На тлі військового конфлікту на Донбасі, який вже триває понад шість років, Україна продемонструвала стійкість і витримку у протистоянні російській військовій силі, російській пропаганді і гібридним спробам змусити її до капітуляції. Це є головним висновком аналітичної доповіді експертів Королівського Інституту міжнародних відносин (Чаттем Гауз) Орисі Луцевич та Матью Булеґа. Вони дають також низку рекомендацій як Україні стати успішнішою в протистоянні агресивній політиці Росії.

На думку авторів аналітичної доповіді під назвою «Стійка Україна. Захищаючи суспільство від російської агресії», незважаючи на конфлікт та все більш ворожі відносини з Росією, Україні переважно вдалося втримати курс на демократичні реформи завдяки стійкості та налаштованості на самостійне вирішення власного майбутнього.

Але Росія все ще має сильні важелі впливу на Україну. Таких важелів Матью Булеґ та Орися Луцевич виділяють три: конфлікт на Донбасі, що триває, корупція та все ще недостатня якість політичної сфери в Україні.

«Кремль намагається скористатися цими слабкостями для посилення поляризації та заохочення сутички між громадянами України та правлячою елітою, вдаючись до військових дій, маніпуляцій з корупційним наративом та підтримуючи проросійські партії, а також провокуючи релігійну напругу через Російську православну церкву», – говориться в доповіді.

Конфлікт на Донбасі

Однією з проблем, яка сильні відлунюється по цілій Україні та в українському суспільстві, є військова операція на Донбасі. До її ефектів належать, наприклад, наявність значної кількості вогнепальної зброї, а також слабка спроможність влади реінтегрувати внутрішньо переміщених осіб та ветеранів бойових дій.

Також конфлікт на Донбасі і неспроможність покласти йому край спричиняє все більший ризик поляризації суспільства. А це своєю чергою може призвести до негативних наслідків для досягнення будь-якої мирної угоди. Експерти вважають, що має бути спілкування, залученість з українцями, які перебувають на територіях, які непідконтрольні українському урядові.

«Безпечна та інклюзивна реінтеграція Донбасу в Україну є чимось більшим, аніж просто території – тут йдеться про людей», – пишуть Булеґ та Луцевич.

«Непідробне прагнення миру»

Автори доповіді вважають, що президент Володимир Зеленський продемонстрував непідробне прагнення до досягнення миру і вдався до сконцентрованого на людях підходу до владання конфлікту.

«Однак, його стратегія є обмеженою браком чітких кроків, які можна оцінити, відсутністю ефективної координації між різними агенціями, небажанням залучити громадянське суспільство до процесу ухвалення рішень», – читаємо в доповіді.

Аналітики дають рекомендацію, що процес реінтеграції Донбасу має супроводжуватись зусиллями на зміцнення національної єдності в Україні.

«Київ має продемонструвати, що місцеве населення в непідконтрольних урядові районах цінується як рівні громадяни, і їх мають включати в процес реінтеграції. В той сам час уряд має залучити західноукраїнські регіони, які схвильовані реінтеграцією Донбасу, і дати відповіді на їхню стурбованість щодо можливого негативного впливу на європейську інтеграцію України», – читаємо в доповіді.

Нагода модернізації сходу України

Незважаючи на важкі наслідки російської агресії, ця криза розглядається як нагода модернізації промисловості у східній Україні, а також залучення інвестицій в якість людського капіталу і перебудову моноіндустріальних міст Донбасу, які нині переживають важкі часи.

Також потрібно, зауважує доповідь, зробити міста для мешканців Донбасу більш європейсько-урбаністичними.

«Коротше кажучи, можна мати якийсь зиск в плані стійкості з цією трагедією (війною), яку скоїла людина», – читаємо в доповіді,.

Також в ній міститься заклик – в контексті децентралізації – до активнішого залучення громадян до місцевої політики в Україні – зокрема на сході країни.

Автори закликають українську владу та депутатів парламенту здійснити поїздки Україною щоб почути нарікання пересічних громадян.

«Якщо голоси українців не буде чути, навить найкраща мирна угода провалиться», – зазначають Булеґ та Луцевич.

Розбудовувати незалежні медіа

В доповіді містяться низка рекомендацій щодо посилення інформаційної безпеки в Україні, а також кращого розуміння ефектів російських дезінформаційних операцій.

Також доповідь закликає західних донорів збільшити фінансування якісних ЗМІ та інформаційної безпеки України.

Окрім покращення якості контенту, є й заклик до західних донорів допомогти з сильними редакційними радами в ЗМІ, щоб підняти їхній професійний рівень. Також є заклик щодо більшої підтримки Комісії з журналістської етики.

Луцевич та Булеґ закликають до більших інвестицій в Суспільне телебачення (UA:Перший) аби впевнитись, що воно діє у прозорий та підзвітний спосіб.

Окрім цього є й рекомендація звернути більшу увагу на місцеві ЗМІ, і що західні донори мають інвестувати в місцеві ЗМІ, а не лише загальнонаціональні.

Підтримати культуру

В доповіді міститься рекомендація, що незважаючи на бюджетні скорочення через пандемію COVID-19, важливо все ж тримати рівень фінансування, особливо для Українського Культурного Фонду через те, що культурні інституції відіграють позитивну роль в соціальній згуртованості.

І культурне життя важливо як в онлайновому вимірі так і в реальному.

Крах російського наративу

У висновках авторів читаємо, що президенство Зеленського становить виклик для Кремля.

«Його перемога підриває домінуючий російський наратив, що Україна є «націоналістичною» і «фашистською» країною, яка дискримінує російськомовне населення і хоче зруйнувати «русский мир». Це штучна загроза використовується для виправдання російського втручання в справи України», – пишуть автори доповіді.

Луцевич та Булеґ кажуть, що сталий позитивний розвиток України може знівелювати російські наративи про те, що всі проблеми України пішли від Революції Гідності.

Автори доповіді зазначають: «Зеленський уособлює зміну поколінь і новий тип політики, який – в разі успіху – може мати ширший резонанс на пострадянському просторі. Відтак, Москва, ймовірно, посилить тиск на Україну».