Наука vs квартири: єдину в Україні гідрогеологічну станцію «Феофанія» заливають бетоном

Дмитро Кучірка​

Гідрогеологічна станція «Феофанія», на якій близько 70 років досліджували українські підземні води, як виявляється, вже не діє. Вона перетворилася на будмайданчик, на якому планують зводити багатоповерхівки. Першими почали бити на сполох жителі сусіднього котеджного містечка, коли забудовник частково зайшов на їхню територію. Водночас керівництво Інституту геологічних наук НАН України запевняє: гідрогеологічна станція непридатна для подальшого використання, тож логічним кроком була угода з забудовником, який виділить частину квартир молодим науковцям.

Однак експерти наголошують, що непрозорість, порушення закону та корупція є системними явищами у цій сфері. Радіо Свобода побувало на місці, зібрало найважливіші факти про цю ситуацію та дало слово всім її сторонам.

Гідрогеологічна науково-дослідна станція «Феофанія» – це ціла система свердловин на різні глибини, які давали змогу українським науковцям вести безперервні спостереження за геологічними процесами та за підземними водами більш ніж пів століття. Зокрема, вона давала життєво важливу інформацію: наскільки придатними для пиття та використання є підземні води в столичному регіоні та як поширюються в них природні мінерали й техногенне забруднення. Останні посилання науковців на ці дослідження датовані 2018 роком. Однак ця станція вже припинила роботу. Її будівлі знесли, а що сталося зі свердловинами – невідомо: над ними працюють бульдозери, а робітники – б'ють сваї та заливають бетон.

Що цікаво, про припинення роботи наукової установи повідомила не КМДА (хоча ця земля належить державі) і не Національна академія наук України або її Інститут геологічних наук, хоча вони опікувалися станцією.

Бити на сполох почали місцеві мешканці, власники котеджів у товаристві індивідуальних забудовників «Метролог». Фактично це найстаріша житлова забудова в цьому районі: ще у 1990-х роках товариству виділили землю на околиці Києва рішенням столичної влади. Вони та їхні родини мешкали на межі з зеленою зоною, в якій розташовувалися сади й дослідні майданчики різних інститутів НАНУ. Але одного ранку 2020 року мешканці «Метролога» прокинулися і зрозуміли, що їхні сусіди-науковці зникли, зелену зону знищено, а їхні домівки оточує будмайданчик.

Місцеві жителі: «Забудовник зайшов на нашу землю, наш позов до суду – забрали по підробних документах»

В'їзд до товариства «Метролог» неподалік парку «Феофанія». Шлагбаум із символічною охороною, а далі – алея з живою огорожею і котеджі обабіч. Більшість з них – двоповерхові, й майже повністю губляться в зелені.

Нас із колегою зустрічає адвокат місцевих мешканців Віталій Чернілевський.

«Товариство індивідуальних забудовників «Метролог» перебуває на цьому місці з 1997 року. Якщо ж подивимося на інший бік вулиці – там ще п'ять років тому росли дерева. Там були садки і об'єкти, які належали різним інститутам Національної академії наук. І дивним чином вони були перетворені в багатоповерхові забудови. Коли почалося будівництво поруч, на Метрологічній, 7 (на місці гідрогеологічної станції), в нас виникло питання: а як виникли інші будинки? Я сформував довідку з Реєстру речових прав на цю ділянку. Виявилося, що вона незареєстрована, хоча в кадастровій карті вказано, що це «житлова громадська забудова». Однак це досі землі державної власності, у постійному користуванні Інституту геологічних наук НАНУ. Припускаю, коли все добудують і створять ОСББ, то це дасть змогу переоформити землю», – припускає адвокат.

В цей момент до нас підходить кілька жителів товариства «Метролог».

«Анатолій Компанець, голова товариства», – називається найстарший з них. Ми рушаємо алейкою і повертаємо праворуч в один із дворів. З-за огорожі наростає гуркіт і рев двигунів.

«Будують, ще й без вихідних», – кидає адвокат.

Сірі капітальні бетонні панелі, які служать спільною огорожею котеджного містечка, нахилилися і розійшлися: в щілини вільно проходить об'єктив відеокамери, і крізь них чудово видно, як снують бульдозери та вантажівки із ґрунтом. Як пояснює Анатолій Компанець, індивідуальні забудовники від початку ставили огорожу, трохи відступивши вглиб власної території. Щоб можна було вільно лагодити і обслуговувати її, не беручи дозволів: адже довкола була зелена зона і «землі науки». Однак нинішній забудовник копає та заливає бетон впритул до огорожі, захопивши смужку землі «Метролога», кажуть в товаристві і показують документи. І додають, руйнується не лише огорожа, а й житло та господарчі будівлі мешканців, які виявилися занадто близько до нового будмайданчику.

Один з жителів кличе нас до себе, на верхній, третій поверх свого будинку. З вікна видно, що всі три гектари гідрогеологічної станції очистили від зелені аж до жовтуватого суглинку: подалі ставлять сваї, ближче облаштовують якусь масивну підземну бетонну споруду.

«Доброго дня! Поставте туалет своїм хлопцям! – гукає власник котеджу до прораба, який іде будмайданчиком. – Бо вони всі ходять с...ти мені під огорожу, у дворі вже нема чим дихати. І не підкопуйтеся під наш паркан, будь ласка!».

Ми не почули відповіді, бо поруч прогуркотів «Камаз» із піском.

Мешканець іншого котеджу веде нас через свій двір до хвіртки, яка раніше відчинялася просто в зелену зону. Заходимо в неї й ледь не падаємо в порожнечу: за огорожею – зняли півтораметровий шар ґрунту, вирили котлован – і в ньому вже затужавів бетон.

«1,2 метра від огорожі – це ще територія «Метролога», ми тут можемо вільно ходити», – запрошує Анатолій Компанець.

Поруч робітник із завзятою відстороненістю втирає гідроізоляційну мастику в бетон.

Питаємо, що тут будується. «Підпорну стінку робим», – кидає він.

Адвокат «Метролога» Віталій Чернілевський просить покликати керівника робіт, щоб той пояснив, що відбувається, та показав документи. Тракторист, який прогортав землю, вилазить з кабіни і кудись телефонує.

«Товариство «Метролог» останні шість місяців бореться за те, щоб припинити освоєння під забудову державних земель. У безпосередній близькості до території товариства, як бачите, тривають активні будівельні роботи. Тут – клаптик державної землі, який, на нашу думку і відповідно до чинного акту на землю, забудовується незаконно. Всіх необхідних дозвільних документів на ці роботи у забудовника немає, тому що законно проводити житлове будівництво на землях науки навіть теоретично неможливо», – пояснює Віталій Чернілевський.

Місцеві жителі намагаються зупинити забудову землі наукового призначення (відео)

Розмову перериває крик: «Що ви тут робите?! Територія охороняється!».

Чоловік невизначеного віку в камуфляжі обурюється і вимахує руками. Адвокат зауважує, що він та представники ЗМІ стоять саме на території «Метролога», і натомість вимагає показати йому копії дозволів на будівельні роботи. Радіо Свобода просить незнайомця назватися і розповісти, що будується на території державної гідрогеологічної станції. «Зараз ви всі звідси вилітати будете», – резюмує чоловік у камуфляжі, люто набирає когось по мобільному та швидко йде геть.

За словами Анатолія Компанця, місцевим мешканцям і раніше погрожували фізичною розправою. А вранці 7 травня, щойно розвиднілося, на територію котеджного містечка заїхало кілька автівок. З них вийшли протестувальники, які через рівні проміжки стали вздовж дороги і скандували «Компанець – рейдер!». На відео, яке записали мешканці, видно, що у протесту є координаторка, яка пояснює, кому де ставати та що кричати, самі ж мітингарі не можуть відповідати на запитання, навіщо вони тут і чого вимагають.

Віталій Чернілевський згадує ще один факт: коли товариство «Метролог» позивалося до Господарського суду Києва на забудовника, ТОВ «Інтербуд ТМ», позов несподівано зник. За словами адвоката, в суді розповіли: позовну заяву забрали люди, які назвалися представниками «Метролога» і підтвердили документами від імені голови товариства Анатолія Компанця. Однак і печатка, і підпис на них виявилися підробними – вони навіть були не надто схожими на оригінали, пояснює Чернілевський. І додає: місцеві мешканці тепер подали кілька позовів, і до кожного з них – заяву про те, що відкликати його не планують.

Тим часом представники «Метролога» викликали поліцію – за фактом захоплення частини їхньої території та «пошкодження майна».

Більш ніж пів години ані патрульні, ані слідча група до котеджного містечка не їхали. Натомість дві поліцейські автівки припаркувалися за 100 метрів: на в'їзді до будмайданчика. Пізніше виявилося, що охоронець будівництва викликав поліцію за фактом «незаконного вторгнення». Правоохоронці пішли на будмайданчик. Тоді один з полісменів переговорив із представником забудовника, потис йому руку, і за хвилину представники поліції поїхали, не зупинившись біля воріт «Метролога», куди їх викликали місцеві мешканці. Приблизно через годину після виклику адвоката місцевих мешканців набрали чергові поліції Києва. Вони уточнили, зокрема, чи дійсно на місці були представники ЗМІ. І невдовзі після цього поліцейський патруль прибув на виклик.

Щоб зрозуміти ситуацію, Радіо Свобода простежило долю гідрометеорологічної станції «Феофанія» від часу заснування і дотепер.

Українська гідрогеологічна станція: від створення – до знищення

• 1946 рік – на спеціально виділеній для цього землі на південній околиці Києва побудована гідрогеологічна станція багатоцільового призначення «Феофанія». Як пояснюють геологи, її спеціально розташували «на одному з останців Київського лесового плато, в зоні зчленування двох ландшафтних зон – Лісостепу та Полісся».
• 1947 рік: відтоді спостереження за станом підземних вод у цьому місті тривали безперервно понад 60 років.
• 1948 рік – збудовано павільйон станції, який використовувався науковцями включно до 2000-х років.
• 1992 рік – станція «Феофанія» внесена до системи моніторингу підземних вод ЮНЕСКО як одна з європейських базових гідрогеологічних станцій.
• 2005 рік – директор Інституту геологічних наук НАНУ Петро Гожик надсилає офіційного листа заступнику голови КМДА та за сумісництвом керівнику Головного управління земельних ресурсів КМДА Анатолію Муховикову. В листі Гожик стверджує: «Базова комплексна станція «Феофанія» є єдиною на території України і Європейської території колишнього Радянського Союзу станцією, що виконує найтриваліші комплексні гідрогеологічні спостереження».
• 21 липня 2016 року – сесія Київради ухвалює детальний план території, до якої входить декілька кварталів, із вулицею Метрологічною в центрі. План передбачає забудову «земель науки» і зелених зон, і це спричиняє масові протести за участі місцевих мешканців.
• 2017 рік – НАНУ раптово запросила інформацію у КМДА щодо форми власності земельних ділянок на вулицях Академіка Заболотного, 152, 148 та Метрологічній, 7.
• 2018 рік – останні згадки в науковій літературі про результати нещодавніх досліджень, зроблених на станції «Феофанія». Тоді науковці говорили про неї як про діючу, не уточнюючи, що досліди на ній фактично припинилися.
• На початку 2018 року директор Інституту геологічних наук Петро Гожик змінює своє ставлення щодо гідрогеологічного комплексу «Феофанія». Він констатує, що станція вже не виконує своїх функцій, і вважає за доречне збудувати багатоповерхову житлову будівлю на площі в 2,638 гектара.
• Перед початком будівництва, у 2019 році, вартість ділянки під гідрогеологічною станцією ріелтори оцінювали приблизно в 19 мільйонів гривень.
• 7 листопада 2018 року – той самий директор Інституту геологічних наук Петро Гожик, який 13 років тому відстоював унікальність дослідної станції, підписує договір проєкту землеустрою з ТОВ «Земля 2000» щодо відведення земельної ділянки інституту під житлові будинки.
• 31 липня 2019 – Петро Гожик надсилає листа до КМДА, щоб передати земельну ділянку інституту для забудови та експлуатації житлового комплексу.
• 17 вересня 2019 – ще не отримавши відповіді від КМДА, директор Інституту геологічних наук надсилає вже іншого листа: з проханням зареєструвати в Держреєстрі речових прав право власності на земельну ділянку на Метрологічній, 7 – за тією процедурою, яка застосовується для вільних земель запасу, на які ще не видані акти на землю. Попри те, що ділянка вже пів століття має чинний акт на землю (як державна власність у постійному користуванні Інституту геологічних наук), ділянку вносять до реєстру наново, з іншим призначенням та статусом, і надають витяг з реєстру про це.
• А вже 27 вересня Інститут геологічних наук НАНУ підписує договір для забудови земельної ділянки з ТОВ «Інтербуд ТМ».
• Наприкінці осені 2019-го директор департаменту містобудування і архітектури КМДА Олександр Свістунов надає умови для побудови житлового будинку на Метрологічній, 7. Свістунов обґрунтував своє рішення тим, що є угода суперфіцій між Інститутом геологічних наук та «Інтербуд ТМ» (суперфіцій – це угода про будівництво і розподіл збудованого житла між сторонами).
• Тоді ж департамент земельних ресурсів КМДА повідомив: «Відомості міського земельного кадастру не є підтвердженням виникнення права власності (користування) земельними ділянки та носять виключно інформативний характер». Згідно з земельним законодавством, державна земля може передаватись тільки по рішенню КМДА. Оскільки таке рішення відсутнє, будівництво на Метрологічній, 7 незаконне, ідеться у відповіді.
• Лютий 2019 року – неоднозначною забудовою території дослідної станції зацікавилося котеджне товариство «Метролог», що межує з будівництвом. Адвокат, найнятий товариством, протягом року подає позови до Господарського суду міста Києва з вимогою визнати договір суперфіцій між НАНУ та ООО «Інтербуд ТМ» незаконним.
• 7 травня 2020 року – рано вранці біля кооперативу відбулись протести, учасники яких звинуватили «Метролог» в рейдерстві щодо земель, на яких, власне, і триває проблемне будівництво.
• 15-19 червня 2020-го – будівельники зводять підпірну стінку. І для її спорудження захоплюють півтораметрову смугу землі котеджного товариства «Метролог», відповідно до документів, наданих товариством. 19 червня як забудовник, так і адвокат місцевих жителів викликають поліцію. Вона приїжджає на вимогу забудовника. І приблизно через годину – на виклик жителів котеджного містечка.

Хто будується на наукових землях

Мешканці товариства «Метролог» затребували в київської міської влади інформацію про своїх опонентів, Виявилося, що замовником будівництва є ТОВ «Інтербуд ТМ» – той самий, який збудував багатоповерхівки на сусідніх земельних ділянках НАНУ поблизу гідрогеологічної станції «Феофанія».

Водночас виконавцем робіт є компанія «КСМ Груп», яка завершує будівництво ще кількох житлових комплексів у цьому районі. Сервіси перевірки новобудов наводять 5 проєктів, які будує ця компанія. На вулиці Метрологічній, на ділянках наукового призначення, локалізовані три з них: ЖК «Кришталеві джерела», КМ «Кришталеві джерела» та клубний квартал «Феофанія-парк».

Забудови у цій локації, але з дещо відмінними назвами, наводить і компанія «КСМ Груп» на своєму сайті.

Звертає на себе увагу і перелік власників компанії-замовника будівництва та фірми-виконавця робіт.

ТОВ «КСМ-Груп» має дві уповноважені особи: це Валентина Григорівна Сєрая (директорка) та Наталія Миколаївна Возна (власниця).

ТОВ «Інтербуд ТМ» має двох співвласників: Арсенія Миколайовича Копистиру та Наталію Миколаївну Возну, а також керівника (уповноважену особу) – Бурківського Віталія Юрійовича.

Брат співвласника цього бізнесу та його бізнес-партнер (або повний тезка його брата) Сергій Миколайович Копистира так само залучений до будівництва і обслуговування житла на вулиці Метрологічній як співвласник компаній «Гідроінжбуд», «Холд Груп» і «Буд-Транс». В двох останніх директором є той самий Віталій Бурківський, який паралельно очолює компанію-замовника будівництва («Інтербуд ТМ»). Сергій Копистира пов'язаний з колишньою «Партією регіонів». Так, він був помічником депутата-«регіонала» двох скликань Юрія Каракая.

Каракай під час шостого скликання працював заступником голови парламентського комітету з фінансів та банківської діяльності, а паралельно – радником прем'єра Віктора Януковича, і залишився його радником, коли той став президентом.

Валентина Сєрая – має й інший управлінський досвід, окрім «КСМ-Груп»: також вона є головою житлово-будівельного кооперативу працівників НАНУ «Академічний-10», який наразі перебуває в стадії ліквідації.

Те, що забудовник наукових земель на вулиці Метрологічній пов'язаний із керівництвом НАНУ, Радіо Свобода повідомив також представник Міністерства енергетики та захисту довкілля, який побажав залишитися невідомим.

Арсеній Копистира, співвласник компанії-замовника будівництва, також є уповноваженою особою ТОВ «ФК Прайм» (який називають управителем фонду фінансування будівництв у межах комплексу «Кришталеві джерела») та ТОВ «ФК Основа». В обох випадках він має постійного бізнес-партнера: співвласником цих двох компаній є Микола Петрович Копистира, якого медіа з посиланням на власників житла у «Кришталевих джерелах» визначають як батька Арсенія Копистири, який будується на території гідрогеологічної станції. Співвласниками трьох бізнесів (забудовника вулиці Метрологічна, фонду фінансування будівництва і сервісної компанії) є представники цієї родини, свідчать і державні реєстри, і публікації про проблеми інвесторів цієї забудови.

З поміж людей, причетних до забудови гідрогеологічної станції «Феофанія», найцікавішу бізнесову біографію має Наталія Возна. Вона не лише є власником як фірми-замовниці будівництва, так і виконавця будівельних робіт на вулиці Метрологічній. У реєстрах суб'єктів підприємницької діяльності вона згадується як засновник або керівник ще 17 юридичних осіб, сім з яких – ОСББ в будинках, збудованих її компанією на вулиці Метрологічній, а також є однією з засновників вже згаданого тут житлово-будівельного кооперативу «Академічний-10».

Зокрема, Наталія Возна керує компанією «Інвесткепіталгруп», яка торгує нерухомістю та зареєстрована в одній з новобудов Возної на Метрологічній та підприємством «Юг-Проект», яке спеціалізується на геологічних та геодезичних роботах. Також вона володіє будівельними компаніями «Альянсбудінвест», ТОВ «Компанія Агроекспорт», ТОВ «Навіум-2008» та активами у торгівлі та вантажних перевезеннях.

На взаємні бізнесові зв'язки між цими особами звернули увагу і покупці квартир у новобудовах, які вже збудували ці компанії на землях, орендованих у наукових установ. Так, вони пишуть у соцмережах, що забудовники та продавці квартир змушують їх вступати в ОСББ, якими керують особи, пов'язані з цим бізнесом. Частина цих ОСББ мають ознаки фіктивності, стверджує одна з мешканок нових будинків.

Сервіс перевірки новобудов lun.ua закликає тих, хто цікавиться купівлею квартир на Метрологічній, звернути увагу на те, щоб фонд фінансування будівництва, забудовник та інші компанії не були пов'язані між собою. Інакше це створює ризики для покупців нерухомості.

Між тим, цю нерухомість уже купує держава. Так, президент України Володимир Зеленський вручив ключі від 12 квартир, збудованих на вулиці Метрологічній, родинам, потерпілим від вибуху на Позняках. Як пояснив Зеленський, держава купила ці квартири для громадян.

Як ставляться до звинувачень у незаконному будівництві самі будівельні компанії?

Радіо Свобода звернулося до «КСМ-ГРУП» та «ІнтерБуд ТМ» з проханням прокоментувати ситуацію з забудовою гідрогеологічної станції «Феофанія». Тільки-но почувши запитання про будівництво на Метрологічній, 7, представник «КСМ-ГРУП» кинув слухавку.

Отримати деталі про будівництво від «ІнтерБуд ТМ» ми також не змогли: компанія просто вказала у реєстраційних документах недійсний номер.

Радіо Свобода охоче вислухає і опублікує позиції забудовників та інших сторін щодо фактів, викладених у публікації.

Документи: чи є право на будівництво?

Ми йдемо уздовж зеленої будівельної огорожі й зупиняємося на звичайнісінькій латці піску серед бур'янів.

Забудовник декларує, що він веде підготовчі роботи, однак там вже триває фізичне будівництво і приховані земельні роботи: спорудження підпорної стінки, облаштування свайного поля, яке ми бачимо. І на сьогодні, щоб все це тривало законно, має бути паспорт об'єкта будівництва, але його немає», – показує Віталій Чернілевський на порожнє місце для стенду. Паспорт об'єкта з'явився через кілька днів після цієї розмови – на п'ятий місяць будівельних робіт.

І адвокат, і мешканці товариства «Метролог», посилаючись на свої численні запити до органів влади, наголошують: їхні сусіди не просто забудовують землі наукового призначення, а ще й роблять це без частини дозвільних документів. Окрім того, Чернілевський бачить в документах серйозні невідповідності: так, містобудівні умови видані Національній академії наук, а не розпоряднику землі (Інституту геологічних наук). Це дві різні юридичні особи, відтак один суб'єкт не може віддати землю під забудову за документами іншого суб'єкта, наголошує Віталій Чернілевський.

Гідрогеологічну станцію «Феофанія» поспіхом забудовують (відео з дрону)

Зі свого боку, директор Інституту геологічних наук НАН України, академік Петро Гожик стверджує: розпорядником ділянки гідрогеологічної станції «Феофанія» є НАН України, і саме вона ухвалила рішення про забудову. Водночас академік звинувачує товариство «Метролог» у тому, що воно перешкоджає будівництву квартир. Частину з яких, наголошує він, мають отримати науковці.

Ця земля у нас на балансі Академії наук стоїть. Мене уповноважили домовитися з інвесторами, щоб побудувати житло для молодих співробітників. Але там поруч є котеджне містечко дуже впливових людей, яким ось ця новобудова поперек горла стоїть. І вони зараз усюди пишуть щоб не допустити цього будівництва... При їхніх статках і положенні вони роблять все, щоб заборонити це будівництво. Вони намагаються довести, що Національна академія наук не має права робити нічого. Я – не фахівець в юриспруденції. Але знаю, що є законодавство про наукову діяльність, згідно з яким Академія наук виступає як розпорядник. Є рішення загальних зборів академії, що необхідно збудувати службове житло, інакше ми фахівців не утримаємо. В нас в Академії – тисячі фахівців, а найкращих з них життя змушує за кордон виїхати, бо зарплата в них – 5-6 тисяч. Люди порозбігалися, але я їх розумію. Отже, якщо буде доведено, що ми маємо право віддати землю під забудову (бо наші опоненти кажуть, що ми не маємо права) – то так, будуть 20 молодих фахівців мати житло. Це йдеться про всю Академію, а не суто про наш Інститут геологічних наук», – пояснює академік.

Також, на відміну від представників «Метролога», науковець стверджує, що розпорядником цієї землі є саме Національна академія наук України, а не очолюваний ним Інститут геологічних наук.

Зрештою, які документи та рішення має забудовник гідрогеологічної станції, а яких – не має?

Має:

• Право Інституту геологічних наук НАНУ на постійне користування земельною ділянкою державної власності (акт постійного користування від 1967 року, де вказане цільове призначення – сад і рілля).
• Рішення загальних зборів Національної академії наук про будівництво житла на її ділянці.
• Дозвіл на підготовчі роботи від березня 2020 року.
• Експертизу Фонду держмайна про те, що старі будівлі станції непридатні для використання.
• Дозвіл на виконання будівельних робіт від ДАБІ – отриманий в червні, після чотирьох місяців будівельних робіт.
• Містобудівні умови (видані НАН України, а не інституту, який є користувачем землі).
• Витяг з Реєстру речових прав, де Інститут геологічних наук (а не держава) є власником території, видане КП «Реєстраційне бюро». Адвокат товариства «Метролог» вказує на те, що інститут звернувся до реєстраторів щодо землі гідрогеологічної станції як щодо вільної території. Той факт, що вже є чинний акт на землю, приховали, пояснює Віталій Чернілевський.
• Детальний план території, зроблений на замовлення забудовника, в якому вказано: це земля житлової та громадської забудови.
• Угоду суперфіцій з Інститутом геологічних наук (ідеться про будівництво в обмін на надання частини квартир науковцям).

Забудовник не має:

• Дозволу голови КМДА на формування земельної ділянки.
• Державного акту на землю із цільовим призначенням – «будівництво багатоквартирних будинків».
• Згоди сусідів (зокрема товариства «Метролог») на використання їхньої території для спорудження підпорної стінки та інших будівельних робіт.
• Рішення голови КМДА про затвердження проєкту землеустрою.
• Документів про належну консервацію дослідних свердловин на території будівництва – для того, щоб вони не почали осідати під тиском фундаментів та не призвели до забруднення водоносних горизонтів.

Порушення, відсутність дозвільних документів і ознаки корупції є системними проблемами забудов, які ведуться на землях НАНУ, пояснює Радіо Свобода журналістка-розслідувачка, яка досліджувала корупцію в українській науці, Любов Величко.

Такі ситуації (коли землі науки віддають під забудову) трапляються регулярно. Щодо них відкриваються кримінальні справи – але вкрай рідко. Тому що немає заяв про злочин та позовів від самих дирекцій інститутів НАНУ, які де-факто від цього постраждали. Насправді керівники інститутів роками ведуть переписку із забудовником у разі, якщо він порушив домовленість і не надав житла. В Голосіївському районі було таке, що замість житла, на частину якого розраховували науковці, збудували торговельний центр. Однак наукова установа щодо цього факту не судиться. Фактично керівництво інститутів НАНУ не зацікавлене, щоб їхні ресурси використовувалися з користю для науки та для вчених, і навіть не захищає інтереси тих, хто має право на службове житло, – наголошує розслідувачка корупції у царині будівництві житла для науковців. – Я навіть стикалася з прикладом, коли в угоді з забудовником первинно передбачалося, що він будується на землі наукового інституту і за це виділяє частину квартир вченим. Але в підсумку керівник інституту постфактум переписує угоду і погоджується на те, щоб ні про які квартири у ній не йшлося. Це стало системним явищем. І випадок з гідрогеологічної станцією не є чимось незвичайним у загальній ситуації з землями академії наук».

Дослідниця будівництва на землях НАНУ отримала доступ до академічної бухгалтерії. І виявила щонайменше 30 випадків, коли землю наукового призначення у Києві віддають комерційним компаніям під забудову. У більшості випадків частка квартир в новобудові, яку отримують науковці, символічна або ж це житло досі не виділене, свідчить журналістське розслідування Любові Величко.

Юридично вигодоотримувачем від таких ситуацій є Національна академія наук, президія якої в підсумку розподіляє квартири від цих угод, визнає Любов Величко. Тому, припускає вона, президія НАНУ часто не зважає на репутаційні ризики.

Будинки – на свердловинах. Україна – без гідрогеології?

Численні дослідні свердловини гідрогеологічної станції «Феофанія», які протягом десятиліть досліджували підземні води Києва, зокрема і з чистих, «питних» горизонтів – нині перемежовані підпорними стінами та сваями й засипані ґрунтом, а над ними – брудні калюжі після останніх дощів, якими рухається будівельна техніка.

Які загрози тягне за собою така ситуація?

Академік Петро Гожик, який є одним із прибічників забудови цієї території, зауважує: вже в останні роки водоносні шари на цій ділянці були суттєво забруднені, і саме це стало однією з причин закриття дослідної станції. До прикладу, нітрати у водоносних горизонтах ще 20 років тому перевищили допустимі норми, доводить науковець. Друга причина – тривале критичне недофінансування української геології.

«Станція слідкувала за режимом підземних вод. Вона була за Києвом так розташована, щоб стежити за ступенем забруднення. Але коли Київ вийшов за межі, які раніше були, вона вже не могла виконувати ті функції моніторингу, які виконувала раніше, в повному обсязі. Також скорочено фінансування Інституту та станції зокрема. Ми вже просто працюємо не на повний тиждень, ще й не вистачає зарплатні... Зрозуміло, продовжувати дослідження в такому темпі, як і раніше, було неможливо. А ще – забруднення. Навколо – забудова, йде підток стічних вод, витоки води з якихось трубопроводів, і воно вже абсолютно змінює ситуацію, яка була в природі. Через те я думаю, що на порядку денному – обирати новий район для станції, подалі від отаких забруднень. І треба робити його в лісостеповій зоні, щоб стежити за рівнем ґрунтових вод, за вологістю ґрунтів, щоб дати конкретну відповідь на запитання щодо клімату і зростання середньорічної температури повітря тощо», – пояснює академік, говорячи про потребу в кількох гідрогеологічних станціях у різних регіонах України. Водночас Петро Гожик визнає, що очолюваний ним Інститут геологічних наук не просив у держави нових дослідних ділянок. Причина – у відсутності достатнього фінансування та адекватної державної політики щодо геології, пояснює науковець.

Що думає про цю ситуацію українська влада? Керівництво Міністерства енергетики та захисту довкілля вважає, що ця ситуація є поганою як для науки, так і для захисту довкілля. Втім, оскільки ця проблема є передовсім компетенцією НАНУ, у міністерстві наразі не надали офіційного розлогого коментаря.

Прессекретарка КМДА Катерина Баранова переадресувала Радіо Свобода на інших представників міської влади, які, своєю чергою, з різних причин відмовилися коментувати забудову у Феофанії. Пресслужба міського голови Києва Віталія Кличка так само наразі не коментує ситуацію.

Зрештою, чи існує фахова думка, альтернативна до позиції керівника Інституту геологічних наук та забудовників? Всі природоохоронні організації, до яких зверталося Радіо Свобода, наголошують: в Україні немає активістів та недержавних фахівців, які опікуються саме екологією підземних вод: це надто складна та вузька тема, тож мало хто здатний її професійно коментувати.

Втім, альтернативна позиція щодо забудови гідрогеологічної станції знайшлася в самій же Національній академії наук.

Член-кореспондент НАНУ, доктор географічних наук Володимир Осадчий сказав, що не володіє юридичними подробицями забудови, але будівництво на території гідрогеологічної станції вважає неприйнятним: «Забудова «Феофанії» – це дуже погано (для науки та довкілля), я особисто проти цього».

Академік НАНУ, доктор геолого-мінералогічних наук Вячеслав Шестопалов наголошує: забудова єдиної в державі гідрогеологічної станції – це велика втрата для України.

«Треба дати достатнє фінансування для того, щоб продовжити роботу станції. З 1947 року «Феофанія» накопичила низку унікальних знань по мірі змін техногенезу, екологічних та кліматичних умов. Тому збереження цієї станції – надзвичайно важливе завдання», – закликає науковець.

Він пояснює: дослідження підземних вод у Феофанії тривали безперервно протягом багатьох десятиліть. І держава, на його думку, повинна й надалі забезпечити тяглість цих досліджень.

Інакше наука України почне з самого початку та втратить унікальні напрацювання, створені протягом десятиліть», – підсумовує науковець.

Ось ті загрози та проблеми, які може потягти за собою продовження забудови дослідної станції «Феофанія» – на думку правників, екологів та частини науковців:

• ризик забруднення водоносних горизонтів, підтоплення і руйнування нових багатоповерхівок, якщо вони таки будуть збудовані;
• колапс української гідрогеології, втрата цінності й актуальності тих досліджень, які тривали в Києві у попередні роки;
• неможливість розв'язати стратегічні завдання, як-от адаптація держави до глобального потепління та пошук нових джерел питної води для українців;
• відсутність реальних оперативних даних про стан та забруднення підземних вод столиці;
• незворотна втрата земельних ділянок, якими науковці можуть користуватися для своїх досліджень у майбутньому;
• обмеження прав місцевих мешканців, завдання їм збитків та руйнувань;
• юридичні проблеми для потенційних покупців житла в цьому районі.

В ситуації, коли українська геологія втратила значну частину фінансування та втрачає свою матеріальну базу, перед Україною постають виклики, які без науки розв'язати неможливо.

Так, цього року аграрії заявили, що вологість ґрунтів в Україні зменшилася майже на третину через менші опади взимку, що несе ризик посух.

Падіння рівня води в річках помітила й українська гідроенергетика, і державна влада. За інформацією Державного агентства водних ресурсів України, останні п’ять років були маловодними, й великою є ймовірність виникнення водного дефіциту в басейнах тих річок, з яких споживається багато води та які потерпають від значних стоків. Так, секретар РНБО Олексій Данілов ініціював проведення повної інвентаризації джерел підземних вод питної якості та артезіанських свердловин, щоб мати резерв для систем водопостачання. Також він закликав прискорити розробку Водної стратегії України. Водночас в Інституті геологічних наук НАНУ стверджують, що наразі посадовці не залучили їх до цієї роботи. Що ж до практичних досліджень, то в інституті вважають їхній запуск проблематичним через недофінансування та погіршення матеріальної бази геологічної науки.