Цієї ночі, 17 квітня, в окупованому Криму пролунали вибухи в районі військового аеродрому «Джанкой».
Місцевий телеграм-канал «Кримський вітер» з посиланням на очевидців повідомив, що перші вибухи було чути приблизно о 3:40, ще до оголошення повітряної тривоги. У районі аеродрому почалася пожежа.
За даними Крим.Реалії, на цьому аеродромі базується 39-й вертолітний полк 27-ї змішаної авіаційної дивізії 4-го командування ВПС та ППО Південного військового округу ЗС РФ, три авіаційні ескадрильї.
Крім цього, в «Джанкої» базуються вертольоти прикордонної служби ФСБ Росії. Раніше на льотному полі також фіксували пускові установки С-300/С-400. Військовий експерт Олександр Мусієнко з посиланням на свої джерела повідомляє, що на аеродромі знищено склад ракет «Циркон».
Моніторингова група пабліку «Кримський вітер» пише, що супутник зафіксував шість вогнищ загоряння на військовому аеродромі в Джанкої та поряд з ним.
Російські ЗМІ спочатку писали про те, що в районі аеродрому горить трава, а після почала з'являтися інформація про знищення РЛС та низки пускових установок. Також повідомлялось про ураження пункту прийому та ремонту військової техніки. Стверджується, що 22 особи вважаються зниклими безвісти.
Військовий аеродром у місті Джанкой в окупованому Криму є «законною ціллю» для України – так вибухи на цьому об’єкті прокоментувала начальниця Об'єднаного пресцентру сил оборони півдня Наталія Гуменюк в етері Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок»).
Що саме могло бути уражено на аеродромі, начальниця Об’єднаного пресцентру сил оборони півдня не зазначила.
«У Криму триває сезон бавовни. Результати треба дочекатися від Генерального штабу. Все ж таки право «джанкойської першої ночі». Вони мають його дотриматись. Насправді, те, що відбувається бойова робота, ми ніколи не приховуємо. Але результати даємо верифіковані, такі, які вже уточнені, вивірені і мають офіційне підтвердження», – наголосила Гуменюк.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.