За два з половиною роки повномасштабної війни Росії проти України БПЛА стали її невід'ємною частиною: вони розвідують, коригують, ретранслюють, знищують. Журналісти Радіо Свобода (проєкт Донбас Реалії) побували на позиціях українських аеророзвідників на Сході, щоб дізнатись про останні тенденції в цій сфері військової справи.
«Якщо немає відеокартинки – ми маємо міняти коридор»
Аеророзвідники 45-ї окремої артилерійської бригади ЗСУ готують до польоту розвідувальний БПЛА «Фурія». За дальністю дії він приблизно відповідає російським аналогам, проте, не маючи режиму радіомовчання, потрапити до тилу противника непоміченим не зможе: доведеться долати РЕБ (система радіоелектронної боротьби – ред.).
«Коли ми тільки починали літати, такого сильного і насиченого РЕБу не було. Але все одно вдається керувати «пташкою» за рахунок того, що вона має кілька каналів управління. Щось глушиться, щось не глушиться, щось погано видно, щось краще. Але загалом вдається виконувати місії навіть у разі дуже сильного придушення. Якщо немає відеокартинки – ми маємо міняти коридор, щоб зловити хоч якесь зображення», – розповідає Роман.
Читайте також: «Чи то танк, чи що воно взагалі таке?!» Як ЗСУ затрофеїли російську диво-техніку
Боєць пояснює: відеокартинка – це основне для безпілотників. У них є кілька каналів зв'язку, по якомусь із них БПЛА може таки отримати команду. Але важливо бачити його «очима».
«Якщо я бачу, де я є – я знаю, що робити, і далі проблем немає. Гірше, коли я не бачу, де я є, тоді керувати ним важко. Але теж вдавалось повертати борти і без відеокартинки, в напрямку до себе. А вже під час зближення відновлюється відеокартинка, і тоді доводимо його до потрібного місця», – пояснює він.
Оператор керує польотом «Фурії» за допомогою наземної станції управління
«Основна задача «Фурії» – коригування, дорозвідка, – пояснює Олег. – Є розвідники, більші чи менші літачки, фотольоти. Вони збирають основну інформацію. Далі, якщо ціль цікава або ми можемо її вразити, дістати, підносяться коригувальники».
Боєць перелічує робочі характеристики «Фурії»: висота – 800, 300, 200 метрів; камера – 10-кратний оптичний зум, плюс цифровий зум.
«Ворог добре маскується»
Окрім, власне, дрона, до комплексу «Фурія» входять антени та наземна станція управління та обробки інформації з двома моніторами. За допомогою одного з них оператор стежить за геоданими з прив'язкою до координат та GPS «Фурії». Інший монітор дозволяє бачити «очима» дрона через оптичну камеру.
«Звідси здійснюється управління зльотом, посадкою, всім польотом і збором інформації, обробкою зібраної інформації. Тобто тут ви бачите цю саму картинку в режимі онлайн і передаєте її далі. Наприклад, артилерії, яка працює по цих цілях», – зазначає Роман.
Український аеророзвідник перевіряє готовність камери БПЛА перед зльотом
Війну Росії проти України часто називають війною у режимі онлайн: коли всі зацікавлені в операції люди – від командира батареї до старших офіцерів – бачать одну картинку в реальному часі. Бойовий радіус дії «Фурії» дозволяє їй коригувати далекобійні РСЗВ типу HIMARS та високоточну західну артилерію. Зокрема по території Росії.
«Основні цілі – це дороговартісна техніка [військ РФ]. Працюємо по тих самих САУ «Мста», по іншій артилерії, РСЗВ, складах. «Фурія» оптимально для цього підходить, бо може по ТТХ (тактико-технічні характеристики – ред.) на 50 кілометрів вглиб залітати, хоча фактично, думаю, до 30-40 кілометрів ми літали. Ворог добре маскується. Особливо зараз, коли є «зеленка» (лісиста місцевість, посадки, кущі – ред.), дуже важко їх виявити», – розповідає Олег.
Читайте також: HIMARS без ATACMS (поки що): куди насправді США дозволили бити в Росії своєю зброєю?
Він зауважує, що під час роботи з БПЛА треба все враховувати – пору доби, як падає світло, під яким кутом.
«Навіть найкрутіші камери, якщо вони заїжджають глибоко в ліс, та хоч з 30-кратним оптичним зумом – це буде важко... Ти можеш летіти під одним кутом, ти побачив, зафіксував світло, ти пролетів трошки далі, кут в тебе змінився – і вже все злилось», – зауважує пілот БПЛА.
«Ми шукали різні методи. Вигадували якісь РСЗО і тому подібне»
Бійці підрозділу Khorne Group 116-ї окремої механізованої бригади ЗСУ показують Донбас Реалії на телефоні один зі своїх перших польотів FPV-дроном на першому році повномасштабної війни.
БПЛА-камікадзе перетинає кордон із Росією з території Сумської області, щоб знищити автономну станцію технічного спостереження «Гренадер». Пілот з позивним «Єгер» зауважує – ці кадри ще з того часу, коли епоха FPV тільки-но починалась.
«Це був район Тьоткіного (селище у Курській області РФ біля кордону з Україною – ред.). Ми тоді взагалі не були досвідчені. Приїхали на позицію і мали всього три FPV-дрони, зроблені нами самими. Зараз би ми в ту ціль з першого разу влучили. Хоча тоді не було ще РЕБу. Налаштовані FPV були так собі. Ми тоді ще багато чого не вміли. Перший дрон втратили через те, що зник сигнал», – пригадує боєць.
Читайте також: Далекобійний ефект: Україна змусила Росію перекинути резерви на кордон
Другий FPV, продовжує «Єгер», впав на підльоті, – вони подумали, що не влучили.
«Але як виявилось, вона здетонувала просто біля опори вежі, на якій розташовувалась ціль. Коли ми вже звідти виїхали, нам подзвонили, сказали: «Хлопці, робота відпрацьована на 5». Ми здивувались, що змогли знищити той «Гренадер», – каже аеророзвідник.
Картинка з українського FPV-дрона за декілька секунд до враження російської станції спостереження
«Єгер» та його рідний брат із позивним «ЗІП» зрозуміли, що майбутнє на полі бою за FPV-дронами після битви за Бахмут, в якій обидва брали участь.
«Ми ще в Бахмуті займались розвідкою. Точніше, аеророзвідкою. І виявляючи цілі, не було можливості їх вразити, тому що не було потрібної кількості боєприпасів, щоб зробити це напевно. І ми шукали різні методи. Вигадували якісь РСЗО і тому подібне. А потім дійшли до того, що потрібно застосовувати щось типу «Мавіка» (компактний коптер – ред.), але щоб воно було дешевше і набагато результативніше», – розповідає «ЗІП».
Боєць зазначає, що «Мавік» може понести 600 грамів вибухівки, а задля великих цілей цього недостатньо.
«Дізнавшись про FPV, ми почали думати про FPV. І поїхали на навчання. Навчилися і почали його застосовувати», – підсумовує «ЗІП».
Читайте також: Вбивця дронів: чому Залужний заговорив про РЕБ – та чим загрожує ЗСУ перевага Росії
«Завжди є резервна ціль»
За півтора року повномасштабної війни використання FPV-дронів – як «камікадзе», так і «бомберів» (потужні квадрокоптери, які несуть на собі і скидають важкі снаряди чи міни, а після завдання їх повертають назад – ред.) – перейшло на новий якісний рівень.
Вони стали більшими, піднімають потужніші боєприпаси, змінилися частоти управління, з'явилися ретранслятори, наземні станції, налагодилась взаємодія з розвідкою.
Підрозділ «ЗІПа» одним з перших в ЗСУ став використовувати FPV-дрони на полі бою
«На початку не було взагалі ніякого розуміння роботи FPV. На ньому дуже погана камера, для того, щоб зорієнтуватись в просторі і знайти саму ціль. Це дуже складно для самого пілота. На даний момент ми практично у прямому ефірі бачимо картинку з «Мавіка», з FPV, плюс «Кропиву» (українська бойова система управління – ред.) маємо, і між собою ми зовсім по-іншому комунікуємо. І використовуємо зовсім інші наземні станції, ніж використовували до цього», – пояснює «ЗІП».
«Завжди є резервна ціль, – додає «Єгер» як досвідчений пілот БПЛА. – Це така ціль, яка практично ніколи не пропадає. Хіба що ти декілька FPV поспіль туди безрезультатно відправиш – тоді вони вже розуміють, що їх шукають, і починають ховатись».
Читайте також: Ровесник війни: як український дрон «Фурія» допомагає ЗСУ нищити техніку армії РФ
Каже, не раз було так, що БПЛА запускали для знищення якоїсь техніки чи групи піхоти, але поки вони долітали – російські військові вже ховались у бліндажах, бо по них починала працювати артилерія.
«Суто FPV втратити просто так – кинути в полі – це не варіант. І ми спрямовуємо дрон на резервну ціль – якийсь бліндаж чи місце, де ми знаємо, що їхньої піхоти багато. Це все робиться за дві хвилини, є нормальна комунікація», – зазначає «Єгер».
«У них навіть піхота ходить з РЕБом»
Війна дронів дала поштовх розвитку портативних РЕБів. Наразі їх активно використовують для захисту від FPV як українські, так і російські військові.
Враження FPV-дроном бліндажа армії РФ
«У них (в армії РФ – ред.) навіть піхота ходить з РЕБом. Є ручні нарукавні РЕБи чи РЕБи-рюкзаки. Зараз робота FPV-дронарів ускладнилась в рази. Але ми почали використовувати інші варіанти. Зараз активно працюємо «бомберами». Ми проводимо певні маніпуляції, щоб ворог не міг визначити наше місцезнаходження, точку зльоту», – зазначає «ЗІП».
Боєць зауважує, що переважна більшість FPV працюють на аналоговому зв'язку.
«Як ми бачимо відео свого FPV, аналогічно ворог може бачити відео з нашого FPV. І він може визначити, звідки була точка зльоту. І звичайно, коли вони вже знають, що там FPVівці, не солодко нам доводиться. Але ми зараз захищаємось різними системами, щоб це відео приховати і безпечно працювати скидами», – пояснює «ЗІП».
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Це велика війна 21-го століття». Як іноземці воюють у ЗСУ проти РосіїОкрім РЕбів, армія РФ намагається захистити свою техніку від FPV металевими решітками, сітками, наварюючи на неї товсті листи заліза. І тоді результат роботи по цілях противника багато в чому залежить від майстерності пілота.
«Звичайно, є певні місця, куди треба бити. Але останнім часом найпростіше – доганяти ззаду або бити під башню ті ж танки. Бо там боєкомплект міститься і дуже гарні фейєрверки», – ділиться «Єгер».
Переважно, у 90% випадків, на важкій техніці російських військ встановлений РЕБ.
«І в нас так дрони налаштовані, що ми з далекої відстані захоплюємо ціль, і вже на неї йдемо тільки по траєкторії. Ми не керуємо дроном, він сам наводиться. Як було раніше без РЕБів, коли ми бачили прямо дуло танка – на даний час цього вже немає, тому що сигнал гаситься. Але дрони долітають і цілі вражаємо – це найголовніше», – резюмує «Єгер».
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Пояснюємо, як дрони РФ опиняються над важливими об'єктами України і що з цим робити ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Танки-сараї», С-300, «Гради»: американська Puma допомагає нищити російську техніку ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Підходимо до піку»: чого далі чекати від Росії – аналізує військовий експерт ГетьманМасштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.