Міністерство оборони України уклало контракти но поставку другої партії американських протитанкових комплексів Javelin, про що нещодавно повідомив заступник міністра оборони Анатолій Петренко. За його словами, у 2019 році Міноборони реалізувало три контракти.
Наскільки вагома допомога США Україні у війні з російською агресією? Та як Україна може змінити баланс сил у війні з Росією? Про це в етері Радіо Донбас.Реалії говорив експерт Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Михайло Самусь.
– Скільки джавелінів вже є на озброєні Збройних сил України?
– Там було близько 40 комплексів. Все одно ці джавеліни знаходяться далеко від лінії зіткнення. За цей час з моменту поставки першої партії сформувалося розуміння, що джавеліни це символ.
– Тобто некоректно казати, що це допомога США оборонною зброєю у війні проти Росії?
Ця зброя може ефективно допомогти при наступі російських військ на інших напрямках, а не тільки на Донбасі
– Звичайно це допомога. Це надсучасна зброя, такої нема в Російської Федерації. Ця зброя може ефективно допомогти при наступі, наприклад, російських військ на інших напрямках, а не тільки на Донбасі. Тобто це зброя, яка може змінити ситуацію на танконебезпечних ділянках і ця допомога дійсно важлива.
Інформаційно-політичне значення цієї допомоги, можливо, ще більше, оскільки це означає, що США нам довіряють, передаючи надсучасну зброю. Тобто вони нас вважають воєнним союзником. І за інформацією, яка надходить відповідно до рішень Конгресу США, видно, що в наступному році в пакеті допомоги Україні 300 мільйонів доларів, проходять такі назви як протикорабельні крилаті ракети, як берегові так і корабельного базування. Це надзвичайно важливо, оскільки ця зброя вже не тактичного, як джевеліни, а оперативного, можливо, й стратегічного значення. Такі поставки можуть швидко змінити баланс сил у Чорному морі.
На цей час Росія, користуючись тим, що ні в України, ні в нашого найближчого союзника в Чорному морі Румунії, немає ударних можливостей, тобто протикорабельних ракет, створила в Чорному морі російське озеро. Повністю його контролюючи.
Якщо Україна, сподіваюся, потім і Румунія, отримає американські протикорабельні крилаті ракети, ситуація буде швидко змінюватися.
Михайло Самусь, експерт Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння
– Критики Трампа з самого початку звинувачували, що він проросійський президент. Але ж не при Обамі, попередникові Трампа, надані джевеліни, а саме при Трампі. Це випадковість? Як ви взагалі оціните оборонну допомогу США Україні за ці понад п’ять років?
– Я думаю, це не випадковість. Трамп все ж таки має свою стратегію дій і щодо Росії, і щодо Європи, і щодо України. Проблема Обами була в тому, що у нього не було стратегії, все це було досить розмито.
Оборонна допомога США Україні в основному полягає у підготовці військ. Це тренувальні місії, які здійснюються на українських полігонах, в основному в західній Україні. Значна частина українських військовослужбовців пройшли вишкіл під керівництвом американських інструкторів, використовуючи передові технології.
Стосовно зброї, це в основному не летальна зброя, це матеріали або техніка, яка забезпечує чи підтримує діяльність українських військ. Зараз ми спостерігаємо переломний момент, коли допомога стає більш конкретною та більш практичною, військовою.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Оборонні підсумки 2019 року»: що вдалося і не вдалося зробити Україні– Що саме маєте на увазі?
– Саме військово-морську техніку, зброю. Що ми, як аналітики, хотіли підкреслити, чим могла би бути допомога США корисною, це насамперед крилаті протикорабельні ракети, протиракетна оборона в широкому сенсі. Тому що Україна, на жаль, зараз має протиповітряну оборону, яка за рівнем пострадянська.
Нам потрібна протиракетна оборона, тому що Росія має понад сто крилатих ракет «Калібр» в Криму. Росія оточила Україну оперативно-тактичними ракетами «Іскандер», які можуть досягати достатньо вглиб України та створюють значну загрозу.
– Армія США найпотужніша, але ця війна на Донбасі унікальна, тут уже американські воїни можуть повчитися в українських. Згодні?
– Американці дають нам теоретичні знання, які мають вони. Але практику й конкретний досвід, що роблять українські воїни, американці викладають у своїх академіях. Це офіційно заявляється американськими генералами, що вони беруть цей досвід, його вивчають, трактують, роблять висновки та викладають своїм слухачам, військовим, офіцерам, генералам.
Наприклад, це потужна радіоелектронна боротьба з обох сторін, потужне використання безпілотників. Американці в основному воюють на тих територіях, Ірак, Афганістан, де вони повністю панують як на землі, так і в повітрі.
Досвід, який Україна передає американцям та іншим країнам НАТО, є абсолютно цінним
Американці самі вчаться на тому, коли дві приблизно однакові армії воюють між собою. Вони вчаться як вони можуть протистояти росіянам в гіпотетичних операціях, наприклад, у країнах Балтії або Польщі. Вони реально розглядають такий сценарій, коли Росія може напасти на одну з членів НАТО. Американці мають бути готові до використання своєї зброї. Тож досвід, який Україна передає американцям та іншим країнам НАТО, є абсолютно цінним.
– А що зі станом збройних сил Росії?
– У росіян вийшло добре розпочати виробництво ракетної техніки. Якщо порівняємо збройні сили Росії до 2014 року і зараз, вони наростили сильно потенціал морських ракет, це ракети «Калібр», вони розміщуються на кораблях морського флоту, якими вони наситили Чорне море.
– А те що сталося з єдиним авіаносцем «Адміралом Кузнецовим»?
– Кораблебудівна програма у них повністю завалена. Це вийшло, зокрема, через те, що введені санкції призвели до того, що вони не можуть брати в України газотурбінні установки для кораблів. Навіть мають проблеми з дизельними двигунами, тому що вони купляли німецькі двигуни. Вийшло так, що вони не можуть вже виробляти фрегати, есмінці, вже не кажу про авіаносці. Вони зосередилися на кораблях менше ніж 1000 тонн, для Чорноморського флоту це нормально. Вони створили угруповання невеликих кораблів, але оснащених протикорабельними та крилатими ракетами великої дальності. Для Чорного моря це досить ефективний недорогий підхід.
Росія втратила так званий океанський флот. Вони зараз мають регіональні флоти, які розміщені в різних кінцях. Океанського флоту фактично нема, максимум вони можуть зробити одиночний перехід, який не має жодного значення для стратегічного балансу військо-морських сил світу. І також використовують флот в сирійському конфлікті.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Пріоритети розвитку армії: Міноборони vs експертиСлухач: Ви обговорювали російську армію. Але нових та новітніх озброєнь у ЗСУ менш як 10%.
– Новітніх – так. В основному з 2014 року вдалося відновити боєготовність пострадянської армії. Що було до 2014 року, відбувалося масове скорочення, техніку не модернізували, закупок було нуль. Наш оборонно-промисловий комплекс повністю працював на експорт.
Зараз зміни йдуть, нова команда розуміє, що «Укроборонпром» це мова лише про керівництво державними підприємствами, а український оборонно-промисловий комплекс це вже понад 60% приватні підприємства, які виконують державне оборонне замовлення. Тому реформування має бути ширше, ніж просто реформування «Укроборонпрому».
А стосовно української техніки, дійсно зараз має бути ривок. Коли ми кажемо про новітню техніку, це той ривок, який має зробити українська армія, щоб змінити баланс не тільки в Чорному морі, а взагалі баланс у протистоянні з Росією.
Якщо ми залишимося на відремонтованій радянській техніці, ми не зможемо прорватися з цього конфлікту. Тільки виходом на високі технології і такі інструменти, як ракети великої дальності, які зможуть загрожувати вже цілям на території Росії.
Слухач: Що нам робити з авіацією? У нас дуже мало винищувачів, а ти що є, всі радянські. Чи можемо десь закупити, чи виробляти свої?
Туреччина є нашим другим за значенням союзником, після США. За поставками летальної зброї, Туреччина – перший союзник
– Зараз йде боротьба концепцій, чи треба нам включатися в програми винищувачів чи бойових літаків п’ятого покоління, чи виходити на рівень безпілотної авіації. Тому що у нас дуже добрий досвід співпраці з Туреччиною, коли ми закупили в них безпілотники. Туреччина є нашим другим за значенням союзником, після США. При чому, за поставками летальної зброї, Туреччина – перший союзник.
Зараз Україна і Туреччина розробляють стратегічний безпілотник, у спільному проєкті, який може використовувати ударні можливості. Це вже наступний крок до створення авіації нового покоління. Але не тієї дорогої.
Мені здається, Україні дійсно варто спільними проєктами з тією ж Туреччиною, Ізраїлем, американцями, Канадою, Великобританією, Польщею, Румунією виходити на рівень спільних проєктів створення ударної безпілотної авіації.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:
(Радіо Донбас.Реалії працює по обидва боки лінії розмежування. Якщо ви живете в ОРДЛО і хочете поділитися своєю історією – пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук чи телефонуйте на автовідповідач 0800300403 (безкоштовно). Ваше ім'я не буде розкрите)