Найчастіше докази участі Росії у війні на Донбасі вдавалося збирати під час масштабних протистоянь – таких, як в Іловайську або Дебальцеві. Але і зараз, незважаючи на відносне затишшя на передовій, російське озброєння і техніку продовжують використовувати на лінії фронту, як встановили українські військові. Останній подібний випадок, кажуть вони, – зафіксований у лютому цього року. Як видала себе Російська Федерація і чому мішенню став нічим не примітний житловий будинок невеликого селища? Про це – у матеріалі журналістів спеціального проекту Радіо Свобода «Донбас.Реалії».
Світлодарська дуга – одна з найгарячіших ділянок на Донбасі. Тут, практично на лінії фронту, розташоване невелике селище Новолуганське.
Місцевий житель Віктор Фролов показує купу уламків цегли і дощок, які ще донедавна були його будинком.
«Мене приліпило до стінки – і все почало сипатися. У мене стоїть камін і плита, і я якось потрапив дивом під цей куточок», – пригадує як рятувався Віктор Миколайович.
Купа уламків цегли і дощок, які ще донедавна були будинком
Житло 70-річного пенсіонера потрапило під артилерійський обстріл, як встановили українські військові. Як стверджує господар будинку, сюди влетів всього один снаряд.
«Це – якийсь снаряд не той. Я все бачив. Я був на війні. Але такого снаряда ще не бачив», – розповідає Віктор Фролов.
Віктор Фролов, власник будинку (в центрі)
У штабі ООС підтверджують: снаряд, який зруйнував житловий будинок на околиці Новолуганського, дійсно незвичайний. Українські військові встановили: стріляли російським керованим артилерійським боєприпасом «Краснополь».
«Було проведено аналіз саме цього боєприпасу, зібрані всі осколки. Сам боєприпас «Краснополь» має особливості – це і система наведення, це і бойова частина, стабілізаційна частина, ті ж самі хвостові наконечники, які дозволяють здійснювати коригування траєкторії польоту вже на підльоті до цілі», – зазначив спікер Головного управління розвідки Міноборони України Вадим Скібіцький.
Що ж це за боєприпас? І чому українські військові вважають цей інцидент ще одним доказом участі Росії у війні на Донбасі?
Керований артилерійський снаряд «Краснополь»: калібр – 152 міліметри, вага снаряду – 50 кілограмів. Осколково-фугасна бойова частина дозволяє вражати бронетехніку та укріплені військові об’єкти на відстані до 20 кілометрів. Наводиться боєприпас за допомогою лазерного променя, що входить до складу комплексу.
Цей далекомір є у складі штатних підрозділів регулярних Збройних силВіктор Шидлюх
«Для того, щоб використовувати цей боєприпас, потрібен лазерний цілевказівник-далекомір, який підсвічує ціль, а вже на відбитий лазерний промінь летить цей снаряд і влучає. Цей далекомір є у складі штатних підрозділів регулярних Збройних сил», – каже заступник начальника науково-дослідного управління Генштабу ЗСУ Віктор Шидлюх.
Російські провладні ЗМІ неодноразово показували, як армія Російської Федерації використовує боєприпас «Краснополь». Кадри телеканалу «Росія-24» річної давності – артилеристи під Санкт-Петербургом вчаться стріляти керованим снарядом. Вогонь ведуть із самохідних гаубиць «Мста-С».
«Від запуску до цілі – максимум 15 секунд. Снаряд, аналогів якому в світі більше немає, «Краснополь». Розробка тульського конструкторського бюро», – мовиться у сюжеті.
Кремлівські медіа активно хвалять російську розробку: «Роботу «Краснополя» можна порівняти з ювелірною хірургічною операцією. Військові так і називають його – «скальпель».
Боєприпас є на озброєнні тільки трьох країн: Російської Федерації, Китаю та Індії. І хоча розробляти його почали ще в кінці 1970-х, в українські частини, за даними Генштабу, «Краснополь» не надходив.
«На момент проголошення незалежності України цей боєприпас був новий і розроблений нещодавно. Він не встиг надійти на територію України і потрапити до нас на склади. Ніколи його не купували, він не надходив до нас на озброєння – це достовірна інформація», – стверджує Віктор Шидлюх.
Віктор Шидлюх
Дійсно було влучення в житловий будинок, але це була помилка операторівВадим Скібіцький
У відкритих джерелах вартість одного російського керованого снаряду оцінюють в десятки тисяч доларів. Навіщо ж знадобилося стріляти ним по об’єкту, який не має жодного військового значення? В української розвідки є своя версія.
«За нашими оцінками, це дійсно було влучення в житловий будинок, але це була помилка операторів при наведенні цього високоточного снаряда», – зазначає Скібіцький.
Вадим Скібіцький
В ГУР вважають, що помилка сталася через відсутність досвіду у екіпажу. Вогонь, за інформацією розвідки, вели в навчальних цілях.
Відбувається навчання екіпажів, бойових розрахунків, офіцерів і навіть курсантів Збройних сил Російської Федерації на нашій територіїВадим Скібіцький
«Відбувається навчання екіпажів, бойових розрахунків, офіцерів і навіть курсантів Збройних сил Російської Федерації на нашій території. Бойовому застосуванню цих боєприпасів в бойових умовах. А це відповідний бойовий досвід. Ми фіксували прибуття не тільки курсантів, а й викладачів Санкт-Петербурзької артилерійської академії, інших інструкторів, які здійснюють підготовку військовослужбовців Збройних сил Російської Федерації на території Росії», – наголошує Вадим Скібіцький.
У штабі ООС заявляють про три підтверджені випадки використання боєприпасу «Краснополь» на Донбасі в 2018-2019 роках.
Уламки боєприпасу «Краснополь», які знайшли в Україні
Російські військові також не приховують: ці снаряди застосовувались у конфліктах поза територією Росії. Приміром, кадри, зняті в Сирії в січні минулого року і опубліковані телеканалом Міноборони Російської Федерації «Звезда». Керований снаряд нібито знищує сирійських бойовиків, що напали на авіабазу «Хмеймім».
В Україні є власний боєприпас, який за словами розробників, не поступається «Краснополю» своїми високоточними характеристиками. Керований 152-міліметровий снаряд «Квітник» роблять на оборонному підприємстві «Прогрес».
Снаряд «Квітник»
«Якщо цим боєприпасом ціль вражається з першого пострілу, можливо, з другого, то некерованих боєприпасів може знадобитися сотня», – каже заступник головного конструктора держпідприємства «НВК «Прогрес» Владислав Дзюба.
Розробники пояснюють: високоточний боєприпас також впливає на безпеку українських військових.
«Завдання виконується дуже швидко і розрахунок може змінити свою позицію, і противник при цьому не зможе вразити цей екіпаж», – додає Владислав Дзюба.
Владислав Дзюба
Артилерійський снаряд «Квітник» прийняли на озброєння ЗСУ ще до війни на Донбасі, але, за інформацією державного концерну «Укроборонпром», куди входить підприємство-розробник, до війська він так і не потрапив.
Високоточний «Квітник» був прийнятий на озброєння Збройних сил України ще у 2012 році, проте з того часу замовлень на нього не було
«Високоточний «Квітник» був прийнятий на озброєння Збройних сил України ще у 2012 році, проте з того часу замовлень на нього не було... Зараз у ДП «Науково-виробничий комплекс «Прогрес» повністю готові до проведення необхідних попередніх і державних випробувань «Квітника», серійного виробництва та чекають замовлень з боку Міністерства оборони України», – йдеться на сайті «Укроборонпрому».
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Російські «солдати соцмереж» і війна на Донбасі. Чому Держдума забороняє військовим смартфони?Впродовж війни учасники міжнародної волонтерської спільноти «Інформнапалм» зібрали докази присутності на Донбасі 48 сучасних російських типів озброєння та техніки.
ДИВІТЬСЯ ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ «ДОНБАС.РЕАЛІЇ»: