Драматичний порятунок заручників у Лондоні: облога іранського посольства 1980 року
Озброєні поліцейські дивляться з сусіднього балкону на посольство Ірану в Лондоні 5 травня 1980 року, коли підрозділи Спеціальної повітряної служби (SAS) допомогли поліції припинити облогу
У перший день облоги, 30 квітня 1980 року, озброєний поліцейський направляє свій пістолет на посольство Ірану в Лондоні. Шість бойовиків висунули вимоги звільнити арабських ув'язнених в іранській провінції Хузестан і надати коридор для безпечного виходу зі Сполученого Королівства. Британський уряд швидко відхилив вимогу безпечного проходу, і почалася облога
2 травня 1980 року біля дверей посольства Ірану в Лондоні з'являється людина в капюшоні з пістолетом в лівій руці. Протягом перших днів, поліцейські переговорники домоглися звільнення п'яти заручників в обмін на незначні поступки, такі як надання змоги терористам висловили свої вимоги на британському телебаченні Бі-бі-сі
Лондонська поліція спостерігає за тим, як прихильники іранського аятоли Рухолли Хомейні моляться на вулицях. Іранці, що живуть у Лондоні, зібралися біля посольства Ірану 1 травня 1980 року, оскільки драма із заручниками все ще розгорталася
На шостий день облоги бойовики розчаровані тим, що їхні вимоги не були задоволенні, 5 травня вони вбили одного з заручників – прес-аташе посольства Аббаса Лавасані. Теористи викинули його тіло з вікна посольства і погрожували щогодини вбивати заручників, поки їхні вимоги не будуть виконані. Саме тоді англійський уряд вирішив, що потрібно діяти швидко, і наказав бійцям SAS штурмувати посольство. На цьому фото двоє чоловіків несуть тіло Лавасані незадовго до того, як будівля затрясеться (або захитається) від вибухів
Бійці елітного підрозділу британської SAS спустилися по стіні з тильної частини посольства 5 травня 1980 року, щоб закінчити шестиденну облогу
Командос SAS у балаклавах, щоб уникнути ураженню вогнем від сльозогінного газу в посольстві 5 травня
Війська SAS штурмують посольство. Їхнім завданням було повернути заручників живими
Чорний дим піднімається з даху посольства 5 травня, після того як поліція і підрозділ SAS припинили шестиденну облогу. Було чути кулеметний вогонь і пролунав вибух
Один із заручників, звукорежисер Бі-бі-сі Сім Харріс, проходить по балкону після двох вибухів. Його порятунок дивилися мільйони в прямому ефірі. «Вони кидали гранати, і кімната горіла, тому мені довелося виповзти на балкон, і я дійсно був готовий стрибнути. Я подумав, ну, якби я міг вибратися з цього зі зламаною ногою, я був би в порядку», – сказав Харріс Бі-бі-сі. Харріс відправився в посольство 30 квітня зі своїм колегою, журналістом Бі-бі-сі Крісом Крамером, з питань візи
Полум'я та дим у посольстві після вибухів сколихнули будівлю. На рятувальну операцію пішло 11 хвилин. П’ятеро з шести терористів були вбиті після того, як командос SAS штурмували посольство
Невідомий чоловік махає, як виглядає, білим прапором з вікна на другому поверсі посольства 5 травня. Кореспонденти Бі-бі-сі з місця події повідомили, що бойовики намагалися здатися після того, як будівля почала горіти. За словами одного із заручників, сирійського журналіста Мустафи Каркуті, бойовики були погано підготовлені і погано інформовані про можливості сил безпеки Лондона
Коли пожежники направляють свої шланги на палаюче посольство, група поліцейських веде людину в кайданках в білій сорочці. Вважалося, що він був єдиним, хто вижив із терористів
Пожежники витягають одне з тіл, знайдених в обгорілих останках посольства 7 травня 1980 року. Труп, загорнутий в темно-зелену сумку для тіла, спустили з переднього вікна другого поверху
Під посиленою охороною поліцейський фургон доставляє підозрюваного в облозі Фовзі Бадаві-Негада до Верховного суду магістратури у Лондоні 8 травня 1980 року
Фоузі Бадаві-Нейада видно в поліцейському фургоні, що прибуває до Верховного суду магістратури на Хорсферрі-роуд в Лондоні 8 травня 1980 року. Він був іранським робітником доку і єдиним терористом, що вижив при облозі посольства. Бадаві-Нейад був засуджений до довічного ув'язнення в 1981 році. Він був звільнений в 2008 році після того, як комісія з умовно-дострокового звільнення дійшла висновку, що він більше не становить загрози для суспільства