Івана-Купала у Празі: як святкували українці на березі річки Влтави (фото)

Марія з Києва збирає польові квіти на березі річки Влтава у Празі до свята Івана Купала. Це вже третій такий захід у Празі після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, яке змусило мільйони українців покинути свою країну

Дівчата плетуть вінок із зелені, яку зібрали на березі річки у Празі.

Івана Купала – це традиційне східнослов'янське свято, що передувало християнству і містить низку обрядів, зокрема плетіння вінків, які потім пускають на воду, «спалення або утоплення» опудала, а також стрибки через багаття

Аліна зі Львова закріплює на волоссі вінок своєї подруги Заріни з Миколаївської області.

Аліна розповідає, що в її родині вміння плести вінки з квітів та зелені передається від матері до доньки. «Потрібен певний досвід, але загалом так чи інакше вдається», – розповідає дівчина

 

Каміла переглядає селфі, яке вона зробила на фоні історичних будівель Праги.

Каміла втекла від російського вторгнення у 2022 році і переїхала разом із сім'єю до Словаччини, а потім оселилася у Празі. «Найбільше я сумую за полями, – каже дівчина про свою рідну Донеччину. – У такі ночі я любила виходити в поле, влаштовувати пікніки і просто насолоджуватися природою, але я також люблю і Прагу»

Українки вітають людей на човні, що проходить повз них під час святкування Івана Купала.

Наталія Весела, українка, яка живе в Чехії з 2003 року, організувала фестиваль Івана Купала, а також кілька інших заходів для українців у Празі. «Коли почалося [повномасштабне вторгнення Росії], я стала думати: «Як я особисто можу допомогти?», –  розповіла Наталія в інтерв'ю Радіо Свобода

Учасники фестивалю відпочивають разом з туристами та місцевими жителями, насолоджуючись літнім липневим вечором на березі річки у Празі. 

Наталія Весела розповіла, що ідея виникла невдовзі після вторгнення 2022 року: «Я подумала, що, можливо, я зможу зробити якусь подію, яка розповість про нашу культуру світу, тому що наша і чеська культури схожі. Це слов'янські традиції

Виконавці святкувань готують вогняні ворота, через які проходитимуть учасники та гості фестивалю.

8 липня подію розпочали хвилиною мовчання в пам'ять про жертв російської ракетної атаки, яка шокувала світ того дня

Жінок кроплять водою під час обряду, яким завершилося свято.

Після новин про ракетні удари 8 липня «один музичний гурт, яий мав виступити, сказав, що не хоче співати в цей трагічний день», – розповіла Наталія Весела. Та коли організаторка запевнила, що усі зібрані від заходу кошти передасть жертвам атак, музиканти погодилися приїхати
 

Спалення опудала на березі річки Влтава.

Ніч на Івана Купала не схвалюється багатьма гілками слов'янської православної церкви, але загалом толерантно сприймається українською церквою як частина народної культури країни

 

Після спалення опудала українці танцюють навколо вогнища.

Історики розходяться в поглядах щодо історичної достовірності ночі на Івана Купала, але дехто вважає, що це свято було пов'язане з людськими жертвоприношеннями. Нині ж у цей день спалюють опудало 

Дівчина кидає свій віночок у річку Влтаву, загадуючи про коханого.

За повір'ям, коли незаміжня дівчина пускає на воду вінок, той пливе у напрямку, де зараз її майбутній чоловік

Вінки незаміжніх дівчат пливуть річкою Влтавою, ознакуючи закінчення фестивалю