Історичний крок у німецькому Гессені: українська мова вперше стає другою іноземною в місцевих школах

У 2024-2025 навчальному році німецька федеральна земля Гессен стала першим регіоном у Німеччині, де українська мова введена як друга іноземна в школах.

Це рішення Міністерства культури, освіти та можливостей Гессена спрямоване на підтримку приблизно 20 тисяч українських школярів, які знайшли тимчасовий притулок у регіоні через війну Росії проти України. Крім того, місцева влада планує залучити близько 300 українських вчителів, які наразі викладають у школах Гессену. Пілотний проєкт реалізовуують у 16 містах.

Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» поспілкувався з однією з ініціаторок проєкту, дослідив, як він змінить освітні перспективи українських дітей у Німеччині та які кроки необхідні для його розширення на інші регіони країни.

«Зберегти українську мову для дітей, які втекли від війни»

«Після вторгнення Росії в Україну ми розуміли, що важливо не тільки прийняти дітей у школи, але й забезпечити їм можливість вивчати рідну мову в німецьких школах», – розповідає Роксолана Рахлецька, одна з ініціаторок впровадження української мови в школах землі Гессен. Жінка переїхала до Німеччини зі Львова у 2000 році. Тут вона є співзасновницею та директоркою української суботньої школи «Сонце в долонях» та активно працює над тим, щоб українська мова стала частиною освітнього процесу в німецьких школах.

Роксолана Рахлецька, директорка української суботньої школи «Сонце в долонях»

За словами українки, великий потік українських біженців, зокрема дітей, у березні 2022 року створив нові виклики перед громадами та місцевою владою. Земля Гессен стала домом для десятків тисяч українських біженців, зокрема для дітей, які опинилися в німецькій шкільній системі. Мовний бар’єр та нове середовище стали викликом для українських школярів. Тоді Роксолана Рахлецька разом з іншими активістами почала працювати над просуванням викладання української мови у школах Гессена.

«Я розуміла, що потрібно зберегти українську мову для дітей, які втекли від війни. Це не тільки допоможе їм адаптуватися, але й збереже їхню національну ідентичність», – каже українка.

Тоді вона разом з іншими активістами звернулася до адміністрації Міністерства культури, освіти та можливостей Гессена з пропозицією інтегрувати українських дітей і вчителів у німецьку систему освіти. Одним із ключових аспектів цієї ініціативи стала ідея впровадження уроків української у школах Гессену – спершу у формі факультативів, а згодом і як повноцінного предмета, що оцінюється на рівні з іншими іноземними мовами.

Роксолана Рахлецька під час візиту до Міністерства культури, освіти та можливостей Гессена у березні 2022 року

«Від першої зустрічі з представниками міністерства до реальної імплементації минуло майже два роки. Фінальну угоду підписали в квітні 2024 року, а в травні почали реалізовувати», – розповідає українка.

Наразі пілотний проєкт працюватиме у 16 містах землі Гессен – зокрема у Вісбадені, Франкфурті-на-Майні та Касселі. Участь візьмуть майже 200 учасників.

Щоб українська мова стала доступною в конкретній школі, батьки мають подати відповідні заявки. Якщо кількість охочих учнів становитиме щонайменше 10-16 дітей, школа може організувати цей курс. Викладати його може вчитель із педагогічною освітою в галузі української філології та знанням німецької мови на рівні С1. «Важливо, щоб батьки підтримували цю ініціативу і подавали заявки, тоді пілотний проєкт зможе продовжуватися», – підкреслює Рахлецька.

До проєкту можуть долучитися:

• учні, які закінчили 6 клас і переходять у 7 клас;
• учні, які завершили 7 інтеграційний клас і переходять у 8 регулярний клас;
• учні, які закінчили 10 клас і переходять в 11 клас.

Роксолана Рахлецька пояснює, що українська мова як друга іноземна може допомогти отримати кращу оцінку в атестаті та відкрити шлях до навчання в гімназії. Бо законодавство землі Гессен вимагає від учнів гімназій вивчення двох іноземних мов для складання випускного іспиту Abitur – необхідного для вступу до університету:

«Для багатьох українських школярів це завдання стає складним, бо вони погано знають, наприклад, англійську, й змушені відмовитися від навчання в гімназії та переходити до середніх шкіл, де немає такої вимоги. Тому вивчення української мови як другої іноземної може також допомогти підтягнути середній бал атестата, що впливає на їхні шанси вступити до вищих навчальних закладів Німеччини».

Українські діти у таборі для біженців у Німеччині

Українка впевнена, що для німецької влади цей пілотний проєкт також має свої переваги: «Залучення талановитих українських дітей до гімназій підвищує якість освіти і статистичні показники, а інтеграція кваліфікованих українських вчителів допомагає розв’язати проблему нестачі педагогів».

За словами Роксолани, цей проект вже став важливим елементом підтримки українських дітей у Німеччині, надаючи їм можливість не лише інтегруватися в нову шкільну систему освіти, але й зберігати свою національну ідентичність.

Проте, на цьому його значення не завершується, зазначає Рахлецька.

«Ми є першою ластівкою, але на надалі ця ініціатива, я думаю, вона буде розвиватись. Берлін вже також готує схожий проєкт, – додає жінка. – Я думаю, що ми заклали хороший фундамент для того, щоб українська мова як друга іноземна з’явилась і в інших землях Німеччини, а згодом і в інших країнах Європи».

«Якщо не зберемо достатньо заяв, проєкт можуть закрити»

Українська біженка Галина Нестеренко, яка до війни працювала професоркою і завідувачкою кафедри в університеті імені Драгоманова, зараз викладає в одній із гімназій землі Гессен. Вона веде факультативні заняття з української мови та культури, і допомагає українським дітям інтегруватися в німецьку освітню систему. Після того, як Міністерство культури, освіти та можливостей Гессену ухвалило рішення про запровадження української мови як другої іноземної, жінка зайнялася інформаційною підтримкою цієї ініціативи.

Українські біженці

«Я не могла залишатися байдужою. Вже наступного дня після цього рішення я ініціювала проведення вебінару, щоб поширити цю інформацію серед батьків і вчителів. Ми створили Telegram-групу, і далі через неї поширювали інформацію», – розповідає вона.

Так вона розпочала серію вебінарів, спрямованих на те, щоб мотивувати батьків обирати українську мову для своїх дітей. Результатом став не лише активний обмін інформацією, але й створення мережі амбасадорів, що допомагають популяризувати українську мову в регіоні, каже Нестеренко.

Українка наголошує, що основним викликом залишається не стільки інформування, скільки мотивація батьків: «Дуже багато людей не бачать сенсу вивчати українську. Хтось каже: «Моя дитина краще вивчатиме французьку або іспанську». А дехто взагалі говорить: «Ми зі Сходу, наша рідна мова – російська, нам не потрібна українська».

Спочатку планувалося, що пілотний проєкт охопить 24 школи, але після збору заяв залишилося лише 16. За словами Галини Нестеренко, зараз важливо продовжувати інформувати батьків і мотивувати їх обирати українську мову для своїх дітей, щоб цей проєкт зміг розвиватися і залучати більше шкіл у майбутньому:

«Якщо ми зараз не зберемо достатню кількість заяв, то проєкт можуть закрити. Батьки повинні розуміти, що саме їхня активність може зробити українську мову доступною для вивчення в школах Гессену та інших земель Німеччини».

Українка також підкреслює важливість адвокації української мови як другої іноземної в школах Німеччини, зазначаючи, що у стандартній шкільній програмі учні можуть обирати французьку, іспанську, китайську чи російську, але не українську.

«Домінування північного сусіда в культурі та його присутність у європейських країнах дуже велике, – зауважує вчителька. – Багато росіян мігрувало в США, Канаду та інші країни, і хоча зараз вони не дуже помітні, по закінченню війни нам доведеться продовжувати тримати культурний фронт».

На її думку, коли німецькі міністерства надають можливість реалізовувати ініціативи, пов'язані з українською мовою, їх потрібно активно розвивати.

«Наші діти не повинні залишатися в тіні, – наголошує вона. – Вони мають подолати відчуття меншовартості і відчувати себе на рівні з іншими європейськими націями. Українська мова і культура мають право на існування, розвиток і поширення у світі. Вони є частиною великої європейської спільноти, де кожна культура заслуговує на повагу та підтримку».

Жінка впевнена, що майбутнє цього пілотного проєкту багато в чому залежать від активності батьків та підтримки вчителів: «Якщо він виявиться успішним, це може стати прецедентом для інших земель Німеччини, які зможуть повторити цей досвід».

Зберегти дітей в українськомовному просторі

«Це було політичне рішення, щоб показати підтримку і солідарність з українським народом», – розповідає Любов Любчик, голова Світової координаційної виховно-освітньої ради Світового конгресу українців. Вона наголошує, що хоча це лише пілотний проєкт, «він є дуже позитивним і оптимістичним початком впровадження української мови як іноземної за вибором у країнах ЄС».

Введення української мови як другої іноземної в німецькій землі Гессен, де її викладатимуть із сьомого класу, додало її до переліку десяти мов, що вже присутні в навчальних програмах. Проте цей процес не обійшовся без труднощів. «Рішення ухвалили, але існує проблема з програмою та підручниками, за якими будуть навчатися учні», – зазначає експертка.

За її словами, на Мюнхенській конференції німецько-українських розмов про освіту, яку вона відвідала у липні 2024 року, представники Міністерства освіти і науки Баварії чітко заявили, що збереження української ідентичності та національної свідомості є важливими, але перш за все вони зацікавлені в інтеграції українських дітей у німецьке суспільство.

«Ми розуміємо, що якась частина з тих дітей повернеться в Україну, але також усвідомлюємо, що значна частина вже не повернеться. Тому наше завдання в діаспорі – зробити все можливе, щоб зберегти цих дітей в українськомовному просторі. Німеччина, звісно, має свої інтереси, але те, що вони першими зробили крок у впровадженні у місцеві школи української мови як іноземної, має велике значення», – підкреслила Любчик.

Українські діти-біженці

Наразі в Україні розробили державний стандарт з української мови як іноземної – він перебуває на погодженні в Міністерстві освіти і науки України. Згодом його має затвердити Міністерство юстиції. Це, на думку Любові Любчик, сприятиме більш ефективному впровадженню української мови в школах за кордоном: «Коли цей процес завершиться, це значно полегшить включення української мови як іноземної до переліку предметів за вибором у місцевих школах».

За даними Офісу освітнього омбудсмана, понад 850 тисяч українських дітей інтегровані в шкільні системи країн ЄС. З них майже 357 тисяч дітей та молоді віком до 18 років проживають у Німеччині. Зокрема, серед неповнолітніх понад 132 тисячі – молодшого шкільного віку (6-11 років), а трохи більше 140 тисяч – у віці від 12 до 17 років.