«Звільнити не можна залишити»: експерти про долю Залужного на посаді головнокомандувача

Західні ЗМІ декілька днів виходять із заголовками про напруженість у стосунках між президентом України, верховним головнокомандувачем Володимиром Зеленським та головнокомандувачем Збройних сил України Валерієм Залужним. 2 лютого газета The Washington Post з посиланням на власні джерела повідомила про те, що Зеленський вже поінформував Білий дім про намір звільнити Залужного з посади.

Ще 1 лютого Валерій Залужний написав у CNN статтю про стратегію ведення війни під заголовком «Дизайн війни змінився». Переклад статті також опублікований на сайті ЗСУ.

• Чи є ця стаття відповіддю на закиди в бік головнокомандувача про те, що в нього немає бачення – як вести війну далі?
• Які ще можуть бути причини ймовірного конфлікту між Зеленським і Залужним?
• Які наслідки матиме відставка головнокомандувача, якщо така відбудеться?

Про усе це Радіо Свобода у передачі «Свобода.Live» розпитало у експертів.

Про ймовірні причини звільнення Залужного

Юрій Бутусов, головний редактор видання «Цензор.НЕТ»:

– Насправді ніяких критеріїв оцінки та зауважень по роботі командування ЗСУ, ніяких системних вимог керівництво держави та верховний головнокомандувач не висуває, тому ми не можемо сказати, що саме не влаштовує, які зміни потрібні. Ми не знаємо цього. Це не доводиться не тільки до суспільства, а і до вищого військового керівництва у вигляді директив, розпоряджень, конференцій. Усього цього немає, тому немає ніяких професійних критеріїв та зауважень, які б висувалися б верховним головнокомандувачем до головнокомандувача ЗСУ.

Юрій Бутусов

Єдине, що президент сказав публічного про Залужного, він дав два коментарі, один в інтерв’ю The Sun, іншій на своїй пресконференції. Перше – керівництво і Залужний політизовані. Він бачив в них багато політики, а на пресконференції сказав, що «Валєра любить лайки». Зауваження у нас пролунали публічно, що Залужний займається політикою. Інших зауважень президент не висував.

Окрім політики, ми поки що нічого не знаємо. Знаючи за 5 років, дивлячись, як працює президент, ухвалює рішення, я думаю, що там є комплекс причин. Причини полягають в тому, що у нас відсутня насправді стратегія і системне управління війною.

І всі накопичені проблеми, а їх сотні, десятки, різнопланові, президент хоче зараз каналізувати і зробити відповідальним за нього одну конкретну посадову особу.

І буде намагатись створити вигляд, що зміна цієї однієї посадової особи на іншу призведе до якихось вирішуючих змін».

Володимир Фесенко, політолог:

– Він (Залужний – ред.) мав дати верховному головнокомандувачу своє розуміння. Це я кажу про те, що я чув. Що нібито одна з проблем – спілкування між Зеленським і Залужним.

Що, зокрема, викликає незадоволення, іноді роздратування Зеленського – це те, що він не отримує, за словами джерел, чітких планів, чітких пропозицій що робити далі, як поліпшувати ситуацію на фронті.

Володимир Фесенко

Замість цього в Офісі президента побачили колонку в CNN. І я так припускаю, це викличе не найкращі емоції і не сприятиме поліпшенню стосунків між верховним головнокомандувачем і командуючим Збройних сил України.

Ігор Романенко, заступник начальника Генерального штабу ЗСУ у 2006–2010 роках:

– Головнокомандуючому мають бути підпорядковані всі силові воєнні структури в нашій державі.

У Залужного це фактично не відбувалося. Юридично – так, а фактично – ні. І від цього були проблеми. Тобто розвідка робила одне, повітряні сили робили інше, а все це повинно бути замкнуто на Залужного, як головнокомандуючого. А це не відбувалось.

Ігор Романенко

І від цього, бачите, відбувались події, які були не на користь, скажімо, потенціалу ведення бойових дій Силами оборони України.

І тому тут треба переводити все це у відповідальність з об'єктивними законами війни.

А це означає і система управління. Вона кров'ю писана і життями солдат.

Як воно повинно бути і як воно повинно ефективно працювати. І тут велика відповідальність нашого військово-політичного керівництва в цьому».

Про ймовірних кандидатів на посаду головнокомандувача ЗСУ

Кирила Буданова, очільника ГУР називають одним із кандидатів на посаду головнокомандувача ЗСУ

Юрій Бутусов:

– У військових перше питання, хто буде заміною Залужного. Всі розуміють, що війна потребує змін в керівництві і це нікого не шокує насправді. Зміни потрібні, я теж вважаю, що зміни це призводять до більш швидких рухів, до більшої гнучкості. Але в мене, як і у військових, і у самих військових, перше питання, хто?

До начальника ГУР Кирила Буданова ставлення… воно викликає тільки посмішку. Оскільки Кирило Буданов у своєму житті не командував навіть взводом. Він став начальником ГУРа після того, як командував групою спецназу одразу. Пролетівши усі командні ланки.

Тому, звичайно, що на великій війні сприймати серйозне призначення на роль Головнокомандувача армії людину, яка не має взагалі сама командного досвіду, це не викликає ніякого, м'яко кажучи, ентузіазму і довіри в армії в принципі.

Друга кандидатура – Олександр Сирський, який керує оперативно-стратегічним управлінням «Хортиця», тобто фактично керує половиною нашої діючої армії. Воно теж достатньо, м'яко кажучи, стримане і критичне, особливо тих, хто служив під його керівництвом.

Це не значить, що Сирського вважають там набагато гіршим. Просто всі розуміють, що це не будуть ніякі якісні зміни. Ніхто не очікує від приходу Сирського якихось якісних змін».

У числених публікаціях іноземних та українських ЗМІ командувач Сухопутних військ ЗСУ генерал-полковник Олександр Сирський називається основним кандидатом на посаду головнокомандувача ЗСУ.

Ігор Романенко:

– Те, що нібито обидва відмовились від цього (посади головнокомандувача – ред.), говорить про те, що вони люди досвідчені. Генерал Буданов більше діє в спеціальних структурах, розвідці. Це не загальне військове керівництво, а це фах специфічний – розвідка.

Генерал Сирський має в цьому сенсі більше досвіду. Але те, що вони обидва відмовлялись від цього, говорить про те, що вони відчувають відповідальність.

Для того, щоб він (Буданов – ред.) став ефективним головнокомандувачем, потрібен час, який би він не був талановитий. А час – це дуже важливий фактор стратегічного рівня. Путін вже використовує це. Ви думаєте, просто так вони організували зараз наступ фактично по всьому фронту? Тому що вони бачать, яким чином здійснюється допомога нам, нашими союзниками в військовій сфері. Росія використовує цей час для того, щоб здійснювати наступальні дії. Так от в таких умовах потім ще вчитися – це, безумовно, як мінімум нераціональний підхід.

Про колонку Залужного для CNN

Мирослав Гай, офіцер ЗСУ, волонтер:

– Це не план, це його погляд, який показує, що змінилися підходи і основні принципи бойових дій. [...] Ця стаття – це узагальнення того досвіду, який з'явився за ці два роки війни.

Мирослав Гай

Ми бачимо, що генерал робить акцент на тому, що не зменшується вага оперативного мистецтва, що важливо міняти тактику відповідно тих засобів, які почали з'являтися на фронті, як то застосування дронів, засобів радіотехнічної розвідки, засобів радіоелектронної боротьби. Але при цьому до старих методів планування нам потрібно тепер додавати цей досвід узагальнений.

Володимир Фесенко:

– Колонка була написана до подій 29 січня. Тобто вона не має відношення до того, що ви сказали. Що це «настанова наступнику» і тому подібне. Так, колонку він писав. Я так розумію, що з ним спілкувалися журналісти CNN. Він вирішив написати колонку.

В Офісі президента чекали від Залужного не колонки в CNN, а конкретного чіткого плану дій в умовах скороченої військової допомоги від наших союзників. Замість цього побачили текст CNN.

За змістом колонка в CNN не є подією. Чогось сенсаційного, чогось проривного в ній немає. Ось стаття «The Economist» – вона на той час стала дуже великою подією. Це був, як тоді багато хто писав, холодний душ з точки зору оцінки воєнної ситуації. І там був змістовний погляд на те, яким чином виходити з пастки позиційної війни».

Про наслідки звільнення Залужного

Юрій Бутусов:

– Більша частина армії дійсно схвильована таким відношенням до командування ЗСУ і дуже негативно оцінює оці політичні маневри керівництва країни. Це перше.

По-друге, я б хотів сказати від себе. Я вважаю, що проблема в першу чергу не може бути пов'язана виключно зі зміною самого головного командувача. У нас, на жаль, управління армією фрагментовано. У нас дві армії на фронті. Однією керує генерал Сирський, іншою керує генерал Тарнавський, який орієнтується на Залужного.

Ну, і армія фактично має кілька вертикальних управлінь. Різні роди військ також напряму спілкуються з Офісом президента, мають певну автономію, вибудували. Тобто у нас, по суті, відсутня єдина вертикаль управління і, що основне, відповідальності в армії.

Ось це основна проблема. І цю проблему створив взагалі не Залужний. Це проблема, яку створив верховний головнокомандувач, тому що він вважає, що йому так краще керувати армією під час війни і силами оборони. І ось цю проблему ніякі кадрові зміни, на жаль, виправити не зможуть. Взагалі ніякі. Це має змінити сам президент Зеленський.

Президент України Володимир Зеленський і головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний (праворуч), який отримав від глава держави нагородну зброю. Дніпро, 27 липня 2023 року

Мирослав Гай:

– Армія виконує накази. Ви розумієте, ми не цивільні наразі. Ми виконуємо ті накази, які нам ставлять наші військове командування.

Наразі Збройні сили України і всі сили оборони в першу чергу підкоряються саме рішенню верховного головнокомандуючого відповідно до Конституції. Тому і критикувати його рішення, особливо публічно, ми не маємо права. Ми маємо виконувати накази.

Ігор Романенко:

– Я не думаю, що це може перерости в те, про що ви говорите (незадоволення в армії – ред.). Тому що як населення, так і військові розуміють відповідальність цих подій. Але що це негативно буде впливати в цілому на систему управління, про яку ми з вами говорили, так і на ситуацію, пов'язану з діями на фронті. Це об'єктивно саме так і буде».

Володимир Фесенко:

– Якщо буде не невдоволення, а буде якийсь бунт, заколот, військовий переворот – це буде катастрофа. Не для Зеленського, а для держави. Тоді ми всі попрощаємося з країною і державою під назвою Україна. Це буде поразка війні і кінець держави Україна. От така ситуація. Тому тут треба вибирати.

Я думаю, що насправді, якщо відбудеться відставка чи звільнення Залужного, я не бачу в цьому якраз проблеми чи катастрофи для держави.

Навпаки, у Валерія Федоровича через певний час в цьому сенсі розпочнеться нове життя. І ми через певний час, можливо дуже швидко, побачимо його в новій іпостасі. І, можливо, через певний час і в новій ролі.

Він буде в політиці. І я думаю, що з цікавою, непоганою перспективою, з великими шансами».