Вибухи на військових складах: як розслідуються і які висновки зробили

Служба безпеки України попередила теракт на арсеналі ЗСУ в Житомирській області. На початку 2019 року російські спецслужби завербували співробітника об’єкта, стверджують в контррозвідці. З 2015-го в Україні злетіли в повітря шість складів з боєприпасами, і саме диверсії вважають причиною вибухів на більшості з них. Як зараз охороняють арсенали? Коли всі боєприпаси заховають у сховища? І скільки це буде коштувати?

Вибухи на складах з боєприпасами рік за роком здригали Україну:

• Жовтень 2015 року. Сватове, Луганська область.
• Березень 2017 року, Балаклія, Харківська область.
• Вересень 2017 року, Калинівка, Вінницька область.
• Жовтень 2018 року, Ічня, Чернігівщина.

У повітря за цей час злетіло 210 тисяч тонн боєприпасів. Для порівняння, за п’ять років війни на бойові дії на Донбасі і різноманітні навчання витратили близько сімдесяти тисяч тонн.

«Ціллю російських диверсій були боєприпаси, передусім гаубичні снаряди 152 міліметри. Це робиться через підрив снарядів до «Градів». Ми бачимо, що така ситуація була і в Ічні, і в Калинівці, і в Балаклії», – зазначає журналіст, військовий експерт Юрій Бутусов.

За даними журналіста, склади в Ічні були знищені на 95%. Там зберігалося 29 тисяч снарядів калібром 152 міліметри, більше від ста тисяч снарядів до «Граду», понад 20 тисяч танкових снарядів, майже мільйон мін різних калібрів. І це лише частина довгого списку.

Військові досі ліквідовують наслідки вибухів на трьох великих арсеналах – очищують територію. В Балаклії розмінували половину, в Ічні – 13%, в Калинівці – майже все.

«Підлягало очищенню близько 1434 гектарів територій. На сьогодні очищено вже близько 51% територій», – каже тимчасовий виконувач обов’язків начальника озброєння ЗСУ Валерій Стецюк.

Як зараз охороняють арсенали?

Саме в Калинівці військові вирішили показати, які висновки зроблені після вибухів на арсеналах. Довелося починати із найпростішого.

«Побудована зовнішня і внутрішня огорожа – це раз. Встановлене відеоспостереження. Встановлені технічні засоби охорони. Створені контрольно-слідові смуги, також вирізана 50-метрова зона довкола арсеналу», – каже командир 48-го арсеналу ЗСУ у Калинівці Микола Батюк.

Контролюють периметр із підземного бункера. Паркан під напругою, є сейсмічні датчики. У вартових – тепловізори та прилади нічного бачення. В лісі – замасковані пости. Такою вишкою глушать мобільний зв’язок і придушують безпілотники. Вже цього року були спроби залетіти на закриту територію.

«Зафіксовано 10 прольотів безпілотних літальних апаратів. Чотири – візуально і шість – за допомогою систем радіоелектронної боротьби. Із них п’ять придушено і не дозволено перетнути периметр і залетіти на технічну територію. І один був збитий із застосуванням стрілецької зброї», – розповідає начальник центрального управління безпеки військової служби ЗСУ Микола Швець.

Військові вже кілька років евакуюють боєприпаси з лівобережної України подалі в тил. Усі реактивні снаряди і частина дефіцитних калібрів знаходяться у захищених сховищах, але їх не вистачає. Необхідно 300 одиниць. За три роки хочуть побудувати 136 сховищ.

«Будівництво триває до 2021 року в три етапи. Перший етап закінчується в цьому році. Загальна кількість першого етапу сховищ – 35. Вони будуть обладнані автоматичними установками пожежогасіння. Всередині сховища буде і відеоспостереження, і біодоступ до сховища», – пояснює Микола Швець.

«Люди вчаться на власних помилках. Так, ситуація покращилася, але для цього в повітря злетіло кілька військових складів на сотні мільйонів доларів. Дуже багато ще треба зробити. Та оптимістична картина, яка є зараз, те, що показують журналістам – Цвітоха і Калинівка – це тільки дві бази, куди спрямовані основні засоби», – зазначає Юрій Бутусов.

Вартість сховищ

На вже заплановану сотню сховищ необхідно більш ніж чотири мільярди гривень, але це не остаточна сума. В останні два роки на арсенали виділяють півмільярда гривень.

«До цього було 20-10 мільйонів гривень. Навіть якщо ми будемо виділяти на рік 500 мільйонів для того, щоб побудувати всі арсенали, бази, нам треба 15 років. Це якщо ідеально в нас будуть працювати забудовники. Тут є свої проблеми, там специфічна конструкція і так далі», – заявив міністр оборони України Степан Полторак.

До цього моменту принаймні частина боєприпасів залишатиметься під відкритим небом. Мінометні міни після такого зберігання виглядають не найкращим чином.

Їх чистять, знежирюють, ґрунтують і вкладають в нову тару. Після цього снаряди можуть зберігатися щонайменше десять років.

«65-70% боєприпасів у такому стані – переважно це міни 82 і 120 міліметрів. Інші боєприпаси в набагато кращому стані. Наразі ми проводимо ремонтні роботи, починаючи від 82-міліметрових мін до 120-міліметрових мін і вся класика боєприпасів – 100, 125, 152», – каже заступник командира 48-го арсеналу ЗСУ у Калинівці Микола Гресєв.

Результати розслідувань

Розслідування вибухів на арсеналах досі триває. В усіх гучних випадках твердять про диверсії, але визначити, як саме їх провели на місці підривів, не вдається.

Втрачене у вогні тепер необхідно закуповувати або виготовляти самостійно. Дефіцит – боєприпаси до «Смерчів», «Ураганів» і 152-міліметрові гаубичні снаряди.

Виробництво останніх налагодили минулого літа на підприємстві «Артем». За наявності держзамовлення там готові випускати 14 тисяч снарядів на рік. Тоді ж «Донбас.Реалії» розповідали про плани виробництва боєприпасів інших калібрів. Втім, його ще не розгорнули.

«Програма передбачає виробництво калібрів від 100 до 155 міліметрів. Виробництво снарядів, гільз, метальних зарядів, вибухових речовин спецхімії і детонаторів. Тобто комплексно, повністю», – зазначає виконувач обов’язків президента державної акціонерної холдингової компанії «Артем» Антон Карпенко.

Торік на «Артемі» твердили: ЗСУ необхідно кілька років, аби відновити запаси боєприпасів. Скільки їх закуповують зараз – невідомо. Цьогоріч із понад 100 мільярдів гривень – це увесь оборонний бюджет України – на закупівлю озброєння і техніки виділили лише десяту частину.

ДИВІТЬСЯ ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ «ДОНБАС.РЕАЛІЇ»:

Читайте ще: Де, як і чому вибухали військові склади в Україні останні 15 років