У своїй сучасній історії Латвія пережила кілька хвиль окупації. Спочатку радянську 1940-го, потім нацистську, далі знову радянську – аж до 1991 року. Здавалося б, де зв’язок між північними латишами та південними кримськими татарами?
І вони, як ніхто, розуміють і біль кримських татар, та розуміють біль загалом українського народуТаміла Ташева
Цього року столиця Латвії Рига на прохання української сторони організовувала і приймала третій парламентський саміт «Кримської платформи». Латвія першою після України визнала депортацію кримських татар 1944 року геноцидом.
«Латвія є державою, народ якої в тій чи іншій мірі звертався до трагедії кримськотатарського народу ще в часи існування СРСР. Під час перебудови, той період, який в Латвії називається атмодою, тут проводилися конференції, мітинги, ухвалювалися резолюції за право кримськотатарського народу на повернення на свою землю», – розповідає під час третього парламентського саміту «Кримської платформи» голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.
Рига. Латвія. Захід у рамках третього парламентського саміту «Кримської платформи». Виставка портретів кримських татар, депортованих в 1944 році. Жовтень 2024 року
Вона намагається максимально вичавити населення місцеве, громадян УкраїниРефат Чубаров
Окрім окупації, латишам також добре знайомий термін «депортація». В 1941-му і в 1945-1951 роках радянська влада депортувала з Латвії близько 60 тисяч осіб. Здебільшого латишів переселяли до Амурської, Томської та Омської областей.
«Я вважаю, що це великий символізм, що нас приймає Рига, приймає Латвія. В принципі в країнах балтійських це важливо проводити, тому що вони мають свій досвід радянської окупації. Цьогоріч в нас одна з флагманських тем – це тема 80-х роковин депортації кримськотатарського народу. І фактично 1941-1949 роки – латвійці теж мали ці депортації російським режимом. І вони, як ніхто, розуміють і біль кримських татар, та розуміють біль загалом українського народу», – каже постійна представниця президента України в АР Крим Таміла Ташева.
Рига. Латвія. Музей окупації Латвії. Інтерактивний стенд – мапа окупації Латвії. Жовтень 2024 року
Символічно, «Кримська платформа» у Ризі розпочалася у Музеї окупації Латвії. Досвід балтійської країни може бути корисним Україні, переконаний Рефат Чубаров. Одне з гострих питань, наприклад, що робити з росіянами, завезеними до Криму після 2014-го? За часів радянської окупації Латвії таке ж переселення росіян обернулося проблемою для країни на роки.
Не треба піддаватися відчаю, треба наполегливо працюватиНаріман Джелял
«Москва дуже часто небезуспішно використовувала їх проти розвитку незалежної Латвійської Республіки. Ми не хочемо, щоб таке повторювалося на тих територіях, які зараз окуповані. І це не тільки Крим, це і Запорізька, і Херсонська, і Донецька, і Луганська області. Там також зараз Росія, з одного боку, вона намагається максимально вичавити населення місцеве, громадян України, з іншого боку, вона заповнює ці території своїми громадянами. І таким чином вона свідомо створює нам у майбутньому такі ж умови, складнощі, через які проходила і ще до кінця не подолала Латвійська Республіка», – вважає Рефат Чубаров.
Майже пів століття Латвія не визнавала радянської окупації і всюди говорила про свою незалежність. Також і Україна майже 10 років на всіх майданчиках каже, що Крим український.
Рига. Латвія. Наріман Джелял – заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу. Жовтень 2024 року
От про цей 1883 рік. Що до цього періоду росіян не було в Криму. Взагалі. ЖодногоАкім Галімов
«Дехто вважає, що це неефективно, але навіть декларування постійно того факту, що Крим, наприклад, є частиною України – це правильний напрямок нашої політики. Це може тривати віками, на жаль. Ми маємо десь це усвідомлювати. Не погоджуватися і працювати на скорочення цього терміну, але розуміти, що так може бути. Деякі країни і народи чекали століттями в Африці, в Азії та й в Європі Балкани. Тому не треба піддаватися відчаю, треба наполегливо працювати», – переконаний заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял.
Боротьба із російськими фейками, пропагандою та історичними вигадками – предмет обговорення на кожному саміті «Кримської платформи». У Ризі кримський татарин Акім Галімов представив свою стрічку «Справжня історія Криму». На думку автора, твердження, що «Крим – споконвічно російський», м’яко кажучи, неправдиве. Схожі меседжі російські журналісти, які транслюють позицію Кремля, просувають і щодо країн Балтії.
Рига. Латвія. Акім Галімов – автор історичних фільмів і журналіст. Презентація стрічки «Справжня історія Криму»
«Один дуже поважний професор Хакан Киримли, він в світі такий вважається одним з найголовніших дослідників династії Гераїв Кримського ханства і історії Криму, він живе в Туреччині і викладає в університеті Анкари. І він сказав таку дуже просту річ, яка не є якоюсь новиною чи якимось таким фактом, про який ніхто не знає. Але ми просто про це не замислюємось. От про цей 1883 рік. Що до цього періоду росіян не було в Криму. Взагалі. Жодного. І ти, коли потім дивишся на цю шкалу історії Криму, тисячолітньої, і дивишся, де ці останні 250 років, то ти розумієш, що насправді немає там ніякої споконвічності російської історії тощо», – розповів автор історичних фільмів і журналіст Акім Галімов.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Україна бореться за кожного громадянина» – Стефанчук про Єсипенка та інших засуджених РФ у Криму ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Ердоган назвав повернення Криму Україні вимогою міжнародного права ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Мільйони від Путіна: кого і як Кремль заохочує переселятися з РФ на захоплені території України ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Злочинець не був покараний, а 10 років тому зло геноциду оновило форму» – Зеленський у 80-ті роковини депортації кримських татар ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Фільм Крим.Реалії «Тиха депортація» здобув золоту нагороду телекінопремії New York Festivals