із Придністров’я одне одного звинувачували Соціалістична партія, яку представляв Додон, та Демократична партія, в якій головує олігарх Влад Плахотнюк. Він виїхав з країни у 2019 році. На батьківщині його звинувачують у створенні злочинної групи, а також у відмиванні коштів.
Зрештою, Конституційний суд Молдови у 2019 році постановив, що транспортування виборців до дільниць не є порушенням закону. Отже, схожу технологію можуть використати і цього разу. На думку Леоніда Літри, навіть такі випадки можуть розгнівити людей і вони можуть вийти на вулиці.
Окрім підвозу виборців із Придністров’я, Літра вказує на ще один можливий сценарій фальсифікацій. На 17 виборчих дільницях, які планують відкрити в Росії, зареєструвалися виборці, які там не живуть, а фактично проживають у Німеччині, Великій Британії та інших країнах Західної Європи. Коли про це стало відомо, влада припинила відкривати нові дільниці у Росії.
«Це перші випадки фальсифікацій передвиборчого процесу. Тобто вже є побоювання, що це може відбутися там (у Росії – ред.)», – зауважує Літра.
Фактор інтеграції з Румунією
Згідно із останніми соціологічними дослідженнями, третина молдован виступають за приєднання до Румунії. Їхня кількість стабільно зростала впродовж останніх десяти років, зокрема і за президенства Додона. Його перемога на виборах у листопаді може лише посилити прорумунські настрої, і саме прихильники об’єднання можуть також вийти на протест, якщо будуть зафіксовані фальсифікації на користь нинішнього президента.
«Для Додона, ймовірно, краще буде повернутися до старого націоналістичного конфлікту між тими, хто ідентифікує себе як румунів, і тими, хто вважає себе молдованами. Він любить виступати як захисник молдовської ідентичності і молдовської державності. У таких дебатах він почуває себе комфортніше. Його перемога імовірно підніме гамір і серед юніоністів, і серед молдовеністів», – пояснює Євген Муравскі.
Тож фактор інтеграції з Румунією ймовірно мобілізує як супротивників, так і симпатиків Ігоря Додона. А от Мая Санду відкрито приєднання до Румунії не підтримує. Вона радше виступає за «м’яке об’єднання» у межах загальної політики європейської інтеграції Молдови з Європою.
Поміркована позиція Санду пов’язана з тим, що політики, які відкрито підтримують входження Молдови до складу Румунії, не надто популярні в країні. Євген Муравскі припускає, що радикальний уніонізм певною мірою вже не є затребуваним: «Прорумунські виборці стали більш прагматичними. Це дозволяє Санду розраховувати на їхні голоси, відкрито не підтримуючи приєднання до Румунії».
Фактор Путіна
Ігор Додон вже зараз користується підтримкою з Росії. Російський президент Володимир Путін вже публічно підтримав Ігоря Додона на цих президентських виборах. Російські телеканали продовжують мовити у Молдові і лишаються доволі популярними серед російськомовного населення. На них про Додона висловлюються доволі схвально.
Проте, якщо в країні таки почнуться протести, чи зможе Додон розраховувати на подальшу підтримку Володимира Путіна?
«Путін підтримує Додона лише тому, що не має інших варіантів зараз. Деякі аналітики стверджують, що Путін розчарувався в результатах Додона останнім часом», – каже Муравскі.
Ситуація у Молдові навряд чи піде по білоруському сценарію, вважає молдовський журналіст. Зокрема, на його думку, Путін не зможе підтримати Додона так, як він підтримав Лукашенка.
«У Молдові існує політичний плюралізм, і країна значно більш пов’язана із Заходом, ніж Білорусь… Я вважаю, ні молдовське суспільство, ні міжнародні партнери, не дозволять Росії втрутитися так нахабно», – зазначає Євген Муравскі.
Важливий також фактор Придністров’я, де від моменту розпаду СРСР перебувають російські війська. Цей анклав завжди впливав на внутрішню політику Молдови. Та чи зможе Ігор Додон розраховувати на військову допомогу Путіна у випадку протестів?
«Я поки не бачу такого розвитку подій... Звичайно, Росія хоче втримати свій вплив. Але потрібно розуміти, що економічно цей вплив вона вже втратила: переважна частка експорту Молдови припадає на ЄС», – каже Літра.
А от самостійно придушити протести Додон не зможе, і навряд чи на це піде. По-перше, армія Молдови замала для цього, і недостатньо забезпечена. Вона нараховує лише п’ять тисяч осіб, а також внутрішні війська.
Усі розмови про молдовський Майдан влада використовує, щоб мобілізувати виборців і дискредитувати прозахідну опозиціюЄвген Муравскі
«Якщо застосувати силу на вулиці, це лише підбурить більше людей приєднатися до протестів. Але і в те, що протести будуть немирними, я теж не вірю. Усі розмови про молдовський Майдан влада використовує, щоб мобілізувати виборців і дискредитувати прозахідну опозицію», – каже Євген Муравскі.
По-друге, правоохоронці теж хочуть уникнути насильницького сценарію. У Молдові ще свіжа пам’ять про заворушення у 2009 році. Тоді загинули троє протестувальників. Насильницького розвитку подій зараз не хоче ні суспільство, ні правоохоронці.
«Деякі співробітники МВС вже заявило, що діятиме лише згідно з письмовими офіційними наказами. Цим вони показують, що бажають діяти лише у правовому полі і хочуть уникнути насильницького сценарію», – пояснює Леонід Літра.
НА ДОТИЧНУ ТЕМУ:
