«Діджиталізація армії», житло, мобільні містечка, охорона складів: що робить Міністерство оборони

Що таке «діджиталізація» ЗСУ? Як електронні військові квитки зменшать рівень бюрократії та корупції в армії? Як перевіряють чергу на отримання житла військовослужбовцями і впорядковують проблему із службовим житлом? Що таке модульні військові табори і де їх розгортають? Які нові підходи до охорони військових складів? Про це Радіо Свобода мало розмову із заступником міністра оборони України Олексієм Марценюком.

Олексій Марценюк, заступник міністра оборони України

Про браслет на руці й про студентську картку діда

– Що це за блакитний браслет у вас на руці?

– Цей браслет моєму синові років три тому подарували у потязі десантники, які їхали на фронт. Я його ношу, поки рука сина стане достатньо великою.

Цей браслет для мне є символом – він не дає забути про людей, які на фронті.

– Зараз річниця розстрілу Небесної сотні, річниця важких боїв за Дебальцеве і великих втрат у тому «котлі»… Одна з тез, яка зараз широко обговорюється – це те, що Україна має героїв, які її захищають ціною власного життя, але не має консолідованої політичної еліти, для якої цінність української державності є безумовною. А як для вас?

– Я ношу із собою студентську картку мого діда, який вчився у Швейцарії у 20-ті роки минулого століття, і у нього у цій картці написано, що він – українець. У моїй родині розуміння цінності України є спадковим і нерозривним: усі у нас розуміли, що це – наша країна, наша земля, наша історія.

Марш ветеранів війни на Донбасі на День Незалежності, Київ, 24 серпня 2019 року

Про забезпечення житлом

– Ті, хто хоче стати професійним військовим, мають знати, що держава про них піклуватиметься. Як Міністерство оборони вирішує проблему забезпечення житлом військовослужбовців?

– Одна з місій нової команди Міністерства оборони – перетворити квартирну чергу в чергу тих, хто хоче служити в армії.

Моя сфера відповідальності – це управління активами й цифрова трансформація, і в неї, зокрема, входить питання забезпечення житлом.

Цю проблему можна вирішити тільки комплексно.

Зараз на черзі стоїть близько 48 тисяч військовослужбовців. Нам важливо зафіксувати цю чергу, а тоді розпочати перехід від застарілого радянського принципу видавання житла до нової системи забезпечення житлом військовослужбовців.

Конкретно ми говоримо про депозитно-монетарну програму. Це означає, що військовослужбовцю будуть нараховуватися конкретні гроші, які потім можна буде використати на купівлю житла, або ж заставу для іпотеки.

Військовослужбовець ЗСУ зі своєю родиною

Військовослужбовець же може захотіти купити більше житло або протягом своєї служби він зможе купити щось більше, аніж держава могла б йому дати. Можливо, військовослужбовець у спадок отримає нерухомість і в нього не буде потреби в житлі, а отже, він би хотів використати ці гроші на щось інше. Тобто, ми хочемо рухатися в бік більш гнучкого забезпечення військовослужбовців.

Тож коли ми фіксуємо чергу – ми отримуємо точку відліку. Ми знаємо, що у нас на черзі – майже 48 тисяч військовослужбовців. І далі ми плануємо, скільки нам треба часу, скільки і яких ресурсів, щоб у ближчому майбутньому закрити це питання.

Ми вже це розраховували і, залучивши всі ресурси, які в нас є – бюджетне фінансування, продаж надлишкового майна, інвестиційні механізми, – ми хочемо за п’ять років розв'язати проблему квартирної черги.

Міноборони планує за 5 років «закрити» чергу на житло для військовослужбовців – Марценюк

– Що означає «вирішити»? Всі, хто є в цій черзі, отримають житло?

– Так. Це саме та амбітна мета, яку ми ставимо перед собою.

Розумієте, досі було так, що квартири видавалися, а черга тільки зростала. Тож треба подивитися правді у вічі і визнати, що ця система, яка діє, зокрема і на підставі давно застарілого житлового кодексу УРСР, є дуже неефективною.

Тому ми хочемо «закрити цю чергу», яка утворилася за старою системою, але для наступних поколінь військовослужбовців ми повинні сказати, що ми переходимо на західні нові стандарти забезпечення.

– Однак проблема не лише в неефективній системі, а і в корупції. Квартири отримували ті, хто міг «пролобіювати» це питання, і тому генерали отримували по декілька квартир, а військові льотчики, наприклад, десятиліттями винаймають житло чи живуть у гуртожитках…Що робити із корупційною складовою системи забезпечення житлом?

– Неефективна система завжди створює поле для корупції.

Ми вже почали перевіряти тих, хто стоїть на черзі. Ба більше, ми діджиталізуємо нашу чергу, переводимо її в електронний вигляд. У нас працює команда, яка цим займається. Це є дуже потужний інструмент верифікації цієї черги.

Ми вже розуміємо, що з цих 48 тисяч багато хто вже має службове житло, але вони стоять на черзі. А є й такі, які перебувають там незаконно, бо вже отримали житло, але переписали його на когось іншого, зареєстрували дітей, дописали братів і сестер.

Списки загальної черги військовослужбовців, які перебувають на квартирному обліку, станом на 01.07.2019 року

Ще у черзі на житло є люди, які зрадили присязі на вірність Україні і вони у будь-який момент можуть «спливти», а їх ніхто не знімав з обліку.

І Міністерство оборони, переводячи все в електронний вигляд, цю верифікацію зможе провести більш ефективно.

По суті, ми електронізуємо квартирні справи і робимо сам процес постановки на квартирний облік чи переміщення по гарнізонах більш ефективним. Ми робимо так, щоб квартирна справа людини, занесена в базу у електронному вигляді, централізовано була доступна з будь-якого гарнізону.

Тобто, житловій комісії не треба буде кожного разу ухвалювати рішення – одних виписати з гарнізону, інших прийняти в гарнізон – це все повинно відбуватися в автоматичному режимі.

А за новою депозитно-монетарною програмою взагалі все повинно відбуватися автоматично.

Ми керуємося принципом, що держава не повинна вимагати від військовослужбовця більше, ніж вона про нього знає. Це наш дороговказ. Тож такий архаїзм, як житлова комісія, перестане існувати.

Олексій Марценюк, заступник міністра оборони України

– А як щодо так званого «службового житла»?

– Службове житло – ніяке не службове. Де-факто це і є постійне житло. Тому що в службовому житлі можна зареєструватися, дітей зареєструвати, отримати ордер, не здавати його, зробити багато речей, які перетворять службове житло у постійне, хоча де-юре воно називається службовим.

Зараз ми активно використовуємо нашу власну внутрішню концепцію штатно-посадового житла. Вона регулюється тільки внутрішніми нормативними актами міністерства, але вона дає можливість не втрачати житловий фонд міністерства.

У нас є близько тисячі штатно-посадових квартир, цього року їх стало більше, тому що ми досить активно провели конкурси на закупівлю і будівництво житла.

Тобто у нас є фонд штатно-посадового житла. І його ключова відмінність від службового – він не може бути зменшений. Він фіксується. І цей фонд має бути доступним будь-кому з військовослужбовців.

Командир визначив штат, по цьому штату повинен бути такий тип житла. Отже, це житло прив’язане до конкретної посади.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: До війська хочуть приваблювати житлом

– А як розділити проблеми отримання службового і штатно-посадового житла?

– Насправді це комплекс проблем, але вони мають дуже різні характеристики.

Чому черга не зменшувалася, а тільки зростала? Тому що коли закуповувалися щороку квартири – левова частка йшла на службове житло, яке по факту ставало постійним.

Сама концепція службового житла, у в тому вигляді, який є, дуже недосконала. Вона відбирає фонд житла у міністерства, а відтак відбирає житло у тих, хто буде служити в майбутньому. Виходить, що для них треба буде знову купувати житло.

Тому ми формалізуємо поняття штатно-посадового житла. Вже є готовий законопроєкт, який розісланий на погодження в інші відомства. Як тільки ми його формалізуємо, то внесемо невеликі поправки в Житловий кодекс. І ми отримаємо інструмент для того, щоб житловий фонд міністерства не зменшувався, а тільки зростав. І ми зможемо розв'язувати проблему тимчасового проживання військовослужбовців.

Для цього ми ведемо відповідну роботу з комітетами Верховної Ради, є парламентська робоча група, яка цим займається. Ми працюємо, бо це дуже важливо і зачіпає широке коло питань, пов’язане з житлом і будівництвом.

У Верховній Раді України виступає генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, Київ, 31 жовтня 2019 року

Про електронний військовий квиток

– Міністр оборони Андрій Загороднюк заявив про запровадження електронного військового квитка. Поясніть, що це дасть?

– Це означає, що коли запрацює через п’ять років депозитно-монетарна програма, то військовослужбовець проводить своїм електронним квитком – і щодо нього відкривається уся необхідна інформація: його квартирна справа, відпустки, призначення, відрядження і так далі.

В ідеалі при депозитно-монетарній програмі – як тільки військовослужбовець підписує контракт і на нього оформляють електронний військовий квиток, він потрапляє в базу, система його знає і через певний період йому почне нараховуватися відповідний депозит, який він потім зможе використати.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Міністр оборони анонсував електронні військові квитки

– Як довго до цього іти?

– Тестові зразки (електронних військових квитків – ред.) у нас будуть вже найближчими тижнями. Ми допрацювали дизайн, функціонал, розібралися, які види номерів та які дані повинні бути.

Ми виходимо з концепції, що повинен бути однаковий квиток для усіх – і для генерала, і для солдата, щоб усі відчували себе рівними.

Звичайно, у генерала трохи більше прав, м’яко кажучи, але ми хочемо, щоб була така загальновійськова солідарність: у всіх однаковий військовий квиток, він має стандартні позначення, фотографію, групу крові.

І ми будемо скоро його презентувати.

– Коли?

– Ми повинні його відтестувати належним чином. Для цього ми вибрали дослідний район для тестування, а один із видів наших військ, які найбільш готові, чекають, щоб ми почали це робити. Як тільки ми відтестуємо і вирішимо усі проблеми, то піднімемо питання, щоб електронний військовий квиток запровадили у всіх Збройних силах України.

У перспективі його мають мати усі військовослужбовці. Це вимагає дуже широкої координації та внесення змін у деякі закони.

Ми навіть зараз паралельно з розробкою електронного військового квитка робимо мережу, яка б могла дозволяти користуватися цим квитком в наших територіальних центрах комплектації – колишні військкомати.

І швидкість оцифрування цього процесу досить велика.

Військивий комісаріат Дніпра

Цей процес гальмують тільки невеликі передавальні можливості мережі наших районних військкоматів. Ми працюємо над тим, щоб це «вузьке горлечко» можна було розширити і швидко опрацьовувати облікові справи, завантажувати їх в систему.

Вже зараз у нас є електронна система, яка містить усі справи призовників і резервістів.

Є ще один момент – зараз ми працюємо з Кабміном щодо питання обміну інформацією між державними підприємствами, індивідуальними особами та військкоматами.

Оскільки Україна відбиває агресію, то у зв’язку з мобілізаційною потребою багато даних приватних структур і підприємств повинні обліковуватися у військових комісаріатах.

Ми працюємо, щоб це теж автоматизувати. Щоб не потрібно було щомісяця надавати у військовий комісаріат письмові зведення про те, скільки є машин, які гаражі, як це відбувається зараз. Ми працюємо, щоб і це електронізувати, бо це найшвидший шлях до ефективності.

Досі у Збройних силах України дуже багато паперового документообігу

– А ще ж є «журнали обліку журналів» і уся та паперова бюрократія, яка лежить на командирах…Чи варто сподіватися прориву і у цьому болючому питанні?

– Так. Міністерство оборони наприкінці року декілька тижнів проводило у десантно-штурмових військах проєкт «Антибюрократія». Були конкретні люди, частина з них – військові, частина тих, хто служив раніше, і вони вивчали питання, як побороти цю «паперовість» – цю необхідність заповнення «звіту про звіт», «атестату про атестат», «довідку про довідку» і так далі.

Метою було – знайти, що можна скасувати, які паперові донесення, відомості, атестати прибрати, щоб полегшити роботу системи.

Журнал обліку особового складу

Виявилося, що це важко, бо ця бюрократія в армії має певну мету. Систему легко порушити, але все має працювати. Тому ми підходили обережно.

Ми виявили деякий перелік документів, які можна відносно безболісно прибрати. Але глобально це проблеми не вирішило. Тому ми запустили дослідно-конструкторську роботу, яка покликана перевести в електронний вигляд весь документообіг саме у військах, що стосується повсякденного життя.

Є інші розробки, які електронізують накази, видання бойових завдань, звітувань – але це трохи інше.

Тож ми відпрацьовуємо цей проєкт «Антибюрократія» у тому ж пілотному районі, де ми будемо тестувати електронний квиток.

Заступник міністра оборони Олексій Марценюк розповідає про проект «Антибюрократія»

– Для реалізації навіть найкращих ідей повинні бути відповідні люди. Якщо якийсь план спускатиметься з гори, а внизу його саботуватимуть – нічого не буде.

– Ми орієнтуємося більшість речей впровадити вже цього року. У нас немає часу тягнути довше. Важко давати конкретні горизонти, тому що армія – це дуже складний організм, який є достатньою мірою консервативним.

Разом з тим я вражений якістю людей, які служать в армії. Ми маємо пишатися тим, що в нас така армія.

Зараз більшість тих, хто служить в армії, дійсно є фахівцями у своїй справі. Але вони просто загнані в такі незручні рамки, які не дають їм розкрити свій потенціал.

Ми поступово ці рамки розширюємо, намагаємося залучати до роботи всіх, хто має бажання й бодай мінімальний хист. І люди з радістю виконують завдання.

Зараз маховик змін дуже сильно розкрутився. Звісно, ми відчуваємо спротив старої системи, але ми бачимо, з яким ентузіазмом низові рівні сприймають те, що ми робимо. Це дає сили.

А людей, які саботують і паразитують, швидко можна виявити. Щодо них ми ухвалюємо швидкі кадрові рішення. Звісно, це поступовий процес. Важко зробити потужні глобальні кадрові зміні, обрати критерії, за якими всіх можна «прочесати». Та і це не зовсім правильно. Люди повинні мати шанс спробувати змінитися, спробувати по-новому, люди здатні еволюціонувати, здатні змінюватися.

Однак ми також чітко розуміємо, що є люди, яких не треба навіть близько підпускати до армії.

– «Діджиталізація» армії вимагає і високого рівня захисту від кібернападів?

– Ми це розуміємо. Кіберзахист – обов’язкова складова усіх цих процесів.

Про мобільні військові табори

– Чи планує Міністерство оборони вирішити проблему розміщення військовослужбовців у наметових таборах?

– Так. Ідея в тому, щоб максимально запровадити підходи НАТО, наших західних партнерів для розміщення військовослужбовців у польових умовах, які давно використовують модулі, де можуть проживати шість і більше військовослужбовців. Ці модулі – це утеплені контейнери, в яких комфортно жити на полігоні.

З них можна швидко розбити мобільний табір. Ці модулі набагато зручніші за намети. Є санітарні модулі, де можна сходити в туалет, прийняти душ. Вони обігріваються. Тобто, такі модульні мобільні військові табори забезпечують нормальні побутові умови для військовослужбовців.

Заступник міністра оборони Олексій Марценюк розповідає про мобільні військові табори

Додаткова вигода ще в тому, що якщо змінюється тимчасова дислокація, можна їх легко перемістити: завантажили – і вони поїхали, а в іншому місці розвантажити і швидко встановити.

Це ефективніше і економніше. Бо у наметах не тільки незручно, вогко, холодно або ж дуже жарко, вони ще й швидко стають непридатними і їх треба міняти на нові.

Підтоплення наметового містечка на військовому полігоні на Дніпропетровщині. 1 березня 2017 року

Ми хочемо у межах близького майбутнього перейти на ці модульні містечка. Я не можу назвати точні цифри, а лише скажу, що зараз мова йде про декілька містечок на південному сході країни. Є проєкти, є земля, вже знаємо, де їх розгортати й готові реалізовувати.

Про безпеку військових складів

Вибухи боєприпасів на військовому складі в Балаклії, березень 2017 року

– Україна має сумний досвід численних надзвичайних ситуацій на військових складах. Цю проблему можна вирішити?

– Це серйозна проблема. І ми бачили наслідки неправильного зберігання боєприпасів й неправильних підходів до організації охорони військових складів.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Де, як і чому вибухали військові склади в Україні останні 15 років

Що робиться в цьому напрямку? У нас виділяється дуже серйозний ресурс на проведення відповідних заходів. Найперше, ми будуємо надійні сховища – величезні бетонні саркофаги з потужними діагональними укріпленнями, які можуть гасити вибухову хвилю.

Ці сховища мають бути повністю засипані землею. Там величезні двері – висотою десь у 20 метрів, такий собі мінісупермаркет, але весь з бетону.

Це надійний захист.

У бюджеті передбачені суттєві суми, які ми повинні ефективно витратити і збудувати ці сховища.

Вони вже будуються на території існуючих складів. На певних об'єктах мова йде про 10-30 таких «коробок».

Ми знаємо, що дуже часто боєприпаси зберігалися просто неба. Міг прилетіти дрон, пустити невеликий кумулятивний заряд – і все б підірвалося.

Ми, звісно, вивчили уроки минулого і знаємо, як реагувати, коли з’являється безпілотний літальний апарат. Але будівництво сховищ взагалі забирає можливість фізичного несанкціонованого доступу до боєприпасів.

Як міністерство оборони вирішує проблему зберігання боєприпасів і охорони військових складів – Марценюк

– А як щодо охорони складів? Адже у розслідуваннях щодо вибухів на складах у попередні роки фігурували і такі аспекти, як «недбалість» чи «розкрадання».

– Звісно, важливий компонент – охоронний периметр. Він має мати цілодобове відеоспостереження, вежі, постових, патрулювання, обхід зовнішнього та внутрішнього периметрів. Все має максимально проглядатися. І мають бути відповідні кадри.

Ми велику надію покладаємо на цей централізований моніторинг, який ми запроваджуємо, на наш єдиний центр моніторингу, з якого можна вести спостереження за всіма об’єктами.

Тобто, фактично буде подвійний моніторинг: власне, охорона складів та арсеналів і центральний відділ, який вестиме цілодобовий моніторинг усіх наших об’єктів.

Зараз система централізованого моніторингу вже запущена у тестовому режимі на частині складів.

Щодо розкрадання, то вибухи – це дуже простий спосіб приховати сліди.

На жаль, не можу розкрити багато деталей щодо розслідувань і інспекційної роботи, але щоб запобігати таким випадкам, теж уже багато зроблено.

Головні функції покладено на Генеральний штаб ЗСУ, а наше завдання – зробити таку систему контролю, щоб взагалі не можна було говорити про можливість влаштовувати сплановані вибухи, пожежі й тому подібне.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Вибухи на військових складах: як розслідуються і які висновки зробили

– І на завершення розмови: якою ви хочете бачити українську армію?

– Армія моєї мрії – це армія, потрапити в яку можна тільки пройшовши величезний конкурс, це армія, яка дозволяє розвиватися, самовдосконалюватися і самореалізовуватися, яка дає можливість побачити країну і світ. Така армія надійно захистить Україну.

Військовий парад на День незалежності України. Київ, 24 серпня 2018 року

Читайте ще:

Міністр оборони про розведення військ, викриті схеми, стандарти НАТО і паперову армію​

Заступниця міністра оборони Аліна Фролова про умови перемоги у гібридній війні ​

Генерал Марченко розповів про СІЗО, свої статки і про те, чому йому не соромно

Де, як і чому вибухали військові склади в Україні останні 15 років