У грудні науковці України вирушать у морську експедицію на новому судні «Борис Александров» – фоторепортаж
Судно пришвартоване в глибині Одеського морського торговельного порту. Екіпаж і науковці готуються до нової наукової експедиції
Корабель названо на честь Бориса Александрова – покійного директора Інституту морської біології Національної академії наук України, члена-кореспондента НАН. Він загинув у пожежі, яка майже повністю знищила будівлю інституту на початку грудня 2019 року. Рішення назвати судно на його честь ухвалив президент за пропозицією колег вченого
Головний фрейм на кормі судна потрібний для проведення технічних робіт, забору води й ґрунту. Судно можна використовувати для хімічних, біологічних і геологічних досліджень у морі, а також для моніторингу кількості і якості риби в акваторії
Довжина тросу на головній лебідці 750 метрів – це максимальна глибина для аналізу і забору води й ґрунту
З корми відкривається вхід до відсіку для прийому і сортування риби
Одна з трьох «мокрих» лабораторій на судні – в цій вивчали морську воду, в тому числі на частки мікропластику
Майже всю бельгійську наукову апаратуру з судна зняли після того, як судно завершило перехід з Бельгії до Одеси. Зараз сюди мають встановити українську техніку. Ці холодильні камери в іншій лабораторії залишились
Це ізольований відсік для дослідження ґрунтів
В одній з лабораторій є власний гірокомпас – щоб науковці могли точно і власноруч визначати координати забору
Зліва ще одна лебідка – мала, але з більш довшим тросом. Його довжина близько кілометра
Пульт керування трьома лебідками судна – це можна робити зсередини судна
Пуск двигунів судна – тут їх два. Один дизель-електричний, другий, допоміжний, – виключно електричний. На допоміжному двигуні судно може рухатись зі швидкістю до 5 вузлів, на основному – до 12
Навігаційне обладнання «Бориса Александрова» – радар, сонар, GPS-система. У науковців є своя апаратура, в тому числі сонар – більш налагоджена для їхніх потреб. В тому числі, можна побачити кількість риби навколо судна
У судна чотири палуби – він може взяти на борт 15 людей екіпажу і 12 науковців. Каюти журналістам не показують – пустих там немає, всі зайняті
Серце будь-якого судна чи корабля – машинне відділення. Судно будувалось військовими, тому тут дуже мало вільного місця, говорить старший механік Олексій Окунь. Наукові судна Бельгії є складовою військово-морських сил королівства
Корабельна кішка
Раніше для наукових експедицій Україна або відправляла власних вчених в експедиції із представниками інших країн, або брала в оренду, фрахтувала, іноземні судна. Колись російські, потім румунські. Тепер експедиції можна буде проводити самостійно
На сусідньому причалі стоїть судно «Іскатєль» – воно належить Причорноморському державному регіональному геологічному підприємству. В 2017 році під час експедиції на цьому судні виявили 40 мільярдів кубометрів природного газу на шельфі Чорного моря в Одеській області