Російська економіка може витримувати тягар санкцій, але народу краще жити не буде – Гопко

6,3 мільярда доларів за 2018 рік. У таку суму російське Міністерство економічного розвитку оцінило шкоду від західних торговельних обмежень. Найбільше по російській економіці вдарили обмеження Євросоюзу, Сполучених Штатів Америки та України. Водночас у звіті немає даних про ефект антиросійських санкцій за український Крим, який Росія окупувала в 2014 році, – за підрахунками російського ФБК Олексія Навального, вони «з'їдають» 1,5% ВВП щорічно. Наскільки відчутні санкції для Росії?

Про це в ефірі Радіо Донбас.Реалії говорили народний депутат України, голова комітету Верховної Ради у закордонних справах Ганна Гопко та економіст, виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко.

– Ганно, наскільки я пам’ятаю, це перша спроба російських чиновників на офіційному рівні підрахувати шкоду від західних торговельних обмежень, оприлюднити їх. Чи справді це перша спроба та з чим ви пов’язуєте це?

Ганна Гопко: Санкції вводилися нашими західними партнерами – це і Європейський союз, і США, щоб Росія змінила свою поведінку в контексті агресії, яку вона чинить вже п’ятий рік в Україні. Сектори, де було запроваджено санкції: енергетичний блок, і це найбільш відчутно для російської економіки, оборонний сектор, компанії, які раніше виробляли й продавали на експорт зброю, обмеження відчутно вдарили по російських доходах, так само питання у фінансово-інвестиційному секторі. Кредити, які раніше надавалися довгостроково, – на них є обмеження, інновації, зокрема, в розробці нових газових родовищ – під конкретними обмеженнями. Це не тільки юридичні компанії, але також персональні.

Вже у минулому році були сигнали, що росіяни вичерпали резервний фонд і перейшли у використання фонду добробуту. Були путінські плани вести бойові дії, гібридні методи втручання у вибори, утримувати ФСБ тощо, натомість скорочення у соціальній сфері, це треба постійно чимось підживлювати. А доходи зменшувались.

Звернення Путіна мені чимось нагадало, коли Медведєв приїхав у Крим, вже тоді казав: «Денег нет, но вы держитесь». Це говорило, що російська економіка неспроможна підживлювати й підтримувати геополітичні амбіції Путіна та його режиму.

– Навіщо оприлюднювати ці цифри – тільки за один рік це майже 6,5 мільярдів доларів?

Ганна Гопко: Думаю, тут є декілька цілей. Всередині самої російської еліти, мабуть, є певні групи, які тривалий час жили під ударами санкцій, обмежень членів їхньої родини, а зараз розуміють, що треба якось і суспільству комунікувати. Пояснити, що «Кримнаш» далі, коли люди мають все менше можливостей, менше соціального забезпечення. Це не збігається і з обіцянками, коли Путін був переобраний.

Ганна Гопко, народний депутат України, голова комітету Верховної Ради у закордонних справах

– Тобто сказати, що через Захід не виходить виконати обіцянки Путіна?

Ганна Гопко: Я слухала промову Лаврова на Мюнхенській безпековій конференції на вихідних. Коли він звинувачував Захід, розділив його на європейців, до яких апелював, і США, з якими зараз ескалація відносин.

Лавров сказав, що європейцям ззовні надиктовують продовжувати санкції, які для них економічно згубні. Також був докір від Лаврова, що Захід погіршив відносини з Росією після того, як підтримав «путч» в Україні. Казав, що на азійському просторі з’являються нові гравці, серед яких Китай, і Росія зараз веде тісну співпрацю з АСЕАН (Асоціація держав Південно-Східної Азії – ред.) для того, щоб поглиблювати інвестиції, торгівлю, а де тут європейці. Що нібито європейці обмежили себе санкціями.

– Російська «Новая газета» пише, що 6,3 мільярда доларів – це менш ніж 1,5% російського експорту загалом. Наскільки ви вірите у ці цифри?

Олег Устенко: Те, що ми чули від Міністерства економічного розвитку Російської Федерації, може бути спробою занизити цифри. Що таке 6 мільярдів на тлі майже трильйонного ВВП? Для розуміння, наш ВВП менш ніж 150 мільярдів доларів за минулий рік.

Але я б не вважав, що можна працювати з таким шапкозакидництвом. Анна згадувала Лаврова, але от, наприклад, на Мюнхенській конференції на українському ланчі виступала президент Естонії, яка сказала, добре, що відкрите вікно, Лавров точно чує, що відбувається на нашому ланчі, давайте усі разом скажемо звільнити українських моряків. Такий підхід мені теж не подобається.

Як правило, у тоталітарних державах погіршення економічної ситуації в країні може означати об’єднання навколо правлячої тоталітарної еліти. Санкції з нашої точки зору, з Києва та з Європи, здаються досить логічним кроком. Але не варто думати, що це буде грати на те, що режим скоро буде відчувати великі проблеми. Не так все погано з економікою Росії. Так, вона дуже страждає через санкції, але у них спрогнозоване зростання у цьому році близько 1,5%.

Не забуваймо, що у тоталітарних державах все одно, яким буде добробут народу. Якщо потрібні військові витрати, це буде робитися навіть при збідненні населення. Інше питання – як довго це буде продовжуватися.

А тут є ще позитивний для них фактор – тренд на підвищення ціни на нафту, що дивно. Більшість аналітиків очікували в межах 45-55 доларів максимум, але точно не очікували 60 доларів за барель нафти.

Олег Устенко, економіст, виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера

– Олеже, важко вирахувати кумулятивний ефект від усіх санкцій. Але за теперішніх тенденцій як довго це може продовжуватися для Росії?

Олег Устенко: Дуже довго. Корея довго була під санкціями, Куба, можна знайти багато країн, які були під санкціями, де було більше закручування гайок. Не треба думати, що санкції їх знищать.

Але, знову-таки, на Мюнхенському ланчі представники Конгресу США сказали, що ми єдині у тому, що санкції проти Російської Федерації будуть довготривалими, незалежно від того, хто буде президентом США.

Ганна Гопко: Ефективність санкцій залежить від витривалості економіки. Путін теж розраховує на певні політичні реалії, які відбуваються в різних країнах. Останні п’ять років нам вдавалося втримати санкції, у деяких моментах посилити.

Вибори до Європейського парламенту – це теж певні очікування Путіна, що деякі проросійські європейські сили потраплять в Європарламент, тоді санкційна політика буде зменшуватися. Хоча ми чуємо, що до моменту виконання Росії своїх зобов’язань, санкції будуть продовжуватися. Жорсткішими є американські колеги.

Можливо, період, коли російська економіка може витримувати тягар санкцій, буде ще протягом наступних декількох років. Але російському народу краще жити від цього не буде.

– Ганно, на виборах у Європарламент буде переформатовано весь політикум Євросоюзу. А, дійсно, якщо прийде багато популістів, партії з антиєвропейськими настроями, які почнуть виступати за скасування санкцій, чи є в України «план Б»?

Ганна Гопко: Депутати Європарламенту висловлюють впевненість, що навіть якщо зайдуть нові політичні сили, у них не буде більшості, щоб змінити позицію в плані підтримки України. Хоча санкції – це лише один з обмежувальних заходів, є заборона перельотів, обмеження в’їздів.

Ще я вважаю, що можна було б чіткіше говорити, зважаючи на порушення Росією договору про ракети середньої та малої дальності, що впродовж наступних 6 місяців, коли США виходять з цього договору й для Росії є можливість посилати сигнали, що вони готові його виконувати й сідати за стіл. Наша пропозиція, що поки світ зараз говорить про нову загрозу й наслідки від перегонів озброєнь, варто призупинити ті всі проекти Росії, зокрема «Північний потік-2».

– Олеже, готується ще один законопроект американських санкцій про захист американської безпеки від агресії Кремля. Якщо його проголосують, як він вплине на санкційний тиск?

​Олег Устенко: Санкції будуть посилюватися, тому що США не бачать прогресу. Вони грають великим мінусом для росіян. Якщо припустити, що середнє зростання в країні могло бути на рівні 4-5% на рік, а замість цього вони отримали дуже незначний плюс, втратили десятки мільярдів доларів, за дуже скромною оцінкою у роковому вимірі.

ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:

​(Радіо Свобода опублікувало цей матеріал у рамках спецпроекту для жителів окупованої частини Донбасу. Якщо у вас є тема для публікації чи відгук, пишіть нам: Donbas_Radio@rferl.org)